Ухвала суду № 41373336, 12.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/3962/13-к

Провадження №11/772/221/2014

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Губко В. І.

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Ляліної Л.М.,

Рибчинського В.П.

засудженої: ОСОБА_3

потерпілої: ОСОБА_4

захисника - адвоката: ОСОБА_5

розглянула « 12» листопада 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України за апеляційною скаргою з доповненнями засудженої ОСОБА_3 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від « 28» липня 2014 року, яким

ОСОБА_3,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки с. Вербка Чечельницького

району Вінницької області, раніше

не судима,

визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

В с т а н о в и л а:

Згідно вироку суду, 11 вересня 2010 року біля 16 год. в с. Вербка, по вул. Леніна на земельній ділянці потерпілої ОСОБА_4 підсудна ОСОБА_3, з неприязних мотивів, спричинила потерпілій ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження, нанісши руками удари в обличчя та ногами удари в живіт та ноги.

В наслідок нанесення ударів ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців на правому стегні, садини на шиї, обличчі та лівому стегні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

В своїй апеляційній скарзі із доповненнями засуджена ОСОБА_7 ставить питання про скасування вироку Бершадського районного суду Вінницької області від 28.07.2014 року щодо неї, постановити новий вирок, яким її виправдати, мотивуючи свої вимоги тим, що в порушення вимог ч.1 ст. 334 КПК України судом першої інстанції не було зазначено мотивів вчинення злочину, суд відкинув в якості доказів покази свідка ОСОБА_8, в той час як вказана особа була допитана в суді про що може свідчити протокол судового засідання та технічний запис фіксації судового процесу.

Судом залишено поза увагою зловживання, які мали місце зі сторони потерпілої та її тиск на свідків. Вказана обставина взагалі залишилась без оцінки.

Вважає, що судом першої інстанції не здобуто доказів вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_3, яка підтримала доводи, викладені в апеляції з доповненнями в повному обсязі, думку потерпілої ОСОБА_4, яка вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України ( 1960 року) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкликає інші докази.

Вищезазначені вимоги закону суд першої інстанції належним чином не виконав.

Скарга ОСОБА_4, про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, подана в Чечельницький районний суд Вінницької області 22 листопада 2010 року.

Відповідно до вироку Чечельницького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2012 ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень. На підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

На даний вирок суду подані апеляції засудженої ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 27 лютого 2013 року апеляцію потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково. Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишено без задоволення. Вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 10.10.2012 року відносно засудженої ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову та судових витрат змінено.

Стягнуто із засудженої ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 1 1000 грн. - моральної шкоди та 3 200 грн. судових витрат на правову допомогу потерпілій, в іншій частині вирок суду відносно засудженої ОСОБА_3 залишено без змін.

На вирок Чечельницького районного суду та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області засуджена ОСОБА_7 подала касаційну скаргу.

Згідно ухвали Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2013 року касаційну скаргу засудженої ОСОБА_3 задоволено. Вирок Чечельниького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Вищим спеціалізованим судом України в ухвалі зазначено, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України. Також зазначено, що даючи оцінку показанням засудженої та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд визнав їх недостовірними, оскільки, на думку суду, вони є суперечливими, неконкретними та спростовуються показаннями потерпілої та свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Також судом першої інстанції не зазначено у вироку, в чому полягає суперечливість та неконкретність показань засудженої та одних свідків і чому він взяв до уваги показання потерпілої та інших свідків.

Порушення вимог ст. ст. 370, 398 КПК України (1960 року), як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ потягнуло за собою скасування вироку суду.

Винесений 28 липня 2014 року вирок Бершадським районним судом Вінницької області щодо ОСОБА_3 ( а.с. 118-120, т.2) ідентичний вироку Чечельницького районного суду Вінницької області від 10.10.2012 року щодо останньої (а.с.229, т.1)

Судом першої інстанції не виконані в повному обсязі вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

За таких обставин суд вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий удовий розгляд.

При новому розгляді справи по суті, суду необхідно оцінити всі докази в сукупності і в залежності від цього, прийняти рішення про винність чи невинність підсудної ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу із доповненнями засудженої ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від « 28» липня 2014 року щодо ОСОБА_3, - скасувати. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України направити в Бершадський районний суд Вінницької області на новий судовий в іншому складі суддів.

Судді:

Ващук В.П. Ляліна Л.М. Рибчинський В.П.

Згідно з оригіналом: