Рішення № 41391867, 20.10.2014, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.10.2014 р. Справа №917/1566/14

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

прокуратури: Нечволод П.В.,

позивача 1: Пономаренко В.І.

позивача 2: Клекта І.Т.,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері,

майдан Незалежності,1-Б, м.Полтава, 36003

в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, пр-кт. Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтави, вул.Сінна, 36, м.Полтава, 36000

до 1. Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл.Перемоги, 2, м.Кременчук, 39602

2. Автозаводської районної у м.Кременчуці ради, пров. Л. Толстого, 38, м.Кременчук, 39602,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5, АДРЕСА_1, 39600

про визнання недійсними рішень, визнання недійсним державного акту, -

В С Т А Н О В И В :

Полтавський прокурор з нагляду законів у воєнній сфері в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області та до Автозаводської районної в м. Кременчуці ради про:

-визнання недійсним рішення сорок першої сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області І\/ скликання від 16.03.2006 року "Про дозвіл гр.ОСОБА_5 складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для експлуатації та обслуговування існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_2" ;

- визнання недійсним рішення другої сесії п'ятого скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 року "Про передачу гр..ОСОБА_5 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_2

- визнання недійсним Державного акту серії ЯА №906569 від 29.05.2006 року, виданого ОСОБА_5, посилаючись на порушення вимог законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень та оформленні державного акту.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що земельна ділянка площею 0.64 га по АДРЕСА_3 в м. Кременчуці відноситься до земель оборони на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради депутатів трудящих від 08 грудня 1977 року №1114 "Про затвердження результатів інвентаризації земельних ділянок, що обліковуються за Кіровоградською КЕЧ району", яким закріплено за Кіровоградською КЕЧ району військове містечко АДРЕСА_3 (нова назва - АДРЕСА_3) земельну ділянку площею 0,64га , що підтверджується Актом на право користування землею В №49564.

Проте, 16.03.2006 року рішенням ХХХХІ сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області І\/ скликання "Про дозвіл гр.ОСОБА_5 складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для експлуатації та обслуговування існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_2" надано дозвіл на складання проекту землеустрою, а Рішенням Автозаводської районної ради м.Кременчука від 11.05.2006 року затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку площею 58 кв.м. ОСОБА_5, який отримав державний акт на вказану земельну ділянку, тобто відповідачі незаконно передали земельну ділянку, якою не мали права розпоряджатися.

В судовому засіданні прокурором позовні вимоги підтримані в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

Міністерство оборони України у письмових поясненнях(а.с.59-62) та його представник у судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі, зазначаючи, що оскаржувані рішення прийняті в порушення вимог законодавства України, а тому підлягають визнанню недійсними, як і державний акт, виданий на підставі незаконних рішень.

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Полтави у письмових поясненнях ( а.с.64-67, 80) та його представники у судовому засіданні позов також підтримує в повному обсязі, зазначаючи, зокрема, що земельна ділянка площею 0.64га по АДРЕСА_3 в м.Кременчуці згідно державної статистичної звітності обліковується як землі Міністерства оборони.

Кременчуцька міська рада у відзиві на позовну заяву (а.с.116-119) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що міською радою у повній відповідності до законодавства України надавався дозвіл лише на розроблення проекту землеустрою, а остаточне рішення приймалось Автозаводською районною радою у відповідності до розподілу повноважень.

Автозаводська районна рада м. Кременчука Полтавської області у відзиві на позовну заяву(а.с.98-100) вважає, що задоволення позову можливе лише у випадку підтвердження належними і допустимими доказами перебування земельної ділянки, переданої у власність гр..ОСОБА_5, у постійному користуванні позивачів.

Кременчуцька міська рада та автозаводська районна рада м.Кременчука, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не забезпечили явку своїх представників у судове засідання.

Зважаючи на те, що судом виконано вимоги ГПК України щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, а також на те, що встановлений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи закінчується, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Представник ОСОБА_5, залученого судом до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивачами та прокурором не надано доказів належності земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5, до земель оборони, а тому органи місцевого самоврядування, приймаючи оскаржувані рішення, діяли в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Крім того, представником третьої особи заявлено клопотання про залучення до участі в справі ОСОБА_5 в якості відповідача, оскільки прокурором заявлено вимогу про визнання недійсним виданого ОСОБА_5 Державного акта на право власності на земельну ділянку і направити в зв'язку з цим справу за підсудністю до Автозаводського районного суду м.Кременчука.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку прокурора та представників позивачів, не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки згідно статті 21 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами- можуть бути підприємства і організації, зазначені в статті 1 ГПК України. ГПК України не передбачено участь у судовому процесі в якості відповідача громадянина, а тому клопотання про залучення його до участі в справі

Також представником третьої особи подано письмове клопотання, в якому міститься заява про застосування позовної давності, в зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду(а.с.88-90).

Суд, заслухавши прокурора, представників учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив, що Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради депутатів трудящих Полтавської області від 08 грудня 1977 року №1114 "Про затвердження результатів інвентаризації земельних ділянок, що обліковуються за Кіровоградською КЕЧ району", затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок, наданих в постійне користування МО СРСР та закріплено за Кіровоградською КЕЧ району земельні ділянки, в т.ч. ділянку АДРЕСА_3 площею 0,64га (а.с.21).

На підставі цього рішення 26.01.1978 року Кіровоградській КЕЧ району видано Акт на право користування землею серії Б №049564 (а.с.17-20).

Рішенням Х\/ сесії Кременчуцької міської ради \/ скликання від 27 червня 2007 року "Про надання в постійне користування земельної ділянки в м.Кременчуці" затверджено Кременчуцькому об'єднаному міському військовому комісаріату технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право постійного користування землею для експлуатації та обслуговування будівель і споруд комісаріату по АДРЕСА_3, розроблену на підставі рішення міськвиконкому №2155 від 17.11.2000року та надано Кременчуцькому об'єднаному військовому комісаріату технічну в постійне користування земельну ділянку площею 2962 кв.м.(а.с.40)

На підставі цього рішення Кременчуцькому об'єднаному міському військовому комісаріату видано Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 9223553. який зареєстровано 09 жовтня 2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030754800025, згідно якого в постійному користування Кременчуцького об'єднаного міського військового комісаріату в постійному користуванні перебуває земельна ділянка площею 2962 кв.м., розташована в м.Кременчуці по АДРЕСА_3, кадастровий № 5310436100:08:005:0431(а.с.41)

Рішенням ХХХХІ сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області І\/ скликання від 18 березня 2006 року "Про дозвіл гр.ОСОБА_5 складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для експлуатації та обслуговування існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_2" надано дозвіл ОСОБА_5на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 46кв.м. для обслуговування та експлуатації існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_2(а.с.29).

Рішенням 2 сесії Автозаводської районної ради м.Кременчука \/ скликання від 11.05.2006 року "Про передачу гр..ОСОБА_5 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_2 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_5 безоплатно у власність земельну ділянку площею 58 кв.м. (а.с.30).

На підставі рішення Автозаводської районної ради м. Кременчука 29.05.2006 року ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №9906569(а.с.31).

Вважаючи рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 березня 2006 року та Рішення Автозаводської районної ради м.Кременчука від 11.05.2006 року незаконними, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 34 статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

За приписами статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про збройні сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Згідно статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються в постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно- технічної документації.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2004 року №449(з наступними змінами) затверджено форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.99року затверджено "Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів…".

Згідно п.1.13 Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, що була надана раніше громадянам, підприємствам, установам та організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.

Згідно п.3.10 Інструкції "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів...", затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.99року, у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів.

Таким чином, копія державного акту, на який посилаються прокурор та позивачі, як на доказ права користування земельною ділянкою не може бути визнано належним.

Відповідно до 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у изначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що єдиним доказом наявності права постійного користування земельною ділянкою є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою із зазначенням площі, визначеної у відповідності до технічної документації (або проекту відведення), затверджених в установленому порядку.

Як вбачається з листа Головного управління Держземагентства у Полтавській області, відповідно до даних державної статистичної звітності по формі 6-зем у період з 2000 по 2007 роки за Міністерством оборони (АДРЕСА_3) обраховувались площі 0.3685га та 0.2815га(а.с.22)

Крім того, як зазначалось вище, Кременчуцькому об'єднаному міському військовому комісаріату передана земельна ділянка площею2962 кв.м., що підтверджується державним актом . Згідно плану меж земельної ділянки, вказана земельна ділянка межує із землями Полтавської КЕЧ лише в координатах від Б до В, а інші землі знаходяться у власності (користуванні інших осіб.(а.с.41).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що земельна ділянка площею 0,64 га припинила своє існування, а прокурором не доведено належними і допустимими доказами право постійного користування земельною ділянкою площею 0.,64 га та належність її до земель оборони.

Посилання прокурора дані обліку за формою 405 у Міністерстві оборони України, форму 6-зем Держземагентства України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони є формами статистичної звітності і повинні формуватись на підставі відповідних правовстановчих документів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсним рішення сорок першої сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області І\/ скликання від 16.03.2006 року "Про дозвіл гр.ОСОБА_5 складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для експлуатації та обслуговування існуючого цегляного гаража по АДРЕСА_2" та визнання недійсним рішення другої сесії п'ятого скликання Автозаводської районної ради м. Кременчука від 11.05.2006 року "Про передачу гр..ОСОБА_5 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_2" є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Оскільки за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, а суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, тому відсутні підстави для застосування позовної давності за заявою представника ОСОБА_5

Стосовно вимог прокурора про визнання недійсним Державного акту серії ЯА №906569 від 29.05.2006 року, суд зазначає, що згідно Державного Акту право власності на земельну ділянку площею 58 кв.м. належить ОСОБА_5, в зв'язку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню згідно п.1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32 - 34, 43, 49, 69, 75, п.1.ч.1. ст.80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження по справі в частині позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №906569 від 29.05.2006р.

2. В задоволенні позовних вимог про визнання недійсними недійсним рішення сорок першої сесії Кременчуцької міської ради Полтавської областічетвертого скликання від 16.03.2006 р. та визнання недійсним рішення другої сесії Автозаводської районної ради м. Кременчука п'ятого скликання від 11.05.2006р.- відмовити.

3.Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повне рішення складено 27.10.2014року.

СУДДЯ Кульбако М.М.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.