Постанова № 41392934, 05.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 листопада 2014 року 14:32 №826/15665/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2014 №0009312203,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2014 №0009312203.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державна податкова інспекція в Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 03.06.2014 №1127/26-59-22-03/36856796 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2014 №0009312203. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 03.06.2014 №1127/26-59-22-03/36856796 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 01.07.2014 №0009312203 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2014 року в суму 212411,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 03.06.2014 №1127/26-59-22-03/36856796 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2014 №0009312203, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 265514,00 грн., у тому числі: 212411,00 грн. – основний платіж, 53103,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.06.2014 №1127/26-59-22-03/36856796 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» за договором №24/02/14-1 від 24.02.2014.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» (продавець) укладено договір від 24.02.2014 №24/02/14-1, відповідно до якого продавець зобов’язується передати у власність покупця належний продавцю товар, ціна, кількість, асортимент якого обумовлюються в рахунках-фактурах, а покупець, зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

На підтвердження виконання умов договору, руху товару в процесі здійснення господарської операцій позивачем надано суду копії: договору №24/02/14-1 від 24.02.2014; рахунку на оплату №1386 від 28.02.2014, видаткової накладної №1386 від 28.02.2014, податкової накладної №1386 від 28.02.2014, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень-серпень 2014 року, виписки з поточного банківського рахунку про оплату товару 13 березня 2014 року в сумі 21 840,72 грн.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарської операції, здійсненої між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 09.04.2014 №1114/26-55-22-08/38150285 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» (код ЄДРПОУ 38150285) при здійсненні фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2013 року по 31.03.2014 року», відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» не знаходиться за адресою своєї державної реєстрації, не має трудових та виробничих ресурсів для провадження господарської діяльності, має ознаки підприємства – «транзитера».

Так, за посиланням відповідача, взаємовідносини позивача із вказаним контрагентом направлені на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, а відтак порушення фіскальних інтересів держави.

Зокрема, за податковою звітністю товариства з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» за лютий 2014 року, останнє мало взаємовідносини із 234 контрагентами на загальну суму поставок 17 863 571, 29 грн., відхилення між сумами задекларованого податкового кредиту та податкових зобов’язань становлять 7 526 948, 39 грн.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 4.2 статті 4 договору від 24.02.2014 №24/02/14-1, позивач мав здійснити оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту його одержання згідно підписаних видаткових накладних.

Видаткова накладна №1386 підписана представниками позивача та ТОВ «Цикломен-Н» 28 лютого 2014 року.

Суд звертає увагу, що на підтвердження оплати позивачем надана виписка з поточного банківського рахунку про оплату товару 13 березня 2014 року в сумі 21840,72 грн.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано суду доказів повної оплати вартості товару, які передбачені пунктом 4.2 статті 4 договору від 24.02.2014 №24/02/14-1,

Також під час розгляду справи позивачем не надано суду:

- рахунку-фактури, передбаченого пунктом 2.1 статті 2 договору, де мають бути зазначені ціна, кількість, асортимент товару;

- Сертифікату якості постачаємого товару, як це передбачено умовами пункту 2.2 договору;

- замовлень на поставку товару, як це передбачено пунктами 3.1 та 3.2 договору;

- товаросупровідних документів, як це передбачено умовами пункту 7.2 договору.

Під час судового розгляду справи позивачем не спростовано, що предметом договору була поставка з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» електророзподільної та контрольної апаратури, виробництво якої є основним видом діяльності саме позивача.

Не надано позивачем суду і доказів поставки цього товару, наявності ділової мети та економічної доцільності відповідної господарської операції.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів реальності виконання договору.

За таких обставин, висновки органу державної податкової служби щодо безпідставного формування позивачем даних свого податкового обліку, зокрема, податкового кредиту на підставі первинних документів, які не відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції, з метою мінімалізації податкового навантаження, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відтак, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., мінімальну ставку судового збору, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. – 487,20 грн.).

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» (04112, місто Київ, вулиця Т. Шамрила, будинок 9, код ЄДРПОУ 36856796) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2014