Постанова № 41372522, 12.11.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2014 року Справа № 904/6166/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

При секретарі судового засідання Валяр М.Г.

За участю представників сторін:

від відповідача: Миколайчук С.В., довіреність №б/н від 15.09.14, представник;

представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2014р. у справі № 904/6166/14

за позовом Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія

"УНІКА", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 523,05 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2014р. (суддя Петренко І.В.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 6 523,05 грн. страхового відшкодування та 1827,00 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дніпроінмед" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом були порушені його процесуальні права, клопотання про відкладення розгляду справи суд не задовольнив та прийняв рішення за відсутності Відповідача. Окрім того, суд не послався на норми спеціального закону, а керувався лише загальними нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування". Зазначив також, що розмір збитків має розраховуватися з урахуванням фізичного зносу вузлів та агрегатів, оскільки автомобіль мав сліди відновлювального ремонту частин кузова. З урахуванням встановленої полісом АС/1584662 франшизи (1000,00 грн) розмір збитків за підрахунками Відповідача становить 34 524,77 грн, з яких 34040,16 грн Позивачу були вже виплачені.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що повністю відшкодував ОСОБА_2 матеріальні збитки у сумі, визначеній звітом про оцінку вартості матеріального збитку, - 41 695,08 грн. Вважає, що в силу ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до нього перейшло право вимоги до Відповідача саме у межах фактично здійснених витрат. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено наступні обставини: 25.01.2013р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка", як страховиком (надалі - Позивач), та ОСОБА_2, як страхувальником, був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті №005082/4055/0000077 (надалі - Договір), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб автомобіль Hyundai Accent 1.6, д/н НОМЕР_2, 2011 року випуску. Договір укладений строком дії з 00 год 00 хв 26.01.2013р. по 24 год. 00 хв. 25.01.2014р. (а.с. 14).

14.09.2013р. об 11.00 год. в м. Дніпропетровську на мосту №2 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Hyundai Accent 1.6, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження.

Згідно наданого позивачем Звіту від 24.09.2013р., ремонтної калькуляції від 24.09.2013р. вартість спричинених збитків власнику автомобіля Hyundai Accent 1.6, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 складає 41 695,08 грн (а.с. 22-27).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2013р. водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 400,00 грн. Постанова набрала законної сили 28.10.2013р.

16.09.2013р. власником автомобіля Hyundai Accent, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 було подано Позивачу заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 19).

01.11.2013р. Позивачем був складений страховий акт №00125552 та визначено страхове відшкодування з урахуванням франшизи - 621,88 грн в сумі 41 073,21 грн. Зазначені кошти платіжним дорученням №038686 від 04.11.2013р. були перераховані Позивачем на СТО «Аеліта», як було зазначено потерпілим ОСОБА_2 у заяві про виплату страхового відшкодування (призначення платежу - страхове відшкодування по Договору, ОСОБА_2, д.н. НОМЕР_2 (а.с. 37)).

Листом за вих. №446 від 15.11.2013р. Позивачем було направлено регресну вимогу Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Дніпроінмед" (надалі - Відповідач), яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 по полісу №АС/1584662, про перерахування суми страхового відшкодування 40 563,21 грн (з урахуванням франшизи 510,00 грн). Відповідач отримав вимогу 26.11.2014р. (поштове повідомлення, а.с. 40), проте відповіді не надав. 25.12.2013р. ним було частково сплачено Позивачу вартість страхового відшкодування у сумі 34 040,16 грн (а.с 64).

У зв`язку із неповною сплатою Відповідачем вартості страхового відшкодування в порядку регресу, Позивач звернувся із даним позовом до суду та просив стягнути несплачену суму страхового відшкодування в порядку регресу - 6 523,05 грн..

Судом першої інстанції позовні вимоги визнані правомірними та задоволені у повному обсязі.

За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст.ст. 1191, 1192 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

До спірних правовідносин також повинні застосовуватися норми спеціального Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 2 якого встановлено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст.22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи При цьому відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Визначення розміру збитків здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (з подальшими змінами та доповненнями). Відповідно до п.п. 7.37 - 7.39 цієї Методики визначення коефіцієнту фізичного зносу є обов'язковим, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля Hyundai Accent д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2, складає 41 695,08 грн. Розрахунок вартості збитків здійснений оцінювачем ОСОБА_6, що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №12154/11 від 05.07.2011р. (а.с. 22), та відповідає вартості відновлювального ремонту КТС. Значення коефіцієнту фізичного зносу згідно заяви замовника складає 0 (а.с. 24). Сума страхового відшкодування була розрахована Позивачем на підставі зазначеного звіту експерта - 41 695,08 грн з врахуванням франшизи за договором добровільного страхування - 621,88 грн, яка і була виплачена ОСОБА_2

Разом з тим, в акті огляду технічного засобу від 17.09.2013р. (а.с.29) в графі «Участь в попередніх ДТП та зони пошкоджень» зазначено наступне «сліди відновлювального ремонту передньої лівої та передньої правої дверей, бампер передній, розрив в центральній частині знизу».

При зазначених обставинах, в силу п.7.39 вище вказаної Методики при визначенні матеріальних збитків повинен бути визначений та врахований коефіцієнт зносу, що не було здійснено експертом в наданому позивачем звіті, та на що не звернув уваги суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з позицією апелянта щодо необхідності врахування коефіцієнту зносу та відповідно до наданого відповідачем Звіту від 18.12.20013р. про визначення суми виплати страхового відшкодування (а.с.85,86) вартість збитків за відрахуванням франшизи по договору добровільного страхування становить 35 524,77 грн з НДС.

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якої відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АС/1584662, відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб ЗАЗ 1102 д/н НОМЕР_1 страхувальника ОСОБА_3, розмір франшизи становить 1000,00 грн. Поліс укладений 10.04.2013р., діяв до 07.05.2014р. включно та був дійсний на дату скоєння ДТП (а.с. 87).

Позивач при розрахунку суми позову зменшив суму відшкодування на франшизу - 510 грн, що не відповідає полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АС/1584662. Судом першої інстанції не витребувано від сторін та не досліджено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/1584662, а враховано франшизу, яку вказав позивач у позовній заяві, що призвело до невірного визначення суми відшкодування, а, отже, і стягуваної суми.

Таким чином, сума страхового відшкодування в порядку регресу становитиме 35 524,77 грн - 1000,00 грн = 34 524,77 грн. З врахуванням відшкодованої відповідачем суми - 34 040,16 грн, стягненню підлягає 484,61 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України».

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. Втім, незважаючи на те, що строк вирішення спору, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не було вичерпано, суд першої інстанції не задовольнив це клопотання та розглянув справу за відсутності представників обох сторін, виніс рішення в першому судовому засіданні, не дослідивши при цьому поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/1584662 та Звіт про визначення суми страхового відшкодування, що призвело до невірного визначення судом суми відшкодування.

За наведених обставин апеляційний суд вважає за можливе прийняти вище зазначені додаткові докази у справі.

З огляду на встановлені обставини, рішення суду як прийняте при неповному з`ясуванні обставин справи та невірному застосуванні норм матеріального права, на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає зміні в частині суми страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 04.09.2014р. у справі №904/6166/14 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд.21, кім.307, ідентифікаційний код 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в порядку регресу - 484,61 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 61 коп) та судовий збір - 146,16 грн (сто сорок шість грн 16 коп).

В решті позову відмовити.»

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,70-А; ідентифікаційний код 20033533) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд.21, кім.307, ідентифікаційний код 21870998) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 840,42 грн (вісімсот сорок грн 42 коп).

Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 14.11.2014р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна