Ухвала суду № 41391938, 21.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/596/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостак О.О.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України апеляційну скаргу відповідача Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просив скасувати наказ в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області Гребенюка О.О. №20-о/пм від 17.02.2014р. «Про звільнення ОСОБА_3.»; поновити ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області; стягнути з Головного управління Міндоходів у Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня незаконного звільнення (з 17 лютого 2014 року) і до вступу рішення в законну силу.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, її оскаржило Головне управління Міндоходів у Черкаській області та просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 року, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в органах податкової міліції з 12 липня 1999 року по 17 лютого 2014 року.

17.11.2013р. позивач подав рапорт на ім'я в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить з 17.02.2014р. звільнити його з посади та податкової міліції за власним бажанням згідно п.п. "ж" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

Рапортом від 17.02.2014р. позивач підтвердив свій намір звільнитися з посади та податкової міліції з 17.02.2014р. за власним бажанням.

Відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17.02.2014р. №20-о/пм підполковника податкової міліції ОСОБА_3 - старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області 17.02.2014р. звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п. 64 п.п. "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

За правилами пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 року № 114 (Положення) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби виключно в запас (з постановкою на військовий облік), тобто можливості звільнення з підстав, передбачених зазначеним пунктом, у тому числі і за власним бажанням, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ і податкової міліції, які мають відповідні військові звання і які досягли граничного віку для перебування в запасі, не передбачено.

Як встановлено судом першої інстанції, у рапорті ОСОБА_3.1 від 17.11.2013р. не зазначені будь-які причини звільнення зі служби, тому оцінка поважності причин звільнення, як того вимагають пункти 8, 64 Положення, та наявності перешкод для подальшого проходження служби, не могла бути здійснена відповідачем.

З рапорту позивача про звільнення з посади за власним бажанням вбачається, що він складений 17 листопада 2013 року, у вихідний день - неділю. Резолюції начальників також датовані вихідним днем - 17.11.2013р.

Факт написання позивачем рапорту на звільнення саме 17.11.2013р. спростовується поясненнями свідка сестри ОСОБА_5, яка пояснила, що в неділю 17.11.2013 року позивач був в неї гостях в смт. Драбів, де вони разом з її родиною святкували її день народження. Цілий день неділі 17 листопада 2013 року позивач провів у смт. Драбів, і лише в понеділок 18.11.2013 року поїхав додому.

Також, 17.02.2014р. позивач не міг бути на роботі, тому що знаходився на лікуванні у стаціонарі в хірургічному відділенні Золотоніської центральної районної лікарні, з діагнозом сечо-кам'яна хвороба, правобічна ниркова коліка. Стан його здоров'я був незадовільний: мав характерні для хвороби різкі болі, погане самопочуття.

Вказані обставини підтверджуються листком непрацездатності Серія АГО №505251 від 18.02.2014р., відповідно до якого у період з 11.02.2014 до 18.02.2014 позивач перебував на лікарняному у стаціонарі в Золотоніській центральній районній лікарні. Згідно епікризу позивача з 11.02.2014 по 18.02.2014 знаходився в хірургічному відділенні Золотоніської центральної районної лікарні, діагноз: сечо-кам'яна хвороба, правобічна ниркова коліка.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_6 18 лютого 2013 року близько 18 - 19 години вечора йому зателефонував його колега ОСОБА_3, і повідомив про те, що керівник оперативного управління ДПІ у м. Черкасах терміново викликає їх на роботу, де буде відбуватися відпрацювання операції «Фортеця» по охороні адміністративних будівель, із собою необхідно мати теплі речі.

18 лютого 2014 року після 19 години вечора він разом з позивачем прибули на роботу, до кабінету в.о. начальника оперативного управління ДПІ у м. Черкасах ОСОБА_7

У зв'язку з відсутністю працівників на роботі, перебуванням їх на лікарняних, у скрутний для країни час оперативників було примушено написати рапорти на звільнення. Таким чином, 18.02.2014р. під тиском керівництва, та під дією лікарських засобів, вони написали по два рапорти: рапорт про звільнення за власним бажанням від 17.11.2013р. та рапорт про підтвердження рапорту про звільнення за власним бажанням від 17.02.2014р.

21.02.2014р. під розписку у відділі персоналу вони отримали трудові книжки, накази про звільнення, військові квитки, документи для постановки на військовий облік.

Відповідно до статті 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, особи рядового та начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше, як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Згідно підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Колегія суддів зазначає, що звільнення за підпунктом «ж» пункту 64 Положення може мати місце лише тоді, коли подача заяви про звільнення є добровільним волевиявленням службовця.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, 18.02.2014р. під тиском керівництва, та під дією лікарських засобів, позивач написав по два рапорти: рапорт про звільнення за власним бажанням від 17.11.2013р. та рапорт про підтвердження рапорту про звільнення за власним бажанням від 17.02.2014р.

Як встановлено колегією суддів, у позивача відсутні дисциплінарні стягнення. Навпаки, позивач зарекомендував себе як хороший працівник.

Що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Як встановлено судом першої інстанції, середньоденна заробітна плата позивача вираховується виходячи з наступних виплат за останні два місяці роботи січень - лютий 2014 року: січень - 12 робочих днів, заробітна плата - 1686 грн. 78 коп.; лютий - 12 робочих днів, заробітна плата - 1606 грн. 47 коп.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача становить: 3293 грн. 25 коп. : 24 робочих дні = 137 грн. 22 коп.

У вимушеному прогулі ОСОБА_3 перебував з 18.02.2014 по 11.04.2014. Загальна кількість робочих днів даного періоду становить 38 днів (лютий - 9 днів, березень - 20 днів, квітень - 9 днів).

Таким чином, належний до виплати позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу складає: 137 грн. 22 коп. х 38 робочих днів = 5214 грн. 36 коп.

З врахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що судом обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволені адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги відповідача Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.