Рішення № 41392949, 13.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/18316/14 13.11.14Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/18316/14

за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, м. Київ,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 10 351,29 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Євдокименка В.М. (довіреність від 30.07.2014 №б/н);

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 27.10.2014 №26).

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (далі - КП «Житлорембудсервіс») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1): 7 926,86 грн. заборгованості, яка утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання комунальних послуг від 01.01.2011 №0717 (далі - Договір); 1 198,84 грн. втрат від інфляції; 468,26 грн. 3% річних та 757,33 грн. пені, а всього 10 351,29 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 порушено провадження у справі.

27.10.2014 від КП «Житлорембудсервіс» надійшла заява про припинення провадження у справі в частині 2 000 грн. основної заборгованості у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми, що підтверджується копією платіжного доручення від 20.10.2014 №Р24А112996290345715; таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача 8 351,29 грн.

ФОП ОСОБА_1 27.10.2014 надано суду платіжні доручення: від 20.08.2014 №Р24А938296390619602 на суму 3 000 грн.; від 29.09.2014 №Р24А106219823122279 на суму 2 500 грн.; від 20.10.2014 №Р24А112996290345715 на суму 2 000 грн.; від 25.10.2014 №Р24А114956986240058 на суму 426,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 продовжено строк розгляду спору до 13.11.2014 включно.

30.10.2014 від КП «Житлорембудсервіс» надійшла заява, в якій позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 було сплачено 3 000 грн. основної заборгованості до подання позовної заяви до господарського суду міста Києва (29.08.2014) та 4 926,86 грн. основної заборгованості після подачі позовної заяви до суду; таким чином, позивач просить суд в частині 7 926,86 грн. основної заборгованості припинити провадження у справі; 2 424,43 грн. штрафних санкцій стягнути з відповідача, судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а саме 29% (529,83 грн.) судового збору на позивача та 71% (1 297,17 грн.) судового збору на відповідача.

03.11.2014 від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає таке:

- в пункті 42 частини третьої статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії. Однак, як зазначено у Єдиному ліцензійному реєстрі, позивач відповідної ліцензії не має; таким чином, позивач не може продавати відповідачу такий товар як теплова енергія; за умовами Договору позивач надає відповідачу комунальні послуги; в контексті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» теплова енергія не є комунальною послугою; Договором не передбачено, що відповідач має проводити оплату таких комунальних послуг, як централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання;

- в Договорі не вказано дати чи періоду для обов'язкового вручення рахунків відповідачу; оплати за комунальні послуги мають проводитись з урахуванням рахунків, що виставляються тепло- та водопостачальним організаціями, та відповідно до розрахунку, вказаного в додатку №1 до Договору; оскільки рахунки від постачальників виставляються позивачу та інші дані необхідні для розрахунку вартості наявні в останнього, то на КП «Житлорембудсервіс» є обов'язок доводити до відома відповідача розмір плати за надані послуги за кожен місяць; плата за комунальні послуги не є сталою величиною та має різний розмір кожного місяця; до позовної заяви не долучено жодного рахунку, що нібито був виставлений відповідачу, а також відсутні докази відправки вказаних платіжних документів чи їх вручення уповноваженому представнику відповідача;

- до пред'явлення позивачем позову до суду (29.08.2014) відповідач здійснив оплату заборгованості у сумі 3 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.08.2014 №Р24А938296390619602; після порушення провадження у справі відповідачем було здійснено наступні оплати платіжними дорученнями, а саме: від 29.09.2014 №Р24А106219823122279 на суму 2 500 грн.; від 20.10.2014 №Р24А112996290345715 на суму 2 000 грн.; від 25.10.2014 №Р24А114956986240058 на суму 426,86 грн.

З урахуванням викладеного, ФОП ОСОБА_1 просить суд стосовно 4 926,86 грн. заборгованості, що була оплачена в процесі розгляду справи, провадження у справі припинити, а в задоволені іншої частини позову відмовити.

Крім того, відповідачем було надано акти звірки взаєморозрахунків розрахунків, а саме: станом на 2013 рік, відповідно до якого станом на 31.12.2013 заборгованість ФОП ОСОБА_1 становить 9 208,97 грн.; та за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 208,97 грн.

07.11.2014 від КП «Житлорембудсервіс» надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких зазначено, що з умов Договору не вбачається жодного зобов'язання щодо надіслання рахунків на поштову адресу відповідача або отримання рахунків останнім іншим шляхом; Договором не передбачено відповідальності для виконавця (позивача) за ненадіслання розрахунків ФОП ОСОБА_1; відповідач знав про заборгованість, у зв'язку з чим здійснив часткову оплачу 20.08.2014, а саме до подання позовної заяви до господарського суду міста Києва.

КП «Житлорембудсервіс» 11.11.2014 долучено до матеріалів справи акти надання послуг та платіжні доручення за період з 2013 року по 2014 рік; крім того, відповідач не зміг надати суду вказані документи за період 2012 року у зв'язку зі зміною програми бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні 13.11.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору з урахуванням заяв про припинення провадження у справі. Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, наголошуючи на доводах, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 КП «Житлорембудсервіс» (виконавець) і ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов'язується надавати комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 71,4 кв.м., а замовник зобов'язується сплатити їх вартість (пункт 1.1 Договору);

- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням та опаленням (пункт 1.3 Договору);

- замовник зобов'язується в термін до 20 (двадцятого) числа кожного місяця, перераховувати на розрахунковий рахунок, зазначений у пункті 3.2 Договору, плату за отримані комунальні послуги (підпункт 2.1.2 пункту 2.1 Договору);

- виконавець має право отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені Договором (підпункт 2.4.3 пункту 2.4 Договору);

- оплата вартості послуг проводиться до 20 (двадцятого) числа наступного за календарем розрахунковим місяцем (пункт 3.3 Договору);

- у випадку несвоєчасної сплати за комунальні послуги замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% (пункт 4.4 Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати комунальних послуг замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (пункт 4.6 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011. Якщо жодна зі сторін за місяць до кінця дії Договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, то Договір вважається продовжений на наступний строк на тих же умовах (пункт 8.1 Договору);

- закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 8.2 Договору).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, позивачем було надано відповідачу комунальні послуги на загальну суму 71 649,50 грн.; відповідачем було частково оплачені такі послуги у сумі 63 722,64 грн.

Таким чином, позивач вважав, що заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед КП «Житлорембудсервіс» на момент подання позову становила 7 926,86 грн. (71 649,50 грн. - 63 722,64 грн.), а саме за період з січня 2012 року по липень 2014 року.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву стосовно того, що Договором не передбачено, що ФОП ОСОБА_1 має проводити оплату таких комунальних послуг, як централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання та те, що до позовної заяви не долучено жодного рахунку, що нібито був виставлений ФОП ОСОБА_1, а також відсутні докази відправки вказаних платіжних документів чи їх вручення уповноваженому представнику відповідача з огляду на таке.

Ввідповідно до пункту 1.3 Договору комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням та опаленням.

Крім того, сторонами було погоджено, що оплата вартості послуг проводиться до 20 числа наступного за календарним розрахунковим місяцем (пунктом 3.3 Договору).

Таким чином, з огляду на викладене, обов'язок оплати послуг повязується Договром не з моментом отримання рахунків (платіжних доручень), а з календарною датою - 20 числом кожного місяця.

Разом з тим, сторонами було укладено додаток № 1 до Договору, яким також передбачено оплату за теплову енергію на централізоване опалення та гаряче водопостачання. Договір та додаток №1 до Договору було підписано, зокрема, ФОП ОСОБА_1, що є підтвердженням того, що відповідач був обізнаний щодо всіх їх умов.

Відповідачем надано суду платіжні доручення, а саме: від 20.08.2014 №Р24А938296390619602 на суму 3 000 грн.; від 29.09.2014 №Р24А106219823122279 на суму 2 500 грн.; від 20.10.2014 №Р24А112996290345715 на суму 2 000 грн.; від 25.10.2014 №Р24А114956986240058 на суму 426,86 грн. як докази погашення основної заборгованості на загальну суму 7 926,86 грн.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано 29.08.2014, а отже, у частині позовних вимог про стягнення 3 000 грн., які було сплачено відповідачем 20.08.2014 (до порушення провадження у справі) слід відмовити, а в частині стягнення 4 926,86 грн., які було сплачено ФОП ОСОБА_1 29.09.2014, 20.10.2014 та 25.10.2014 - припинити провадження у справі.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 1 198,84 грн. втрат від інфляції, 468,26 грн. 3% річних і 757,33 грн. пені.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати комунальних послуг замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

При цьому, у пункті 3.3 Договору встановлено, що оплата вартості послуг проводиться до 20 (двадцятого) числа наступного за календарем розрахунковим місяцем.

З урахуванням часткової сплати відповідачем (20.08.2014) суми основної заборгованості періодами прострочення є:

з 21.09.2013 по 20.10.2013 у сумі 8,86 грн. - 3% річних та -23,22 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 14,37 грн.);

з 21.10.2013 по 20.11.2013 у сумі 9,14 грн. - 3% річних та 0,00 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 7,17 грн.);

з 21.11.2013 по 20.12.2013 у сумі 15,17 грн. - 3% річних та 14,35 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 30,75 грн.);

з 21.12.2013 по 20.01.2014 у сумі 23,46 грн. - 3% річних та 12,30 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 18,42 грн.);

з 21.01.2014 по 20.02.2014 у сумі 17,46 грн. - 3% річних (за розрахунком суду 15,82 грн.) та 46,04 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 37,25 грн.);

з 21.02.2014 по 20.03.2014 у сумі 20,55 грн. - 3% річних та 13,70 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 196,45 грн.);

з 21.03.2014 по 20.04.2014 у сумі 23,85 грн. - 3% річних та 53,58 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 308,88 грн.);

з 21.04.2014 по 20.05.2014 у сумі 30,68 грн. - 3% річних та 205,92 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 472,83 грн.);

з 21.05.2014 по 20.06.2014 у сумі 27,57 грн. - 3% річних та 410,62 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 108,20 грн.);

з 21.06.2014 по 20.07.2014 у сумі 26,82 грн. - 3% річних та 411,17 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 43,51 грн.);

з 21.07.2014 по 01.08.2014 у сумі 20,20 грн. - 3% річних (за розрахунком суду 7,82 грн.) та 108,77 грн. - втрат від інфляції (за розрахунком суду 0,00 грн.).

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції і 3% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні; за перерахунком суду сума 3% річних становить 209,74 грн. та яка підлягає задоволенню; в частині стягнення 258,52 грн. 3% річних слід відмовити.

Що ж до стягнення суми втрат від інфляції, то господарський суд вважає за необхідне задовольнити відповідні втрати за розрахунком позивача, оскільки за здійсненим судом перерахунку такої суми фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду втрати від інфляції становлять 1 237,83 грн.).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції, а тому стягненню з відповідача підлягає 1 198,84 грн. відповідних втрат.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати за комунальні послуги замовник сплачує пеню в розмірі 0,5%.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. На наведені приписи позивач увагу не звернув.

Так, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він є правильним, оскільки сума пені не перевищує подвійну облікову ставку НБУ та шестимісячний строк нарахування, а тому стягненню з відповідача підлягає 757,33 грн. пені за розрахунком позивача.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, проте витребуваного судом власного розрахунку всупереч приписам статті 33 ГПК України суду не подав.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 43, 49, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 31776030): 4 926 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 86 коп.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 31776030): 209 (двісті дев'ять) грн. 74 коп. 3% річних; 1 198 (одну тисячу сто дев'яносто вісім) грн. 84 коп. втрат від інфляції; 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн. 33 коп. пені та 1 251 (одну тисячу двісті п'ятдесят одну) грн. 87 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.11.2014.

Суддя О. Марченко