Рішення № 41387207, 29.08.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3404/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смолка І.О.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Воробйової І.А.,

При секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Кредитні ініціативи » до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Кредитні ініціативи » на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2014 року ТОВ « Кредитні ініціативи » звернулося до суду із вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи доповнював, в обґрунтування якого зазначало, що на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 травня 2012 року товариство набуло право вимоги за кредитним договором № 02004223818 від 20.08.2007 р., укладеним між ТОВ « ПростоФінанс » та ОСОБА_4, за яким останній було надано кредит в сумі 45 370,00 грн. під 12,5% річних зі сплатою щомісячно 0,07% від початкової суми кредиту комісії за управління кредитом зі строком повернення до 10.08.2012 року.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 9 грудня 2013 року має заборгованість у загальній сумі 26 200 грн. 37 коп., із яких 18 853,92 грн. - за тілом кредиту, 6 584,21 грн. - зі сплати відсотків, 762, 24 грн. за комісію, просив про задоволення позову.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ТОВ « Кредитні ініціативи» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи товариству у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надані детальні розрахунки заборгованості за кредитним договором, а тому підстав для стягнення боргу не має, оскільки суду не зрозумілі надані позивачем розрахунки.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитися.

Встановлено, що 20 серпня 2008 року між ТОВ « ПростоФінанс » та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір на суму 45 370 грн. під 12,5% річних зі строком повернення до 10 серпня 2012 року шляхом внесення щомісячних платежів у відповідності до графіка, що додавався до договору. З 1 січня 2009 року розмір відсоткової ставки за кредитом встановлено у 18,22 річних (а.с.5-10).

На порушення умов кредитного договору позичальник взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, порушував графік погашення кредиту, у зв'язку з чим заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 травня 2010 року з ОСОБА_4 на користь ТОВ « ПростоФінанс » на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України було стягнуто заборгованість у розмірі 50 353,92 грн., визначену станом на 10 лютого 2010 року, із яких 20 355, 13 грн. - поточної заборгованості із щомісячних платежів, 3 128, 80 грн. - штрафних санкцій, 26 869, 99 грн. - залишок тіла кредиту і відсотків (а.с. 49-51).

На виконання вказаного судового рішення 13 лютого 2011 року ОСОБА_4 було сплачено ТОВ « Кредитні ініціативи » 31 500 грн., а решта стягнутого судом боргу у розмірі 18 853, 92 грн. ( 50 353, 92 грн. - 31 500 грн. = 18 853, 92 грн.) залишилася непогашеною (а.с. 19-20).

18 травня 2012 року ТОВ « ПростоФінанс » відступило ТОВ « Кредитні ініціативи» своє право грошової вимоги за вказаним кредитним договором (а.с..11-18), проте ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 року останньому було відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки, як зазначено в судовій ухвалі, заявником не надано доказів про відкриття виконавчого провадження (а.с. 40).

Відповідно до витягу із особистого рахунку позичальника остання станом на 10 травня 2014 року має непогашену заборгованість за вказаним кредитним договором на загальну суму 26 200, 37 грн., із яких 18 853,92 грн. - заборгованості за неповернутим кредитом, що існувала станом на момент набуття позивачем права вимоги, , а також нарахованих після ухвалення вище вказаного судового рішення за період з 25.06.2012 року по 10 травня 2014 років відсотків і комісії на суму 6 584,21 грн. і 762, 24 грн. відповідно (а.с. 20, 83).

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі письмових доказів, а саме: графіку платежів - додаток №1 до Кредитного договору, витягу із особистого рахунку позичальника, судового рішення від 19 травня 2010 року свідчить про те, що позивачем у цій справі заявлено вимоги про повторне стягнення з боржника 18 853, 92 грн. непогашеної заборгованості за тілом кредиту після часткового виконання боржником судового рішення про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитом, а також нарахованих після ухвалення вищевказаного судового рішення за період з 25.06.2012 року по 10 травня 2014 років відсотків і комісії на суму 6 584,21 грн. і 762, 24 грн. відповідно. (а.с.8, 20, 49-50,83).

Частиною 2 статті 223 ЦПК України передбачено, що після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

За змістом ст.ст. 205, 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зважаючи на те, що існує судове рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь кредитора ТОВ « Кредитні ініціативи », правонаступником якого являється ТОВ « ПростоФінанс », яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет, повторне пред'явлення правонаступником кредитора вимоги про стягнення непогашеного тіла кредиту і розгляд такого позову судом суперечить вимогам ст.ст.223 ч.2, 205 ЦПК України.

За таких обставин в зазначеній частині рішення суду першої інстанції на підставі ст.ст.205, 310 ЦПК України підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Непред'явлення стягувачем судового рішення до виконання, відмова суду у заміні стягувача у невідкритому виконавчому провадженні не є підставою для повторного звернення до суду правонаступника кредитора з вимогами про стягнення боргу, щодо якого вже ухвалено судове рішення.

Вимоги позивача про стягнення з боржника заборгованості з відсотків у сумі 6 584, 21 грн. і комісії на суму 762,24 грн., нарахованих після ухвалення вищевказаного судового рішення за період з 25.06.2012 року по 10 травня 2014 року в загальній сумі 7 346, 45 грн. ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Так, умовами кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом і комісію до повного фактичного погашення кредиту.

Таким чином, проценти за кредитним договором і комісія нараховуються до моменту повного погашення кредиту та виконання всіх передбачених договором грошових зобов'язань.

Такого самого висновку з урахуванням обставин справи дійшла Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 30 травня 2012 року у справі №6-26268.

При вирішенні спору про стягнення заборгованості зі сплати процентів і комісії суд першої інстанції допустився порушень норм як матеріального, так і процесуального права, а тому на підставі ст.309 ЦПК України в цій частині судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову.

На підставі ст.88 ч.5 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у суді першої і апеляційної інстанції пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Позивачем при пред'явлені позову сплачено судовий збір у розмірі 262 грн. що становить 1% від ціни позову, а також 131 грн. при подачі апеляційної скарги (а.с.4, 81,109). З урахуванням вимог ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь товариства підлягає стягненню 110, 19 коп. понесених останнім судових витрат пропорційно до задоволеної частини позову.

Керуючись ст. ст.205, 307, 309, 310 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2014 року по цій справі скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення 18 853 грн. 92 коп. заборгованості за кредитом закрити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 02004223818 від 20.08.2007 р., укладеним між ТОВ « ПростоФінанс » та ОСОБА_4, в загальній сумі 7 346, 45 грн., із яких: 6 584, 21 грн. заборгованості з відсотків, нарахованих за період з 25 червня 2012 року по 10 травня 2014 року, 762, 24 грн. - заборгованість з комісії за цей же період часу.

Стягнути з з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 110, 19 грн. компенсації судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: