Вирок № 41384115, 10.11.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2813/14-к

Провадження № 1-кп/629/258/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Веретейнікова О.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 25.05.1995 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст. 140 ч.3, 17, 140 ч.3, 17, 143 ч.3, 42 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; перегляд вироку: вирок змінений (виключено ст. 17-140 ч.3 КК України), міра покарання без змін; звільнений 28.07.2001 року з Холодногірської ВК Харківської області (№ 18) на підставі Закону України «Про амністію» від 05.07.2001 року, ст. 5;

- 30.03.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

- 23.07.2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

- 27.10.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.3, 70 ч.1, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 04.02.2013 року з Олексіївської ВК Харківської області (№ 25) на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.01.2013 року умовно-достроково на не відбутий строк: 16 днів,

- 14.03.2014 року Зміївським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

- 26.05.2014 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 07 травня 2014 року близько 11 години, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_4, помітив в приміщенні кухні мобільний телефон «Самсунг» GT-I8262, який належить потерпілій, та в цей час у нього виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, викрав мобільний телефон «Samsung GT-I8262», вартістю 1631 гривень 00 копійок, в якому знаходилась SIM-картка оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 гривень. Після цього ОСОБА_3 з місця пригоди зник, викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд, а саме заклав під заставу даний мобільний телефон за 570 гривень в ломбарді «Скарбниця», який розташований в будинку 7 по вул. Володарського в м. Лозова Харківської області.

Тим самим ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 1641 гривня 00 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Пояснив, що знаходячись в квартирі ОСОБА_4 на столі побачив мобільний телефон, який потім таємно викрав та здав в ломбард. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, дії ОСОБА_3, які виразилися у викраденні майна у гр. ОСОБА_4, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, має не зняті і не погашені судимості, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 1995 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від психостимуляторів, не військовозобов'язаний, неодружений, за місцем проживання характеризується негативно, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття у скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_3, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 засуджений 26.05.2014 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, і скоїв злочин до постановлення зазначеного вироку, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.4 ст. 70 КК України.

Міра запобіжного заходу щодо обвинуваченого не обиралась, оскільки 26.05.2014 року ОСОБА_3 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та взятий під варту.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання працівниками міліції, тобто з 26.05.2014 року (копія вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 26.05.2014 року, т.2 а.с. 26).

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1703 від 21.05.2014 року в сумі 391,20 грн., судової дактилоскопічної експертизи № 85 від 15.05.2014 року в сумі 586,80 грн., на загальну суму 978,00 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначених експертиз з обвинуваченого.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, ст.70 ч.4 КК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 26 травня 2014 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити раніше образу за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 26.05.2014 року у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 26 травня 2014 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер невідомий (паспорт НОМЕР_1, виданий 12.05.2005 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави судові витрати в сумі 978,00 (дев'ятсот сімдесят вісім грн. 00 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 1702 від 22.05.2014 року, дактилоскопічної експертизи № 85 від 15.05.2014 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська