Рішення № 41372273, 22.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12290/14 22.10.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"простягнення 3 359,60 грн.Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Борщенко О.М. дов. №1809/18 від 07.05.2014від відповідача -не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення суми страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 3 359,60 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом Договору добровільного страхування №136729Га/12о, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхове відшкодування в сумі 3 359,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 порушено провадження у справі №910/12290/14 та призначено розгляд справи на 16.07.2014.

16.07.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив №713-ю від 15.07.2014 на позовну заяву від 11.06.2014, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 16.07.2014 на підставі ст. 77 ГПУ України оголошено перерву до 04.08.2014.

04.08.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про зменшення позовних вимог №б/н від 25.07.2014 та додаткові пояснення на відзив, відповідно до яких, з урахуванням розміру зменшених позовних вимог, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/12290/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 15.09.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/12290/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/12290/14 прийнято до свого провадження суддею Митрохіною А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 розгляд справи №910/12290/14 відкладався на 13.10.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.10.2014 оголошувалася перерва до 22.10.2014 відповідно до вимог ст.77 Господарского процесуального кодексу України.

Наказом Голови Господарського суду міста Києва №415-К від 16.10.2014 у зв'язку з укладенням шлюбу та зміною прізвища, судді Митрохіній А.В. було змінено запис у трудовій книжці про прізвище на Яковенко.

Представник позивача в судове засідання 22.10.2014 з'явився, надав пояснення по справі та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 22.10.2014 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань станом на дату проведення судового засідання не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/12290/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.10.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

09.10.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач, Страховик) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №136729Га/12о (далі - Договір), відповідно до якого Страховик застрахував майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Nissan Note» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

02.06.2013 по вул. 25 Чапаївської дивізії, 11-А, у м. Одеса відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mazda CX 7», із державним реєстраційним номером НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.

Факт ДТП підтверджується розширеною довідкою про ДТП №9208121, наданої ВДАІ Приморського РВ ГУ МВС України в Одеській області (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2013 у справі №3/522/4488/13 встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_3 у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 425,00 грн.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до рахунку №НМЗН8895 від 08.06.2013, наданого ТОВ «Н Моторс Юг», вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ в результаті його пошкодження при ДТП склала 3 909,60 грн.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України «Про страхування» Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі Договору добровільного страхування №136729Га/12о від 09.10.2012, заяви про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування від 05.06.2013, страхового акту №1.002.13.07141/VESKO24993 від 15.07.2013, рохрахунку страхового відшкодування від 15.07.2013 здійснив перерахування страхового відшкодування за здійснений ремонт у розмірі 3 359,60 грн. на користь ТОВ «Н Моторс Юг», що підтверджується платіжним дорученням №45199 від 16.07.2013 (засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи).

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно витягу з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди транспортним засобом «Mazda CX 7», із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» за заявою ОСОБА_3, що підтверджується Полісом серії АЕ №2343236 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП транспортним засобом «Mazda CX 7», із державним реєстраційним номером НОМЕР_1, керував саме ОСОБА_3. Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Звідси, матеріально-правова підстава для цивільно-правової відповідальності настала.

Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом АЕ №2343236 (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано подане позивачем клопотання про зменшення позовних вимог до 2 859,60 грн., умови полісу добровільного страхування серії АЕ №2343236, відповідно до якого встановлено франшизу у розмірі 500,00 грн. У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Таким чином, Позивач набув право на відшкодування суми страхового відшкодування у розмірі (3 359,60 грн. - 500,00 грн.) 2 859,60 грн.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Відповідачем подану до суду відзив з додатками №713-ю від 15.07.2014 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову.

Стосовно аргументів Відповідача, що сума страхового відшкодування була перерахована фізичні особі - ОСОБА_2 суд встановив наступне. Відповідно до копії платіжного доручення від 16.07.2013 №45199 страхове відшкодування було перераховане не ОСОБА_2 як фізичній особі, а ТОВ «Н Моторс Юг», який є платником податків. Оплата здійснювалась відповідно до рахунку №НМЗМ8895 від 08.06.2013.

З приводу аргументів Відповідача, що Позивач не додає до позовної заяви доказу нарахування матеріального збитку, суд зазначає наступне. Оцінка збитків проводилась на виконання зобов'язань Страховика перед Страхувальником на підставі Договору. Знідно з п.28.10 «При пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків СТО». Згідно матеріалів справи, виплата проводилась на основі рахунку авторизованої СТО, який є ТОВ «Н Моторс Юг». Фактичні витрати підтверджуються залученим платіжним дорученням від 16.07.2013 №45199.

Здійснений розрахунок суми страхового відшкодування був проведений на підставі рахунку авторизованої СТО, який суд вважає належним та допустимим доказом у справі.

Суд не погоджується з позицією Відповідача, який посилається на те, що застрахованому ТЗ взагалі не було спричинено шкоду в результаті ДТП, оскільки у рішенні Приморського районного суду вказаного номерний знак НОМЕР_2. Факт заподіяння шкоди застрахованому ТЗ підтверджується, зокрема, й іншими доказами у справі, серед яких розширеною довідкою про ДТП №9208121, наданої ВДАІ Приморського РВ ГУ МВС України в Одеській області, самим винуватцем ДПТ - ОСОБА_3, який з'явився до суду та визнав свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення.

З приводу аргументів Відповідача про наявність у Полісі серії АЕ №2343236 безумовної франшизи у розмірі 500,00 грн., у результаті чого страхове відшкодування підлягає зменшенню, то суд погоджується з такими твердженнями, та, відповідно, змешує розмір відшкодування на суму франшизи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 2 859,60 грн. є обґрунтованими та законними, були доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої прийнято рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; код ЄДРПОУ 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 2 859,60 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 29.10.2014.

Cуддя А.В.Яковенко