Вирок № 41390607, 14.11.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6948/13-к

Провадження № 1-кп/645/44/14

В И Р О К

Іменем України

14 листопада 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Сілантьєвої Е. Є.

при секретарі - Курбатовій А. М., Скоропляс Л. Ю.

з участю прокурора - Ніхаєнко С. А., Осадчого Д. В., Нестерова Д. І.,

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013220100000091 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бабаї Харківського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого лікарем ординатором травматологічного відділення КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою; АДРЕСА_1,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акта по кримінальному провадженню № 4201322010000091, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь - якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_2, працюючи на посаді виконуючого обов'язки завідувача травматологічним відділенням Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» (далі за текстом КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня») на підставі наказу № 46-К від 15.04.2013 року, будучи посадовою особою, яка виконує адміністративно - господарські та організаційно - розпорядчі функції згідно з посадовою інструкцією завідувача травматологічним відділенням КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», затвердженою головним лікарем КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» 06.08.10р., 22.05.2013 р. приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, б. 266, корпус «В», діючи із корисливих спонукань, одержав неправомірну вигоду для себе в інтересах ОСОБА_3 з використанням наданих йому службових повноважень за наступних обставин: в середині березня 2013 року (точна дата під час проведення досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_3 звернувся до КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» до заступника головного лікаря з лікувальної роботи ОСОБА_4 з проханням отримання медичної довідки про стан його здоров'я для подальшого її направлення до комісії з визначення працездатності та отримання в подальшому інвалідності.

ОСОБА_4 йому повідомив, що для того щоб отримати відповідну медичну документацію, йому необхідно пройти в їхньому лікарняному закладі курс лікування і згодом вони йому видадуть необхідні для комісії медичні документи.

Після отримання в поліклініці за місцем мешкання направлення ОСОБА_3 знову звернувся до ОСОБА_4 Останній отримав від ОСОБА_3 направлення, розписався на ньому та сказав, щоб він йшов до завідувача відділенням ОСОБА_2, який проведе йому необхідне лікування, після проходження якого йому буде необхідно знову прийти до нього. Також він сказав, що зателефонує та попередить ОСОБА_2 про його прихід.

У той же день ОСОБА_3 прийшов до ОСОБА_2 та сказав, що він від ОСОБА_4, на що йому ОСОБА_2 відповів, що він вже в курсі, та що ОСОБА_4 його попередив.

ОСОБА_2 направив його до однієї із палат, де, за його словами, ОСОБА_3 мав пройти тижневий курс лікування. Також ОСОБА_2, маючи злочинний намір на отримання незаконної винагороди від ОСОБА_3 за виконання в його інтересах дій з використанням наданих йому службових повноважень, повідомив йому , що за лікування у стаціонарному відділенні лікарні треба буде йому передати гроші в сумі 700 гривень в якості винагороди за те, що він зробить всі необхідні йому медичні документи за умови, що ОСОБА_3 фактично на стаціонарному лікуванні перебувати не буде.

Після того, як ОСОБА_3 пролежав один день в лікарні, ОСОБА_2 відпустив його додому. Також ОСОБА_2 сказав йому прийти до нього через тиждень, тобто 22.05.2013року.

22 травня 2013 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_3 приїхав до ОСОБА_2 для отримання виписки. Коли він зайшов до нього в кабінет, ОСОБА_2 сказав, що виписку йому писати ніколи і сказав прийти наступного дня до ОСОБА_4 для отримання документації. Після цього ОСОБА_2, закінчуючи свій злочинний умисел на отримання незаконної винагороди від ОСОБА_3 за виконання в його інтересах дій з використанням наданих йому службових повноважень, отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 700 гривень, як про це з ним домовлявся раніше.

Пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення ґрунтується на наступних доказах, наданих стороною обвинувачення: показання свідка ОСОБА_3 про передачу ОСОБА_2 700 гривень за лікування; показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що були присутні при складанні акту вручення грошей ОСОБА_3; актом вручення грошових коштів ОСОБА_3; показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 які були присутні при огляді місця події; протоколом огляду місця події, під час якого із папки з історіями хвороби були вилучені грошові кошти в сумі 700 гривень; висновком технічної експертизи документів № 183 від 11 червня 2013 року; висновком судової експертизи звуко- та відеозапису № 77 від 25 червня 2013 року; протоколами, складеними за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.05.2013року про результати виконання негласних слідчих (розшукових) дій 16.05.2013 року, 17.05.2013 року та 22.05.2013 року; витягом із наказу від 15.04.2013р. №46-к Головного лікаря КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» про призначення гр. ОСОБА_2 виконуючим обов'язки завідувача відділенням.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину не визнав та пояснив, що він працює у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з 1998 року, в цей час є лікарем ординатором травматологічного відділення. ОСОБА_2 пояснив, що у середині травня 2013 року він побачив ОСОБА_3 на посту у відділенні, де він працює, вже з заведеною історією хвороби та з направленням від головного лікаря з лікарської роботи. ОСОБА_3 було встановлено діагноз та призначене лікування. ОСОБА_2 зазначив, що оскільки у ОСОБА_3 був нескладний діагноз, він у медичній картці зазначив необхідне лікування, але сам не контролював його хід. ОСОБА_2 вказав, що питання щодо встановлення інвалідності не входить до його компетенції. Також ОСОБА_2 зазначив, що 23 травня 2013 року він спускався по сходах з операційної, коли побачив групу чоловіків, приблизно 5-7 чоловік.Один з них сказав ОСОБА_2 зупинитися і стояти не місці, оскільки йдуть слідчі дії. Після чого притиснув ОСОБА_2 до стіни, а потім повів в ординаторську, куди зайшли співробітники міліції, які провели його огляд, огляд його особистих речей та на столі в ординаторській у папці серед історій хвороб виявили 700 грн., походження яких ОСОБА_2 не відомо. ОСОБА_2 зазначив, що ніяких прав йому не роз'яснювали, подзвонити не давали, запросити адвоката не дозволили. Крім того, ОСОБА_2 вказав, що він приблизно о 14.00 годині 23 травня 2013 року пішов до операційної, а до цього часу неодноразово заходив до ординаторської та переглядав історії хвороб, ніяких грошей там не було. ОСОБА_2 у судовому засіданні категорично заперечував про існування якоїсь домовленості про лікування ОСОБА_3 та надання останньому довідки, оскільки ОСОБА_3 знаходився на лікування офіційно та після отримання необхідного лікування отримав виписку з історії хвороби. Щодо призначення його на посаду виконуючого обов'язки завідувача відділення травматології ОСОБА_2 вказав, що його під підпис ніхто з наказом не знайомив. На той час, травень 2013 року, серед лікарів у відділенні залишився тільки ОСОБА_2, оскільки інші були у відпустці.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України кожен громадянин має право на справедливий судовий захист і справедливий судовий розгляд. Відповідно до ст. 62 ч. 2, ч.3 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_3, який повідомив суду обставини передачі ним грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_2, які суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті та матеріалам кримінального провадження. Так, ОСОБА_3 зазначив, що він бажав оформити інвалідність, для чого звернувся до заступника головного лікаря КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» ОСОБА_9, який йому сказав, що для отримання після проходження лікування необхідної медичної документації йому необхідно буде сплатити гроші, а оскільки грошей у нього немає, він вирішив звернутись до Жовтневого РОВД з заявою про вимагання з нього хабара. Після чого, ОСОБА_3 повернувся до ОСОБА_4, який направив його до завідуючого відділення ОСОБА_2 для проходження лікування. Коли ОСОБА_3 прийшов до ОСОБА_2, останній визначив його в палату, при цьому сказав, що він йому буде винен близько 700 грн. за лікування. 22 травня 2013 року ОСОБА_3 прийшов до Жовтневого РОВД, де був присутній робітник Жовтневого РОВД ОСОБА_10 та інші, йому вручили грошові кошти, які перед тим помітили білим порошком, які він надав робітникам міліції для проведення оперативної дії. При врученні коштів були присутні поняті, гроші помітили та передали йому. Після чого, ОСОБА_3 22 травня 2013 року прийшов до лікарні, зустрівся з лікарем ОСОБА_2, вручив гроші ОСОБА_2 особисто в руки у приміщенні лікарні на другому поверсі в кабінеті. Зазначені кошти ОСОБА_2 положив у правий карман халату, після чого до ОСОБА_2 підійшли співробітники міліції і затримали його. ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що з ним був його товариш ОСОБА_8,але анкетних даних його він не знає, можливості запросити його до суду не має. Ці відомості суперечать обвинувальному акту, в якому зазначено, що гроші в сумі 700 гривень були передані ОСОБА_2 ОСОБА_3 22.05.2013 року, а вилучені на наступний день в ординаторській, в папці з історіями хвороби, гроші у Жовтневому райвідділі 22 травня 2013 року ніяким спецзасобом не мітили. Зазначені свідчення ОСОБА_3 викликають сумніви у їх правдивості, оскільки вони є суперечливими, не відповідають матеріалам кримінального провадження та обставинам справи.

У судовому засіданні досліджувався акт вручення грошових коштів від 22 травня 2013 року (а.с. 35, т. 2). Зазначений акт викликає сумніви щодо його належності у розумінні ст.. 84 КПК України. Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.99 КПК України до документів законодавець відніс складені в порядку, передбаченому цим Кодексом протоколи процесуальних дій та додатки до них. Акт вручення грошових коштів цим вимогам КПК України не відповідає, тому не може бути визнаний допустимим доказом вручення гр. ОСОБА_3 грошових коштів. При складанні зазначеного акту були порушені вимоги ст. 104, 223 КПК України щодо порядку складання та форми протоколу проведення процесуальної дії. Крім того, свідок ОСОБА_3 пояснив, що передача йому грошових коштів була здійснена у приміщенні Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Х/о, гроші були позначені білим порошком, та передача відбувалась у присутності понятих. Так, у судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які також повідомили , що «акт вручення грошових коштів» складався в приміщенні Жовтневого РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області начебто в їх присутності, але останні надали суду суперечливі відомості про час та обставини складання цього акту. Так, свідок ОСОБА_5 зазначив, що він в середині травня був присутнім при позначенні, огляду та врученні грошових коштів на четвертому поверсі Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Харківської області, а свідок ОСОБА_6 вказав, що був на другому поверсі Жовтневого райвідділу, а також обидва свідка зазначили, що вручення коштів у Жовтневому відділенні міліції проходило близько обіднього часу, а акт вручення грошових коштів містить час його складання - 9 година 30 хвилин. Крім того, листом від 23.06.2014 року начальник Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області у відповідь на запит захисника ОСОБА_1 повідомив, що вказані громадяни в день складання акту 22 травня 2013 року райвідділ не відвідували, що викликає сумніви у правдивості їх свідчень. Крім того, матеріали справи не містять відомості про огляд ОСОБА_3 перед врученням грошових коштів та відомостей про роз'яснення положення ч. 3 ст. 271 КПК України, також акт вручення грошових коштів не містять даних роз'яснення прав понятим, відповідно до вимог ст. 223 КПК України. Також стороною обвинувачення не надано відомостей, на якій правовій підставі вручення грошових коштів виконувалось оперативним уповноваженим СДГСБЕЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВСУ в Х/о ОСОБА_11 Враховуючи зазначене, суд вважає, що акт вручення грошових коштів є недопустимім доказом, та не може бути покладений судом в обґрунтування вини ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Також у судовому засіданні досліджувався протокол огляду місця події (т. 2, а.с.12-16). Згідно зазначеного протоколу в приміщенні (ординаторська), яке знаходиться в корпусі «В» Харківської обласної клінічної травматологічної лікарні, на другому поверсі, в ході огляду робочого місця ОСОБА_2 на комп'ютерному столі на правому куті лежала папка з історіями хвороб, в ході огляду яких було виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 700 грн., купюрами номіналом 500 грн. і 200 грн. Предмети були поміщені в полімерний пакет, який згодом був опечатаний бірками з підписами понятих. Як зазначено у протоколі огляду місця події, огляд здійснено 23.05.2013 року у ході розслідування іншого кримінального провадження №12013220500000725, хоча у провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 4201322010000091, яке виділене із кримінального провадження № 2013220500000876. У судовому засіданні допитаний у якості свідка старший слідчий СВ Жовтневого РВ м. Харкова ОСОБА_12 не зміг пояснити зазначеного факту. Крім того, відповідно до пояснень ОСОБА_12 необхідність проведення огляду ординаторської травматологічного відділення КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» 23 травня 2013 року було викликано тим, що саме в цей день ОСОБА_2 отримав гроші. Крім того, при огляді місця події були присутні поняті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які під час судового розгляду давали суперечливі показання. Так, ОСОБА_8 у судовому засіданні взагалі не зміг згадати події 23 травня 2013 і користувався під час допиту у судовому засіданні протоколом свого допиту від 25 травня 2013 року, який згідно його пояснень він, можливо, скопіював у лікарні після його допиту. Також вказав, що огляд проходив в ординаторській лікарні, коли понятий зайшов в ординаторську, в ній вже знаходився ОСОБА_2. Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що він є колишнім робітником Жовтневого райвідділу міліції, та 23 травня 2013 року робітники міліції запропонували йому прийняти участь у слідчій діях у якості понятого, але не зміг пояснити суду обставини вилучення грошових коштів. Також протокол огляду місця події від 23 травня 2013 року, наприкінці містить у графі «учасники огляду» прізвища невідомих осіб, а саме ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які нібито були присутніми під час огляду, але не зазначено у якості кого та які дії вони виконували. Крім того, як вбачається з протоколу огляду місця події, та показів допитаних в судовому засіданні свідків, огляд почався 15 годині 05 хвилин. З моменту початку огляду ОСОБА_2 був позбавлений можливості самостійно пересуватися, покинути місце, його права йому не роз'яснювалися, можливості запросити захисника надано не було, вилучення перелічених в протоколі предметів здійснено без участі захисника, тобто внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, що також підтверджується протоколом огляду місця події від 23 травня 2013 року, оскільки як вбачається з протоколу огляду місця події, ОСОБА_2 зазначений як представник підозрюваного, та зазначено, що йому роз'яснені права, передбачені ч. 5 ст. 44, ч. 4 ст. 58, ч. 2 ст. 59 КПК України, які не відповідають правам підозрюваного або обвинуваченого, або навіть свідка про його право мати захисника.

Також у судовому засіданні були допитані свідки, робітники КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня».

Так, свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні зазначила, що вона працює старшою медичною сестрою у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з 26 жовтня 2006 року. У 3-й міській лікарні ніколи не працювала. ОСОБА_2 знає як лікаря КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня». Свідок зазначила, що папка з історіями хвороб пацієнтів постійно знаходиться в ординаторській, яка постійно відкрита. Доступ до папки з історіями хвороб мають всі співробітники, в ординаторську доступ завжди вільний. Свідок вказала, що в цей день, 23 травня 2013 року, приблизно 10.00 - 11.00 годині, вона брала папку з історіями хвороб, переглядала її, проте ніяких грошей в ній не бачила. Про те, що ОСОБА_2 мав виконувати обов'язки начальника відділення, всім медичним сестрам сказав начальник відділення травмотології, наказу про призначення ОСОБА_2 свідок не бачила, також ОСОБА_2. ніяких документів як виконуючий обов'язки начальника відділення не підписував. Свідок вказала, що 23 травня 2013 ОСОБА_2 йшов з центрального входу через сходову клітку, а поруч з ним вже йшли співробітники міліції. В цей день, 23 травня 2013 року, близько ординаторської постійно знаходились робітники міліції, які потім проводили слідчі дій з ОСОБА_2 Ці робітники міліції неодноразово підходили до ординаторської ще до того, як ОСОБА_2 повернувся з операційної. Ординаторська була відкрита. Свідок також пам'ятає хворого ОСОБА_3, який виписувався 23 травня 2013 року, та в цей день він хотів побачити ОСОБА_2, але свідок роз'яснила, що ОСОБА_2 знаходиться в операційній, і ОСОБА_3 став чекати біля ординаторської.

Так, свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні зазначила, що вона працює процедурною медичною сестрою у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з 2005 року. У 3-й міській лікарні ніколи не працювала. 23 травня 2013 року вона працювала, була «на посту» звідки видно ординаторську. ОСОБА_2 з ранку пішов в операційну і сказав написати призначення в історії хвороб. За час, поки ОСОБА_2 був в операційній, свідок заходила в ординаторську, перебирала історії хвороб, брала їх для виконання доручення лікаря, які перебували в папці, але ніяких грошей там не було. Свідок зазначила, що вона бачила, як ОСОБА_2 повертався з операційної з центрального входу і вже зі співробітниками міліції. Свідок вказала, що в цей день близько ординаторській постійно перебували чужі обличчя. Про те, що ОСОБА_2 - виконуючий обов'язки завідувача відділення було сказано на планерці. ОСОБА_2 підписував виписки. Свідок пам'ятає хворого ОСОБА_3, який виписувався 23 травня 2013 року, та свідок надала йому виписку, де стояли підписи начальника медичної частини та ОСОБА_2 Свідок вказала, що в цей день він хотів побачити ОСОБА_2, але свідок роз'яснила, що ОСОБА_2 знаходиться в операційній та ОСОБА_3 став чекати біля ординаторської. Також свідок пояснила, що у них у відділені працює три лікаря: Дергачов, ОСОБА_2 та Ванхальский, з яких на той час працював тільки ОСОБА_2, а інші були у відпустці.

Так, свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні зазначила, що вона працює черговою палатною медичною сестрою у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з 2011 року. До її функціональних обов'язків входить: виконання лікарських призначень та вклейка в історію хвороб аналізів. Свідок пояснила, що ординаторська завжди відчинена, до неї можуть зайти всі.

Так, свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні зазначила, що вона працює процедурною медичною сестрою у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з 1993 року. У 3-й міської лікарні ніколи не працювала. 23 травня 2013 року вона працювала, була «на посту» разом з ОСОБА_17 звідки видно ординаторську. Свідок зазначила, що ОСОБА_2 з ранку пішов в операційну і сказав написати призначення в історії хвороб. За час, поки ОСОБА_2 був в операційній, свідок заходила в ординаторську, перебирала всі історії хвороб, брала їх для виконання доручення лікаря, які перебували в папці, але ніяких грошей там не було. Свідок вказала, що для того, що потрапити на лікування у відділення потрібне направлення, підписане начальником медичної частини та заповнена історія хвороби, та всі ці документи були у ОСОБА_3 Про те, що ОСОБА_2 виконуючий обов'язки завідувача відділення було сказано на планерці.

Так, свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні зазначила, що вона працює черговою медичною сестрою у КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня». Чергувала в ночі з 22 травня 2013 року на 23 травня 2013 року. Вночі свідок вказала, що вона переглядала всі папки хворих лікаря ОСОБА_2 Свідок переглядала і перегортала все папки і не один раз, і ніяких грошей там не було.

Враховуючи зазначені показання свідків, суд приходить до висновку, що перед тим, як грошові кошти у розмірі 700 гривень були вилучені в ординаторській із папки ОСОБА_2 з історіями хвороби, свідки ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_16 оглядали цю папку, бо заповнювали історії хвороб та ніяких грошей там не було. Ординаторська весь час була відчинена. До того моменту, коли ОСОБА_2 привели працівники міліції, біля ординаторської знаходилися невідомі особи, а також сам ОСОБА_3, про присутність якого 23 травня 2013 року у лікарні у жодному документі не зазначено. Сам ОСОБА_2 в цей час знаходився в операційній та був доставлений в ординаторську працівниками міліції. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що органами досудового розслідування не доведено факт того, що грошіу папку з історіями хвороб поклав ОСОБА_2

Відповідно до положень ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. За таких умов, через невідповідність процесуальної форми результатів виконаної слідчої дії, порушення прав ОСОБА_2 на захист, протокол огляду та вилучені під час огляду предмети не можна вважати допустимими доказами.

Крім того, у судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_22, старший інспектор відділу кадрів КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», якаповідомила суду, що до затримання гр. ОСОБА_2, вона не знайомила його із наказом про призначення виконуючим обов'язки завідувача відділенням та посадовою інструкцією завідуючого відділенням, що підтверджується витягом з наказу по Харківській обласній клінічній травматологічній лікарні № 46-к від 15.04.2013 року, де відсутній підпис ОСОБА_2 Суд зазначає, що відповідно до положень ст.33 КЗпП України тимчасове переведення працівника на іншу роботу (в тому числі тимчасове заступництво), не обумовлену трудовим договором, допускається тільки за його згодою і покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Таким чином, відсутні належні докази про обізнаність ОСОБА_2 з наказом про виконування ним повноважень завідувача відділенням травматології.

Як вбачається з відповіді прокурора Жовтневого району м. Харкова № 04-57 від 08.10.2013 року, 19 березня 2013 року СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУ MB С України в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за заявою ОСОБА_23 щодо вимагання у нього хабара посадовими особами КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України. 17 липня 2013 року підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12013220500000876 від 19.03.2013 за заявою ОСОБА_24 щодо вимагання у нього грошових коштів посадовими особами КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, визначено за прокуратурою Жовтневого району м. Харкова. Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні апеляційним судом Харківської області надані дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю стосовно заступника головного лікаря з лікувальної роботи КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» ОСОБА_4 При проведенні зазначених негласних слідчих (розшукових) дій 16.05.2013 року та 17.05.2013 виявлені ознаки кримінального правопорушення, а саме, отримання виконуючим обов'язки завідувача травматологічним відділенням КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» ОСОБА_2 неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища. По даному факту на підставі ухвали апеляційного суду Харківської області від 21.05.2013 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_2 в ході яких 22.05.2013 працівниками СДСБЕЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області зафіксовано факт отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди. Вищевказані негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі ухвал апеляційного суду Харківської області по кримінальному провадженню № 12013220500000876 від 19.03.2013, за результатами здійснення яких складені відповідні протоколи. 23 липня 2013 року слідчим прокуратури Жовтневого району м. Харкова до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013220100000091 внесено відомості про те, що виконуючий обов'язки завідувача травматологічного відділення КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду в сумі 700 грн. 25 липня 2013 року апеляційним судом Харківської області винесено ухвалу про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях, а саме, надано дозвіл на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_4 (протоколи та матеріальні носії інформації) проведених 16.05.2013 та 17.05.2013 працівниками СДСБЕЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області на підставі доручення прокуратури Жовтневого району м. Харкова під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12013220500000876 від 19.03.2013, в іншому кримінальному провадженні, а саме, у кримінальному провадженні № 42013220100000091 від 23.07.2013. Також у відповіді зазначено, що ухвалами апеляційного суду Харківської області на підставі яких проводилися вищевказані негласні слідчі (розшукові) дії надано гриф секретності «Таємно», і відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 02.10.2013 №1561-12, надання таких документів заборонено.

Враховуючі вказану відповідь, суд зазначає, що порушень вимог ст.246 КПК України при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відео контролю судом не встановлено, оскільки зазначений дозвіл був отриманий в порядку вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» №2135-XII від 18.02.1992 року та вимог КПК України.

Дослідивши протоколи від 30.05.2013 року, складені оперативними уповноваженими СДСБЕЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій (а.с.69-71), суд приходить до висновку, що зміст протоколів від 30.05.2013 року, складених оперативним уповноваженим СДСБЕЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_10 за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, викликає сумнів.

Так, з протоколу за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових ) дій від 30 травня 2013 року щодо результату здійснення негласних слідчих (розшукових ) дій вбачається, що 16.05.2013 року близько 14.00 години ОСОБА_3 разом з ОСОБА_25 зайшли до медичної установи «Обласної клінічної травматологічної лікарні», піднялись на 2 поверх, де вперше зустрілись з ОСОБА_2 та відбулася розмова про план лікування ОСОБА_3, ні про які грошові кошти або вимагання грошових коштів розмова не йшла, що також підтверджується відеозаписом, який знаходиться на SD Transcend 2 Gb s/ n А839935766 (а.с.72). Також суд зазначає, що при вказаній слідчій дії присутня особа, яка під час досудового слідства не встановлена, що підтверджується поясненнями, які були надані слідчим ОСОБА_26 у судовому засіданні, який вказав, що він надавав окреме доручення на встановлення його місце знаходження, проте вжитими заходами встановити особу ОСОБА_25 не представилось можливим.

Також , з протоколу за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових ) дій від 30 травня 2013 року щодо результату здійснення негласних слідчих (розшукових ) дій вбачається, що 17.05.2013 року близько 11.30 години невстановлена особа, яка зазначена у протоколі як ОСОБА_25, зайшов до медичної установи «Обласної клінічної травматологічної лікарні», де зустрів ОСОБА_2, та відбулася розмова про лікування невідомої особи, оскільки прізвище ОСОБА_3 жодного разу не згадувалось.

Також судом вивчався протокол за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових ) дій від 30 травня 2013 року щодо результату здійснення негласних слідчих (розшукових ) 22.05.2013 року, з якого вбачається , що 22 травня 2013 року в 14.48 годин ОСОБА_3 разом с ОСОБА_25 прийшли до медичної установи «Обласної клінічної травматологічної лікарні», піднялись на 2 поверх, де зустріли ОСОБА_2, та між ними відбулася розмова щодо виписки ОСОБА_3 з лікарні . Далі у вказаному протоколі зазначено, що невстановлена особа ОСОБА_25 звертається до ОСОБА_2: «ОСОБА_2», а ОСОБА_2, його виправляє та говорить : «ОСОБА_2», та у протоколі зазначено, що ОСОБА_2 забирає у ОСОБА_25 гроші у сумі 700 грн. з правої руки. Але, у судовому засіданні судом досліджувалось відео, яке знаходиться на SD Transcend 2 Gb s/ n А839935766, файли 3 MPEG 0001 та 3 MPEG 0002, з яких вбачається тільки факт привітання за руку ОСОБА_2 та невстановленої особи, під прізвищем, яке вказане у протоколі - ОСОБА_25 Таким чином, з даними аудіо-відео-записів неможливо зробити однозначний висновок про отримання ОСОБА_2 грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КПК України особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Під час досудового розслідування не встановлена особа ОСОБА_25, також і під час слухання справи свідком ОСОБА_3 повідомлено, що йому невідома ця особа. Суд зазначає, що матеріали, отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій, повинні вказувати на джерело їх походження, оскільки ці відомості можуть бути використані у доказуванні тільки у тому випадку, якщо вони отримані із процесуальних джерел, передбачених ч. 2 ст. 84 КПК України.

Враховуючі зазначене , суд приходить до висновку що протоколи від 30.05.2013 року, складені оперативними уповноваженими СДСБЕЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій 16 травня 2013 року, 17 травня 2013 року та 22 травня 2013 року є недопустимими.

Допитаний у якості свідка старший слідчий СВ Жовтневого РВ м. Харкова ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що у нього у провадженні знаходилось кримінальне провадження за заявою ОСОБА_3 за фактом вимагання з нього лікарями 3-ї міської лікарні грошових коштів. Також свідок зазначив, що він проводив огляд місця події та складав протокол. Про наявність виправлень у протоколі, про зазначення номеру іншого кримінального провадження та зазначення у переліку невідомих осіб, як учасників огляду місця події, свідок послався не те, що всі ці неточності не вплинули на результат проведення огляду місця події. Також свідок вказав, що огляд місця події відбувався саме 23 травня 2013 року, оскільки саме в цей день було зафіксоване скоєння кримінального правопорушення у вигляді отримання неправомірної винагороди.

Допитаний у якості свідка слідчий прокуратури Харківської області ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснив, що на той час він працював старшим слідчим прокуратури Жовтневого району м. Харкова та у нього у провадженні знаходилось кримінальне провадження № 12013220500000876. Під час проведення процесуальних дій по вказаному кримінальному провадженню, був встановлений ОСОБА_2, який вимагав неправомірну винагороду від ОСОБА_3 Після чого кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 було виділене в окреме провадження та направлено до суду. Перед направленням справи до суду свідком були зроблені копії з наявних на той час micro SD та всі данні були розміщені на SD Transcend 2 Gb s/n А83993576. Оскільки наявні micro SD не були визнані речовими доказами, заборони на їх копіювання Закон не містить. Також у судовому засіданні свідок пояснив, що при передачі грошей ОСОБА_2 було присутні дві особи, але встановити особу ОСОБА_25 під час досудового розслідування не представилось можливим.

Судом досліджувався Висновок експерта №77 від 25.06.2013 року (а.с. 77-90, т. 2) за результатами дослідження мікро SD карток із зразками мови обвинуваченого, який не може бути визнаний допустимим доказом, бо походження цих карток невідоме, жодного процесуального документу, в якому було б зафіксовано відповідно до вимог закону, факт вилучення цих носіїв інформації стороною обвинувачення не надано. Із змісту висновку відомо, що SD картки №1-№6 із записами розмов, які експерт ідентифікує із голосами ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_2, що під час розмови мали місце 16,17,22 травня 2013 року, надійшли упакованими оперуповноваженим ОСОБА_11, який складав протокол негласних слідчих (розшукових дій) лише стосовно подій 22.05.2013 року. Відомості про упакування карток №7,8 на яких зафіксовано огляд місця події, зовсім відсутні. Крім того, експерт провів дослідження без отримання зразків голосу обвинуваченого, як того вимагає закон.

Висновок технічної експертизи документів №183 від 11.06.2013 року (т. 2, а.с.57-67) свідчить про те, що грошові купюри, номіналом 200 грн. та 500 грн. є грошовими знаками, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Але це не є доказом на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» , визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» всі сумніви стосовно обвинувачення, які неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збору додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Як убачається з матеріалів справи, вони не містять переконливої інформації про одержання ОСОБА_2 хабара від ОСОБА_3 чи про обговорення такого варіанту подій. У тому числі, така інформація відсутня і в доказах, на які посилається прокурор як на основні підстави доведеності факту отримання хабара ОСОБА_2 - у відеозаписі зустрічей 16 травня 2013 року, 17 травня 2013 року, 22 травня 2013 року.

Таким чином, дослідивши у сукупності усі докази у кримінальному проваджені, оцінивши їх з точки зору допустимості, достовірності та належності, суд приходить до висновку, що докази, які покладені в обґрунтування винуватості ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, добуті з порушенням норм діючого Кримінального процесуального кодексу України, тобто не є достовірними, належними та допустимими. Достовірних доказів вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, суду не надане, отже не доведено вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2, тому він має бути визнаний судом невинним в скоєнні даного кримінального правопорушення та виправданим. Відповідно до ст. 373 ч. 1 п. 1 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Вивчення в ході судового розгляду даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, працює лікарем ординатором травматологічного відділення КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня», де характеризується з позитивного боку, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

По справі відсутні речові докази.

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають віднесенню на рахунок держави.

Міру запобіжного заходу у вигляді застави - скасувати, повернувши суму застави ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 367-371,373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, та виправдати у зв'язку недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати. Повернути ОСОБА_2 заставу в сумі 5735 (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень, яка була внесена ним 04 липня 2013 року згідно квитанції Мегабанк 926153 на депозитний розрахунковий рахунок номер 37318008000164 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківської області код 26281249 банк Головне Управління Державного казначейства України в Харківської області код банку отримувача 351011.

Процесуальні витрати за проведення експертизи № 183 від 11.06.2013 року у сумі 782 грн. 40 коп. та за проведення експертизи № 77 від 25.06.2013 року у сумі 3530 грн. 40 коп. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя: