Постанова № 41372622, 11.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" листопада 2014 р. Справа №906/706/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Набатчикова І.В. - представника за довіреністю від 09.11.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.14 р.

у справі № 906/706/14 (суддя Машевська О.П.)

за позовом ОСОБА_2, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове", м.Житомир

про стягнення 203967,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21 серпня 2014 року у справі №906/706/14 частково задоволено позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Замкове» про стягнення 203967,00грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 60110,42грн. 3% річних та 50082,66грн. інфляційних втрат. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 2203,86грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- місцевим господарським судом неправильно проведені обрахунки 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з чим останній прийняв незаконне рішення та неправомірно стягнув з відповідача 60110,42грн. 3% річних та 50082,66грн. інфляційних втрат;

- судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано строк позовної давності, оскільки позивач дізналася про порушення свого права 18.03.2004р., то згідно норм ст.261 ЦК України без поважних причин пропущено строк для звернення до суду.

Позивач у письмовому відзиві заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.2014р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Замкове» у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.2014р. у справі №906/706/14 незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_2 у клопотанні від 10.11.2014р. просила суд розглянути справу без її участі.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду ОСОБА_2, яка просить розглянути справу без її участі, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності останньої.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 25 грудня 2013р. у справі №2/739, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 28 квітня 2014р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м. Житомир) на користь ОСОБА_2 (м. Житомир) 268920,00 грн. вартості частки в майні товариства, 390660,00 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2004р. по вересень 2013р. та 7360,00 грн. витрат на оплату експертизи.

27.05.2014р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" 50083,00грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2013р. по квітень 2014р. та 153884,00грн. 3% річних, нарахованих за період з 19.03.2004р. по квітень 2014р., всього - 203967,00грн.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, зокрема, що відповідач не виконує рішення господарського суду Житомирської області від 25 грудня 2013р. у справі №2/739 та наказ господарського суду Житомирської області №2/739 від 20.02.2014р., не сплачуючи їй борг у сумі 268920,00грн., та неправомірно користується належними їй грошовими коштами, які знецінюються внаслідок інфляційних процесів, а тому з метою захисту своїх майнових прав та інтересів, згідно ст.625 ЦК України, просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу.

Як зазанчалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 21.08.2014р. у справі №906/706/14 позов задоволено частково.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 22939 грн. 80 коп. 3% річних та 20419 грн. 36 коп. інфляційних втрат, та вважає, що рішення суду підлягає зміні, виходячи з наступного.

Судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що позивач своєю заявою збільшував розмір позовних вимог, у результаті чого місцевий господарський суд правомірно ухвалою від 16.06.14року прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 12.06.2014року до розгляду по суті в частині стягнення 3% річних за період з 19.03.2004року по 27.05.2014 року включно та залишив розмір позовної вимог в частині стягнення інфляційних втрат в редакції позовної заяви - 50083,00 грн., за період жовтня 2013- квітня 2014року.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування позовної давності до вимоги про стягнення 3% річних за період з 19.03.2004р. по 26.05.2011р.

Так, відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" учаснику виплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, у строк до 12 місяців з дня виходу.

Згідно з ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

У частині 5 ст.261 ЦК України зазначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду від 25 грудня 2013 р. у справі №2/739 встановлено, що зобов'язання сплатити позивачу вартість її частки в майні товариства в сумі 268920 грн. виникло з 19.03.2003 року та мало бути виконаним не пізніше 18.03.2004року. Отже, починаючи з 19.03.2004 року зобов'язання є простроченим. Відповідно, перебіг строку позовної давності за вимогою про повернення вартості частки в майні розпочався з 19.03.2004 року.

Згідно ч.1 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції 3% річних, попри їх додатковий характер, можуть бути самостійно заявлені до стягнення в судовому порядку, у разі, коли існує основна вимога та за якою не сплинула позовна давність.

Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт звернення до господарського суду із позовною вимогою про стягнення 3% річних до 27.05.14року, судом не встановлено обставин переривання позовної давності за цією вимогою.

Відповідно до викладеного, позивач в межах цього позову вправі отримати 3% річних за період з 27 травня 2011року по 27 травня 2014року включно.

Відповідно до норм ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що 3 % річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню від простроченої суми, в даному випадку - від суми 268920,00грн.

Таким чином, розмір 3 % річних, нарахованих за період з 27.05.2011р. по 27.05.2014р. складає 22939,80грн. (268920,00 х 3% : 365 х 1038 = 22939,80грн.).

Інфляційні втрати також підлягають нарахуванню на суму невиконаного грошового зобов`язання (268920,00грн.), відповідно, їх розмір за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року, складає 20419,36грн. (268920,00 х 1,076 = 289357,92 - 268920,00 = 20419,36грн.), де 107,6% індекс інфляції у вказаному періоді.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22939грн. 80коп. 3% річних, 20419грн. 36коп. інфляційних втрат.

Наведене вище не враховано місцевим господарським судом при прийнятті рішення, 3% річних та інфляційні втрати безпідставно нараховано на суму невиконаного грошового зобов`язання з урахуванням індексу інфляції за період з квітня 2004р.

Згідно з п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.2014р. у справі №906/706/14 підлягає зміні у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 50082 грн. 66 коп. та 3% річних у сумі 60110 грн. 42 коп. Відповідно, стягненню підлягає 20419грн. 36 коп. інфляційних втрат та 22939 грн. 80 коп. 3% річних, всього - 43359 грн. 16 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, судом встановлено, оскаржуючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 110193,00грн., останній згідно квитанції №2909.19.1 від 03.09.2014р. сплатив 2080,00грн. судового збору, тоді як сплаті підлягало 1101,93грн. Відповідно, надлишково сплачено 978,07грн., судового збору, який підлягає поверненню з Державного бюджету згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.2014р. у справі №906/706/14 у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 50 082 грн. 66коп., 3% річних у сумі 60 110 грн. 42 коп. та судових витрат змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.2014р. у справі №906/706/14 викласти у наступній редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир, вул.Кафедральна, 10, код ЄДРПОУ 22063975) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.п.н. НОМЕР_1) - 22939 грн. 80 коп. 3% річних та 20419 грн. 36 коп. інфляційних втрат, всього - 43359 грн.16 коп.

У решті позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир, вул. Кафедральна, 10, код ЄДРПОУ 22063975) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 312 142 067 8300 2, МФО 811 039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 220300 01, код ЄДРПОУ суду 034 999 16, код одержувача 380 357 26, код судового збору 034 99 16) - судовий збір у розмірі 867 грн. 18 коп."

3. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.п.н. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир, вул. Кафедральна, 10, код ЄДРПОУ 22063975) 668грн. 33коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир, вул. Кафедральна, 10, код ЄДРПОУ 22063975) повернути з Державного бюджету України 978 грн. 07 коп. судового збору, надлишково сплаченого за подання апеляційної скарги згідно квитанції від 03.09.2014р. №2909.19.1. Квитанцію про сплату судового збору в сумі 2080,00грн. залишити у матеріалах справи.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

6. Справу №906/706/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.