Постанова № 41395946, 12.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

12 листопада 2014 року Справа № 902/1030/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Баклан Н.С.,

за участю представників:

Позивача - не з'явився;

Відповідача - Катрич Павло Степанович (договір про надання правової допомоги від 14.05.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Термінус" на рішення господарського суду Вінницької області від 19.08.14 р. у справі № 902/1030/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний альянс 2013" (м.Запоріжжя)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Термінус" (Вінницька область, м. Калинівка)

про стягнення 50000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.08.14 р. у справі № 902/1030/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний альянс 2013" до товариства з обмеженою відповідальністю "Термінус" про стягнення 50000 грн. - задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Термінус" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний альянс 2013" борг в сумі 50 000,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн..

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 39-41).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ТОВ "Термінус" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 39-41).

В скарзі, посилаючись на пункти 1.1., 1.4. договору, відповідач стверджує, що в зобов'язання ТОВ «Термінус» не входить обопільне погодження рахунку-фактури з позивачем, а тільки передачі товару вказаного в цьому рахунку. Факт погодження з боку ТОВ «Інвестиційний альянс 2013» асортименту, кількості та ціни товару є його оплата згідно рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №26 від 26.12.2013р.

Зазначає, що відповідно до рекомендованого листа №129 від 28.04.2014р. направленого на адресу покупця, повідомив останнього, що товар замовлений ТОВ "Інвестиційний альянс 2013", згідно договору №423 від 24.12.2013р. був готовий до поставки, ще 20.01.2014р. і на даний час знаходиться по вул. Механізаторів,1 в с. Іванів, Калинівського району, Вінницької області, і може бути поставлений ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" в порядку передбаченому п.4.1, 4.3. договору, за умови виконання останнім вимог п.3.2. договору в частині сплати решти коштів за виготовлення замовленого товару. Даний рекомендований лист був надісланий покупцю 05.05.2014р. на адресу вказану в договорі та у вимозі покупця, але повернувся за закінченням терміну зберігання.

Тому скаржник вважає, що сторони по договору дійшли конкретної згоди щодо поставки товару згідно договору, відповідно до якого поставка здійснюється виключно на підставі замовлення покупця.

Зважаючи на викладене, апелянт зазначає, що покупець фактично відмовився прийняти товар згідно договору, а також не вчинив інших дій щодо поставки товару, які передбачені договором, ТОВ "Термінус" не міг виконати свій обов'язок, щодо поставки товару, а тому покупець не вважається таким, що прострочив, а зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного скаржник просить суд рішення господарського Вінницької області від 19.08.2014р. у справі №902/1030/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ «Інвестиційний альянс 2013» відмовити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р. апеляційну скаргу ТОВ «Термінус» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 46).

Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу (вх.№20638/14 від 13.10.2014р. та вх.№22510/14 від 03.11.2014р.).

У запереченнях зокрема зазначає, що перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок ТОВ «Термінус» в сумі 50000,00 грн. здійснено відповідно до запропонованого проекту договору №423 від 24.12.2013р., який за змістом є договором купівлі-продажу. Лист №129 від 28.04.2014р. направлений після прострочення строку поставки та отримання ТОВ «Термінус» вимоги про повернення передплати у зв'язку з відмовою поставки з підстав її прострочення.

Звертає увагу, що в своєму відзиві та апеляційній скарзі, відповідач підтверджує, що до 05.05.2014р. ні поштовим, ні телефонним зв'язком не повідомляв позивача про готовність передачі товару та його розміщення.

Щодо надсилання електронного листа на адресу ТОВ «Інвестиційний альянс», позивач зазначає, що сторонами проекту договору не узгоджувалися електронні адреси, на які можливо було здійснювати переписку. А пунктом 8.3 проекту договору передбачено, що документи передані за допомогою електронної пошти мають юридичну силу виключно при завіренні їх електронно цифровим підписом.

Зазначає, що позивач неодноразово звертався до відповідача за поверненням здійсненої передплати (вимоги від 11.04.2014р., №32 під 28.05.2014р., №38 від 17.06.2014р.),

В судовому засіданні апеляційної інстанції 12.11.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник позивача не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Інвестиційний альянс 2013» (вх.№22511/14).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

24.12.2013р. ТОВ "Термінус" (продавець) та ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" (покупець) було укладено договір №423 (арк.справи 19-20), відповідно до якого: продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари (двері міжкімнатні, стійка коробки, лиштва, добір) разом з усіма супроводжуючими документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в рахунку-фактурі (додаток 1), які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх на умовах цього договору.

У договорі вказано, що він укладений в м. Калинівці.

Рахунок - фактура (додаток №1) є єдиний документом, який визначає ціни на товари, що постачаються та є невід'ємним додатком до цього договору (п.1.1. договору).

Згідно п.2.1. договору продавець зобов'язується поставити товар за цінами, які зазначені у рахунку-фактурі (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.

Покупець проводить попередню оплату у розмірі 50 % від суми замовлення на протязі двох банківських днів з моменту отримання рахунку продавця, решта суми за один день до дати відвантаження товару (п.3.2. договору).

Замовлення покупця на поставку товарів обов'язкові для продавця крім випадків, передбачених п.4.6. даного договору.

Як встановлено п.4.1. договору, замовлення надаються у письмовій формі засобами поштового, факсимільного зв'язку або по електронній пошті, і підписуються уповноваженим представником покупця.

Товар виготовляється не більше як 25 робочих днів з моменту підтвердження замовлення продавцем. Товар може поставлятися силами та засобами покупця, за умови укладання продавцем договору з перевізником на поставку даного товару (п.4.2. договору).

Сторони встановлюють, що додаткові угоди, заявки до даного договору, укладені по копії факсу чи передані за допомогою електронної пошти з завіренням електронно-цифрового підпису, мають юридичну силу та являються невід'ємною частиною даного договору (п.8.3. договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін (п.9.1. договору)

Договір, відповідно пункту 9.2, діє до 31 грудня 2014р. включно, у разі, якщо на момент закінчення строку дії договору, не виконані будь-які взаємні зобов'язання , договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх взаємних зобов'язань і проведення остаточних розрахунків між сторонами.

24.12.2013р. ТОВ "Термінус" виписало рахунок (додаток №1 до договору №423 від 24.12.2013р.) №5479 на оплату ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" товару на суму 125300,00грн. В рахунку вказана кількість, найменування та вартість товару. Рахунок містить печатку та підпис відповідальної особи (арк.справи 22).

ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" перерахувало на рахунок ТОВ "Термінус" 50000,00грн. в рахунок оплати за двері міжкімнатні згідно договору №423 від 24.12.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №26 від 26.12.2013р. (арк.справи 9).

11.04.2014р. ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" рекомендованим листом направило ТОВ "Термінус" вимогу б/н від 11.04.2014р. про повернення 50000,00 грн. в 3-х денний термін з моменту отримання вимоги та зазначили про відмову від отримання товару. Вимога отримана ТОВ "Термінус" 15.04.2014р., що стверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк.справи 13, 14).

28.04.2014р. датована відповідь за вих.№129 ТОВ "Термінус" на вимогу ТОВ "Інвестиційний альянс 2013", в якій зазначено, що відповідно до листа, який був направлений за допомогою електронної пошти 20.01.2014р. на електронну адресу ТОВ "Інвестиційний альянс 2013", останнього було повідомлено, що замовлення на виготовлення дверей виконано, і необхідно оплатити решту суми за товар. Листів такого змісту на адресу ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" було направлено декілька. Зв'язатися з представниками товариства по телефону не представлялося можливим. У зв'язку з тим, що товар був виготовлений і готовий до передачі в строки, вказані в договорі, ТОВ "Термінус" вважає, що з його сторони, були виконані всі обов'язки передбачені договором. В свою чергу ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" за отриманням товару не з'явився, письмової вказівки щодо поставки товару, відповідно до п.4.3. договору, не надавав, а також всупереч вимог ст. 689 ЦК не вчинив інші дії, щодо забезпечення передачі та одержання замовленого товару. Зазначена відповідь повернулась до ТОВ "Термінус" за закінченням терміну зберігання (арк.справи 23-25, 35).

29.05.2014р. ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" рекомендованим листом направило ТОВ "Термінус" вимогу б/н від 29.05.2014р., з проханням повернути кошти в сумі 50 000,00 грн. в 3-х денний термін з моменту отримання вимоги та зазначили про відмову від поставки товару (арк.справи 30).

17.06.2014р. ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" рекомендованим листом направило ТОВ "Термінус" вимогу б/н від 17.06.2014р., з проханням повернути кошти в сумі 50 000,00 грн. в 3-х денний термін з моменту отримання вимоги та зазначили про відмову від поставки товару (арк.справи 29).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки та купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Умовами договору №423 від 24.12.2014р. встановлено обов'язок ТОВ "Термінус" виготовити товар не більше як за 25 робочих днів з моменту підтвердження замовлення продавцем, а ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" провести попередню оплату у розмірі 50 % від суми замовлення на протязі двох банківських днів з моменту отримання рахунку продавця, решта суми за один день до дати відвантаження товару.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази на обопільне погодження сторонами додатку 1 до договору, яким згідно п.2.1 є рахунок - фактура. Наявна в матеріалах справи копія рахунку №5479 від 24.12.2013р. (арк.справи 22) містить лише підпис та печатку відповідача.

Також колегія суддів звертає увагу, що в справі відсутні докази вручення (направлення) відповідачем у порядку, передбаченому п.8.3 договору, рахунку - фактури позивачеві.

Зважаючи на викладене, сторонами не було погоджено істотних умов договору, а саме найменування, кількість та вартість товару, тому подальше виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача та мало наслідком відмову від прийняття подальшого виконання.

Згідно ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

На виконання умов договору ТОВ "Інвестиційний альянс 2013" здійснило попередню оплату товару в розмірі 50000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №26 від 26.12.2013р. Позивач (покупець), не отримавши екземпляру договору, рахунку на оплату із істотними умовами договору, відмовився від отримання товару, про що повідомив відповідача письмово 15.04.2014р. та запропонував повернути попередню плату в розмірі 50000 грн. у триденний строк з дня отримання вимоги.

Оскільки ТОВ "Термінус" суму попередньої оплати не повернуло в строк, вказаний у письмовій вимозі та з урахуванням дати її отримання, суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст.33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Термінус" на рішення господарського суду Вінницької області від 19.08.14 р. у справі №902/1030/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Гудак А.В.