Вирок № 41380051, 13.11.2014, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2183/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Л. П. Федорова

при секретарі Федорук О.О.

за участю прокурора Суржук С.С.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

законного представника

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, інваліда дитинства 3 групи, розлученої, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої

обвинувачується

в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

3 червня 2013 року біля 4 год. на вул.Заводській м.Дубно Рівненської області навпроти будинку №2 ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, керуючи автомобілем "DAEWOO NATIZ" державний номерний знак НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки, не впоралася з керуванням та виїхала за межі проїзжої частини дороги, де допустила наїзд на потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 п.2.9 Правил дорожнього руху, а саме водієві забороняється: а) керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп"яніння;

п.2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов"язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

п.12.1 під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.2 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п.12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об"єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об"їзду перешкоди;

п.13.1 водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки ... повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Внаслідок даної ДТП потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в виді струсу головного мозку поєднаного із забійною раною м"яких тканин правої надбрівної ділянки, забою правого ліктьового суглобу, множинних саден на лівій половині грудної клітки в ділянці реберної дуги, саден на зовнішній поверхні лівого стегна, колінних суглобів, і лівої лобкої кістки з значним зміщенням уламків, які згідно висновку комісійної судово- медичної експертизи №68 від 23.06.2014 року відносяться до середньої ступені тяжкості.

Потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в лобній ділянці і правій скроневій, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи №137 від 11.06.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину в скоєному визнала і дала показання, що в ніч на 3 червня 2013 року вона перебувала в кафе, де вживала спиртні напої. Коли виїзжала на проїзжу частину вул.Заводської, не впоралася з керуванням і поїхала по узбіччю. Побачила автомобіль, але перепутала педалі і щоб загальмувати натиснула на педаль газу. Здійснила правою частиною автомобіля наїзд на пішоходів. В скоєному розкаялася.

Потерпіла ОСОБА_2 дала показання, що в ніч з 2 на 3 червня 2013 вона з племінницею поверталися з м.Хмельницьк. Бусом під"їхали до будинку де вона проживає. Вийшли з автомобіля і обійшли автомобіль ззаді. Побачили, що на них їде автомобіль, який ударив їх автомобіль у ліву сторону. Від удару вона впала на живіт, дитина лежала також біля автомобіля. Вона стала кричати, щоб викликали швидку допомогу.

Представник потерпілої дав показання, що в ніч на 3 червня 2013 року його дочка під час ДТП отримала тілесні ушкодження. Водій автомобіля була в стані алкогольного сп"яніння.

У відповідності до ст.349 КПК України, враховуючи думку прокурора, потерпілих, обвинуваченої, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених обвинуваченою, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу обвинуваченої. При цьому суд переконався в тому, що обвинувачена правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, мотиву вчинення злочину. Ці обставини, як вони викладені в обвинувальному акті, обвинуваченою не оспорюються. Сумнівів в добровільності та істинності позиції обвинуваченої немає. Обвинуваченій роз"яснено, що у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами буде позбавлена можливості оспорювати їх в апеляційному порядку.

Оцінивши зібрані і перевірені в суді докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що злочин мав місце і дії обвинуваченої вірно кваліфіковано по ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винної яка по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, обставини, що пом"якшують покарання - це щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяних збитків, обтяжуючу вину обставину - це вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння і вважає, що її виправлення і перевиховання можливе шляхом застосування арешту.

Відповідно до ст.1 п.г Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання, так як є особою, яка в установленому порядку визнана інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та довідкою МСЕК серії АВ №0014902.(а.с.176-177).

Враховуючи те, що обвинувачена керувала автомобілем в стані алкогольного сп"яніння, суд вважає за доцільне застосуватим до неї позбавлення права керування транспортним засобом.

Потерпілою ОСОБА_2 до суду подано позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Матеріальна шкода полягає в тому, що вона перебувала на лікуванні з 3.06.2014 року по 25.06.2014 року. Витрати на лікування становлять 3487,05 грн. Крім того за порадою лікаря їй необхідно пройти лікування у санаторії "Полтава- Крим". Вартість лікування становить 8280 грн. При ДТП був знищений її одяг, вартість якого становить 2255 грн., а саме куртка літня - 750 грн.; костюм - 850 грн.; босоніжки 500 грн.; сумочка - 110 грн.; колготи - 45 грн.

Моральну щкоду оцінює у 30000 грн., яка полягає в тому, що вона у звязку з ДТП зазнала душевних страждань, була позбавлена спокою та сну, порушився її нормальний ритм життя.

Прокурором було подано позовну заяву про відшкодування витрат на лікування потерпілих на суму 1133 грн. 70 коп.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд вважає, що до відшкодування підлягає сума в 3487 грн. 05 коп., яка була затрачена потерпілою на лікування і підтверджена квитанціями (а.с.31-32).

Вартість путівки в сумі 8280 грн. на лікування в санаторії "Полтава-Крим" відшкодуванню не підлягає, так як потерпіла ще не проходила курс лікування, довідка №1267 надана для одержання путівки на санітарно- курортне лікування.(а.с.29).

Витрати в сумі 2255 грн. за пошкоджений одяг відшкодуванню не підлягають, так як вони не підтвердженні доказами.

За змістом ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Потерпілою заявлено позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн.

За змістом ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страджань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру моральної шкоди враховується вимоги розумності і справедливості.

Суд, при визначенні розміру моральної шкоди враховує характер душевних страждань, яких зазнала потерпіла у звязку з ушкодженням здоров"я і визначає розмір моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Позов прокурора про відшкодування витрат на лікування підлягає до задоволення.

За змістом ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов"язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров"я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищені меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

На підставі викладеного та керуючись ст.373,374 КПК України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п"яти) місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Відповідно до ст.1 п.г Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання як особу, яку у встановленому порядку визнано інвалідом третьої групи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3487,05 грн. витрат на лікування, та 10000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на рахунок КЗ "Дубенська центральна районна лікарня" Дубенської районної ради р/р 35422008004087 код 37624798 Банк УДК в Рівненській області МФО 833017 ГО ДКСУ, 1133 грн. 70 коп. витрат на лікування потерпілої.

Речовий доказ: автомобіль "Деу Матіс" державний номерний знак НОМЕР_1 залишити у користуванні ОСОБА_6.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :