Ухвала суду № 41389801, 07.11.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23550/14-ц

№4-с-181/14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2014 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. розглянувши в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кукурічко Л.І. про накладення штрафу та відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати незаконними та скасувати постанови про накладення штрафу від 06.06.2014 р. та 16.06.2014 р. по ВП №43512831 та постанови про накладення штрафу від 06.06.2014 р. та 16.06.2014 р. по ВП №43512847, а також просила скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень №45009677, №45009726, №45009760, №45009801 від 09.10.2014 р.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 07.02.2014 р. № 6 " Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" вбачається, що відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07.02.2014 р. №6 " Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" встановлено, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Стаття 181 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, якщо заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства, то суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач просить скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження під час виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, то даний позов не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, таким чином, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та на підставі статей 122, 294, 383 ЦПК України, статей 17, 18, 181 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кукурічко Л.І. про накладення штрафу та відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва С.І. Кушнір