У Х В А Л А Іменем україни
11.06.2009 р.
Справа №22а-17626/08×
Київський
апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Бараненко
І.В.
Данилової М.В.
при секретарі: Бондар С.В.
за участю:
представника позивача -
представника відповідача -
розглянувши у
відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційні скарги суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та Державної податкової інспекції у місті Черкаси на постанову
господарського суду Черкаської області від 31.01.2008 р. у справі за позовом
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління Державного
казначейства України у Черкаській області та Державної податкової інспекції у
місті Черкаси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні першого відповідача - Управління Пенсійного фонду України у
Соснівському районі міста Черкаси, про визнання дій неправомірними,
зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
СПД ОСОБА_1 звернувся в господарський суд
Черкаської області з позовом про визнання неправомірними дії ГУДК України в
Черкаській області та ДПІ у місті Черкаси, зобов'язання ГУДК України в
Черкаській області з власних коштів погасити недоїмку по податковим платежам
позивача в сумі 252 грн., стягнути з відповідачів по 20000 грн. з кожного
моральної шкоди.
14
січня 2008 року позивач подав уточнений позов про визнання дій Головного
управління Державного казначейства України в Черкаській області та Державної
податкової інспекції у м. Черкаси неправомірними, зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області з
власних коштів погасити недоїмку по податковим платежам позивача в сумі 252
грн., стягнення з Головного управління Державного казначейства України в
Черкаській області на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.;
стягнення з Державної податкової інспекції у місті Черкаси на користь позивача
моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.
Постановою
господарського суду Черкаської області від 31.01.2008 р. в задоволенні позову
до Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області
відмовлено, позов до Державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської
області задоволено частково:
визнано
протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Черкаси про
застосування та реєстрації 31 травня 2006 року публічного обтяження у вигляді
податкової застави активів на суму в два рази більше суми податкового боргу
підприємця ОСОБА_1, що проживає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;
стягнуто
з Державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області, м.
Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595 за рахунок коштів
Державного бюджету на користь підприємця ОСОБА_1, що проживає у АДРЕСА_1,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 5000,00 грн. моральної шкоди;
в
решті позовних вимог відмовлено.
Не
погоджуючись із зазначеною постановою, СПД ОСОБА_1. та ДПІ у місті Черкаси подано апеляційні скарги, в яких:
СПД ОСОБА_1 просить змінити постанову
господарського суду Черкаської області від 31.01.2008 р. і задовольнити позов,
мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи;
ДПІ
у місті Черкаси просять скасувати постанову господарського суду Черкаської
області від 31.01.2008 р. та прийняти нову постанову про відмову в позові в
частині задоволених позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що судом
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки
суду не відповідають обставинам справи.
Позивач
подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив задовольнити його
апеляційну скаргу, апеляційну скаргу ДПІ у місті Черкаси залишити без
задоволення, змінити постанову господарського суду Черкаської області від
31.01.2008 р., задовольнивши його позовні вимоги.
Заслухавши
в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу,
перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не
підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно
з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС
України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову
суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив
обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
Судом
першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. має Свідоцтво про право на заняття
адвокатською діяльністю, також зареєструвався суб'єктом підприємницької
діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію видане виконкомом Соснівської
районної ради 20 грудня 2001 року), з 09 січня 2002 року оподаткування доходів
від надання юридичних послуг здійснює по спрощеній системі оподаткування та
звітності на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку від 09.01.2002 року
серії №НОМЕР_2. Ставка єдиного податку з виду послуг, які здійснює позивач,
визначена в сумі 200,00 грн., єдиний податок сплачувався ним щомісячно в
установленому порядку та розмірі, про що свідчать квитанції про його сплату.
Позивач з 01.10.2003 року визнаний інвалідом 2-ї групи довічно, про що 19 січня
2004 року управлінням Пенсійного фонду України йому видане посвідчення серії
НОМЕР_3.
20
травня 2005 року позивач звернувся до управління ПФУ в Соснівському районі
м.Черкаси за довідкою про те, що працював на спрощеній системі оподаткування,
при отриманні якої ПФУ повідомив, що за період з 01 січня по 31 березня 2005
року у нього виникла заборгованість по внесках до ПФУ, відповідно, його
страховий стаж перерваний оскільки державне казначейство не перерахувало 42% із
суми єдиного податку, недоїмка становить 252,00 грн. (200,00 грн. х 42% х 3).
Вважаючи дії казначейства неправомірними, позивач звернувся до Соснівського
районного суду м. Черкаси з відповідним позовом.
Рішенням
Соснівського районного суду м.Черкаси від 05 серпня 2005 року у справі
№2-4593-05, яке набрало законної сили, задоволена скарга ОСОБА_1., визнані
неправомірними дії відділення Державного казначейства України м. Черкаси,
зобов'язано відділення Державного казначейства України м. Черкаси перерахувати
до управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси на рахунок ОСОБА_1. 252
гривні.
На
виконання зазначеного рішення Соснівського районного суду та вимоги державного
виконавця ДВ-4 від 01.03.2006 року ВДК у місті Черкаси платіжним дорученням від
21 березня 2006 року №1153 перерахувало на користь Пенсійного фонду 252 грн., у
зв'язку з чим зменшилась сума сплаченого до бюджету єдиного податку, тому у
позивача, як платника єдиного податку, у цей період утворилась недоїмка з
єдиного податку, яка обліковується в автоматизованому обліку другого
відповідача на обліковій картці позивача.
31
травня 2006 року о 12.21 на підставі п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі - ЗУ №2181) Черкаською
ОДПІ (правопопередник ДПІ у місті Черкаси) зареєстроване публічне обтяження у
вигляді податкової застави активів позивача на суму в два рази більше суми
податкового боргу, з терміном дії до 30.05.2011 року, про що до Державного
реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис за номером НОМЕР_4.
05
червня 2006 року позивач отримав повідомлення Черкаської філії Інформаційного
центру Міністерства юстиції України про реєстрацію податкової застави його
активів (рухомого майна).
05
червня 2006 року, тобто в день отримання повідомлення про обтяження рухомого
майна, позивач звернувся до Черкаської ОДПІ із заявою, у якій просив письмово
повідомити хто, коли, на якій підставі вніс реєстраційний запис про обтяження
його рухомого майна, не попередивши його належним чином, та повідомити
контрольну суму податкового боргу, за який період часу і з чиєї вини він виник,
оскільки ним належним чином, у повному обсязі та у строки, встановлені
законодавством, сплачені всі податки.
05
червня 2006 року позивач також звернувся до лікаря зі скаргами на стан
здоров'я. Згідно даних медичної картки амбулаторного хворого у цей день
зафіксовані артеріальний тиск хворого 200/110 та діагноз: «транзиторна ішемічна
атака». Також зафіксовані звернення до лікаря 07.06. та 09.06.2006 року.
19
червня 2006 року листом за №НОМЕР_5 Черкаська ОДШ на заяву позивача повідомила,
що станом на 15.06.2006 року відповідно до облікових даних рахується
заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб
в сумі 32,22 грн., яка виникла 21.03.2006 року в результаті перерахування
коштів на бюджетний рахунок управління Пенсійного фонду України в Соснівському
районі м.Черкаси згідно рішення Соснівського районного суду від 05.08.2005
року.
21
липня 2006 року о 08.24 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за скаргою
позивача вилучено запис НОМЕР_4 щодо податкової застави активів позивача.
Вважаючи
дії Відділення державного казначейства та ДПІ у місті Черкаси неправомірними
позивач знову звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з
відповідним позовом. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 04
грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської
області від 29.03.2007 року, позов було задоволено частково, визнано
неправомірними дії відділення державного казначейства України в м. Черкаси та
Державної податкової інспекції у м. Черкаси, стягнуто з відділення Державного
казначейства України у м.Черкаси та ДПІ у м.Черкаси на користь ОСОБА_1. по
5000,00 грн. з кожного моральної шкоди. Ухвалою колегії суддів Вищого
адміністративного суду України від 14.11.2007 року рішення судів першої та
апеляційної інстанції скасовані, провадження у справі закрито, оскільки спір
підлягає вирішенню господарським судом.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги СПД ОСОБА_1. про
те, що перший відповідач повинен був перерахувати до управління ПФУ в
Соснівському районі м. Черкаси на рахунок ОСОБА_1. 252 гривні за рахунок
місцевого бюджету, з таких підстав.
Позивач,
будучи платником єдиного податку, сплачував до бюджету єдиний податок у
порядку, встановленому Указом Президента України «Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03
липня 1998 року №727/98.
З
14.04.2006 року набув чинності Закон України «Про вирішення питання щодо
заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі
умови оподаткування обліку та звітності, у зв'язку з перерозподілом Державним
казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального
страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року»
від 16.03.2006 року №3583.
Нормами
ст.1 даного Закону визначено, що суми внесків до Пенсійного фонду України,
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду
соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської
діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування обліку та звітності,
які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України
протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові
рахунки в цих фондах у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України
норм діючого на той час Закону України «Про Державний бюджет України на 2005
рік» від 23 грудня 2004 року №2285-ІV, не вважати заборгованістю.
Між
тим, до прийняття вказаного Закону, позивач звернувся до суду з позовом про
визнання неправомірними дій Державного казначейства. Рішенням Соснівського
районного суду М.Черкаси від 05 серпня 2005 року у справі №2-4593-05, яке
набрало законної сили, задоволена скарга ОСОБА_1., визнані неправомірними дії
відділення Державного казначейства України м. Черкаси, зобов'язано відділення
Державного казначейства України м. Черкаси (підрозділ першого відповідача у
справі) перерахувати до управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси на
рахунок ОСОБА_1. 252 грн. за період з 01 січня по 31 березня 2005 року.
Відповідно
до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в
адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили,
не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або
особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким
чином, не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням
Соснівського районного суду м.Черкаси від 05 серпня 2005 року у справі
№2-4593-05, щодо невиконання відділенням Державного казначейства в м. Черкаси
(структурний підрозділ першого відповідача у даній справі) вимог Указу
Президента України «Про спрощену систему оподаткування...», яке виразилось у не
перерахуванні з 01 січня по 31 березня 2005 року коштів до Пенсійного фонду у
розмірі 42% від сплаченого позивачем єдиного податку.
Структурний
підрозділ першого відповідача виконав рішення суду, перерахував до Пенсійного
фонду долю єдиного податку, що забезпечило позивачу повний страховий стаж, але
призвело до недоїмки з єдиного податку на цю суму. Оскільки перший відповідач
діяв відповідно до рішення суду, то його дії суд вважає правомірними.
Доводи
позивача про те, що перший відповідач повинен був перерахувати до управління
ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси на рахунок ОСОБА_1. 252 гривні за рахунок
місцевого бюджету, не відповідає змісту рішення суду, у якому відсутні вказівки
щодо цього, та вищенаведеним приписам законодавства.
Судом
першої інстанції вірно встановлено, що перший відповідач, виконуючи рішення
суду, обґрунтовано діяв відповідно до п. 9.1 Порядку повернення платникам
помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів),
затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за №1000/7288.
Доводи позивача про те, що недоїмка з єдиного податку виникла внаслідок
неправомірних дій першого відповідача не відповідають фактичним обставинам
справи.
За
вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що
позовні вимоги до Головного управління Державного казначейства України у
Черкаській області безпідставні.
Суд
першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дії
ДПІ у місті Черкаси про застосування та реєстрації 31 травня 2006 року
публічного обтяження у вигляді податкової застави активів на суму в два рази
більше суми податкового боргу СПД ОСОБА_1. виходив з того, що ДПІ у місті Черкаси, правонаступник
Черкаської ОДПІ є органом державної влади, суб'єктом владних повноважень, його
завдання, функції та повноваження, визначені Законом України «Про державну
податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ.
Внаслідок
дій ДПІ у місті Черкаси було обмежено право позивача на вільне розпорядження та
володіння своїм майном, шляхом застосування 12.04.2006 року публічного
обтяження у вигляді податкової застави активів (рухомого майна) позивача, яке
застосовано з посиланням на п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 ЗУ №2181 у зв'язку з несплатою
у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно
визначеної платником податків у податковій декларації.
Конституційним
Судом України 24.03.2005 року прийнято рішення №2-рп/2005 у справі за
конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності
Конституції України (конституційності) окремих положень ЗУ №2181 (справа про
податкову заставу). Відповідно до резолютивної частини цього рішення
Конституційного Суду визнано такими, що не відповідають Конституції України (є
неконституційними), положення ЗУ №2181, а саме: абзац 2 пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8,
згідно з яким право податкової застави виникає у разі неподання або
несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого
робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про
відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої декларації;
пп. 8.2.2 п.8.2 ст.8 у частині поширення права податкової застави на будь-які
види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
З
матеріалів справи вбачається, що позивач був платником єдиного податку, отже
декларацію не подавав і не зобов'язаний був подавати; сума його податкового
боргу по єдиному податку, який обліковувався згідно даних автоматизованого
обліку, на час застосування податкової застави була 32,22 грн., тобто незначна,
і виникла в результаті перерахування коштів на бюджетний рахунок управління ПФУ
за рішенням Соснівського районного суду, про що другий відповідач знав і сам
повідомив про це позивача.
За
таких обставин є правильними висновки суду щодо протиправності дій ДПІ у місті
Черкаси, оскільки фактичні обставини справи та законодавство щодо податкової
застави, свідчать про те, що застосування до позивача публічного обтяження у
вигляді податкової застави активів (рухомого майна) було незаконним та
необгрунтованим, застосованим без врахування усіх обставин, що мають значення
для вчинення таких дій, та вчинено з порушенням ЗУ №2181.
21
липня 2006 року другий відповідач самостійно усунув порушення, зареєструвавши
зняття податкової застави активів позивача, отже, неправомірне публічне
обтяження у вигляді податкової застави активів (рухомого майна) позивача
існувало у період з 31.05.2006 року по 21.07.2006 року, тобто один місяць 21
день. Дата виникнення обтяження та його зняття визначені згідно даних
Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Колегія
суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи
позивача про порушення ДПІ у місті Черкаси права позивача вільно розпоряджатись
своєю власністю та заподіяння цим шкоди є обґрунтованими.
Позивач,
як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, платник податків,
звернувся до суду за захистом прав та інтересів, від порушень з боку органів
державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій та заявив
вимогу про відшкодування моральної шкоди, яку він пов'язує з душевними
стражданнями від незаконних дій посадових осіб відповідачів та погіршенням
внаслідок цього стану здоров'я, оцінивши розмір грошового відшкодування
моральної шкоди в сумі 20000 грн. з кожного відповідача. Вимоги до першого
відповідача визнані судом безпідставними.
ДПІ
у місті Черкаси відносно позивача допустили порушення закону та протиправні
дії, порушивши його права, як платника податків, зокрема, право на вільне володіння
та розпорядження майном, внаслідок чого позивач зазнав душевних страждань, які
призвели до погіршення його стану здоров'я, чим завдано моральної шкоди.
Визначаючи
розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції відповідно
до ст. 23 ЦК України враховував характер правопорушення, яке тривало незначний
час, самостійно усунуте другим відповідачем; глибину душевних страждань
позивача, наслідки від правопорушення.
Колегія
суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначений
позивачем розмір відшкодування є завищеним, а розумним, достатнім і
справедливим є розмір грошового відшкодування моральної шкоди на користь
позивача в сумі 5000,00 грн.
Враховуючи
викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського
суду Черкаської області від 31.01.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення
спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи
апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених
у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись
ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну
скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 постанову господарського суду
Черкаської області від 31.01.2008 р. - залишити без задоволення.
Апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасина постанову
господарського суду Черкаської області від 31.01.2008 р. - залишити без
задоволення.
Постанову
господарського суду Черкаської області від 31.01.2008 р. - залишити без змін.
Провадження у справі закрити.
Оскарження
Ухвала
набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу
може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного
місяця після набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу
складено в повному обсязі - 16.06.09 р.
Головуючий суддя
Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 4139124 ?
Документ № 4139124 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4139124 ?
Дата ухвалення - 11.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4139124 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4139124 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 4139124, Київський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4139124, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Судове рішення № 4139124 відноситься до справи № 22а-17626/08
Це рішення відноситься до справи № 22а-17626/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
