Постанова № 41393128, 13.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2014 року № 826/15573/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2014 року № 0008902201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15573/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 жовтня 2014 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 05 листопада 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Головним управлінням Міндоходів у Київській області 30 липня 2014 року на підставі статті 80 Податкового Кодексу України проведено фактичну перевірку за результатами якої складено акт від 30 липня 2014 року № 1410/1000/22/32104254.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, а саме: встановлено, що на позивач не забезпечив облік готівки у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій № 2850010717 на підставі фіскального звітного чеку № 460 за 25 травня 2014 року, а саме згідно фіскального чеку готівкові надходження склали 6409,82 грн., що не відповідає сумі 6309,8 грн. зазначеній в графі № 5 розділу 2. Готівкові кошти в сумі 100 грн. у встановленому порядку не оприбутковані.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 серпня 2014 року № 0008902201 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» застосовано штраф у розмірі 2341,77 грн.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням - рішенням, позивач зазначає, що всупереч пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем застосовано невірний розмір санкцій.

Вирішуючи адміністративну справу, суд частково погоджується із позовними вимогами та зазначає наступне.

Абзацом першим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Абзацом п'ятим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 1.2 даного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

В даному випадку, оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Судом встановлено та не спростовано доводами позовної заяви, що позивач не забезпечив облік готівки у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій № 2850010717 на підставі фіскального звітного чеку № 460 за 25 травня 2014 року, а саме згідно фіскального чеку готівкові надходження склали 6409,82 грн., що не відповідає сумі 6309,8 грн. зазначеній в графі № 5 розділу 2. Готівкові кошти в сумі 100 грн. у встановленому порядку неоприбутковані.

Наведене свідчить, що позивачем не спростовується факт порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме неоприбуткування готівкових коштів у розмірі 100, 00 грн.

Також, вищезазначені обставини підтверджуються копіями пояснень директора ТОВ «Еко».

Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи, що за результатом перевірки встановлено неопридаткування грошових коштів у розмірі 100 грн., штрафна санкція до позивача повинна бути застосована у розмірі 500 грн., тобто у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відтак, застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» застосовано штраф у розмірі 2341,77 грн. є неправомірним.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 серпня 2014 року № 0008902201 в частині застосування штрафу у розмірі 500 грн. є обґрунтованим, в частині застосування штрафу у розмірі 1841,77 грн. - підлягає скасуванню.

Судом враховано посилання позивача на порушення строків прийняття податкових повідомлень - рішень, які встановлені статтею 86 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 8 якої податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Матеріали справи свідчать, що дійсно контролюючим органом порушено строк прийняття рішення, оскільки акт перевірки передано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 11 серпня 2014 року (відповідно до відмітки віх дно кореспонденції), натомість податкове повідомлення - рішення № 0008902201 винесено 28 серпня 2014 року.

І хоча вказане податкове повідомлення-рішення визнається судом частково незаконним не через недотримання строків його прийняття, однак дане порушення судом є встановленим, а тому приймається до уваги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 серпня 2014 року № 0008902201 в частині застосування штрафу у розмірі 1841,77 грн.

3. В решті вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник