Постанова № 41393061, 10.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10 листопада 2014 року Справа № 814/2757/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області, вул. Будівельників, 15-А,Миколаїв,54034

провизнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.09.2014 року №030214, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, Інспекція) про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 гривень №030214 від 02.09.2014 року.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного рішення Інспекції, прийнятого за наслідками проведенням вагового контролю транспортного засобу позивача на сертифікованому ваговому комплексі на автодорозі Одеса-Мелитополь-Новоазовськ.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

10 липня 2014 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у Херсонській області на автодорозі Одеса-Мелитополь-Новоазовськ (203км.+500) за допомогою автомобільних вагів тензометричного повісного зважування проведено ваговий контроль автомобіля КАМАЗ 55102 (д.н. НОМЕР_1) з причепом (д.н.НОМЕР_2), що належить позивачці, результати якого оформлено Довідкою.

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю складено акт №006866 (далі також Акт) про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів (фактична маса транспортного засобу становить 45,80т. при нормативно допустимій 38т.).

На підставі Акта 02.09.2014 року відповідачем прийнято постанову №030214, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 гривень за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону.

Стаття 48 Закону передбачає обов'язок автомобільних перевізників та водіїв мати та пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, а саме:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, зокрема, дозволу на рух транспортним засобом дорогами України у разі перевищення вагових обмежень, абзацем 3 ч. 1 ст. 60 Закону передбачено застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009р., необхідними у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень є дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.

З цього випливає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як вбачається з акта від 10.07.2014 року, фактична маса транспортного засобу становить 45,80т. при нормативно допустимій 38т..

За таких обставин, водій вантажного автомобіля в даному випадку повинен був мати відповідний дозвіл.

Вищенаведене вказує на обґрунтованість оспорюваної постанови.

Судження позивача про неправомірність використання вагового комплексу, на якому, на думку позивача, неможливо провести точне зважування, спростовуються дослідженими в судовому засіданні фактичними даними. Так, при розгляді справи, в тому числі на підставі паспорту ваг, викопіювання з технічного паспорта ділянки автомобільної автодороги М-14 та свідоцтва про державну метрологічну атестацію, встановлено, що зважування проводилось на вагах автомобільних тензометричних повісного зважування САВПВ-20 (зав.№0001,2010р.), що пройшли державну метрологічну атестацію 26.05.2014 року, на ділянці автодороги Одеса-Мелитополь-Новоазовськ (203км.+500м.).

Приписами п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру складає 2 відсотки розміру позовних вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1827 грн. та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - 4872 грн. (в даному випадку 1827 гривень 70 копійок).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 10% розміру ставку судового збору (182 гривні 70 копійок), а за результатами розгляду справи в задоволенні позову йому відмовлено, то з відповідача слід стягнути 90 % розміру ставки судового збору - 1644 гривні 30 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 1644 гривні 30 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний