Ухвала суду № 41368496, 28.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2834/13-а

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сигма» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м.Херсоні Херсонської області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2013р. публічне акціонерне товариство «Сигма» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м.Херсоні Херсонської області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, в якому, після неодноразового уточнення позовних вимог, просило стягнути заборгованість по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість в загальній сумі 1 442 850,23 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2014р. адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Сигма» задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Сигма» (ідентифікаційний код 14120788) суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 442 850,23 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 20.03.2014р. Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2014р. та постановлення нової, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Сигма».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги податковий орган зазначає, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, а тому, на думку апелянта, стягнення спірної суми бюджетного відшкодування ПДВ є необґрунтованим та безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, ПАТ «Сигма» було подано до ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області податкову звітність з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року, де заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ у загальній сумі 1442850,23 грн.

Обґрунтованість заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ згідно податкових декларацій за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень 2010 року були перевірені ДПІ, про що складено відповідні акти перевірок:

- від 14.01.2010р. №54/23-2/14120788 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість АТ «Сигма» за період квітень 2009 року, вересень 2009 року»;

- від 22.07.2010р. №3299/07-0/14120788 «Про результати позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ акціонерного товариства «Сигма» за листопад, грудень 2009 року, січень та березень 2010 року»;

- від 17.12.2010р. №5418/07-0/14120788 «Про результати невиїзної документальної перевірки АТ «Сигма» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період грудень 2009 року, січень, лютий, травень 2010 року»;

- від 16.11.2010р. №4834/07-0/14120788 «Про результати позапланової виїзної перевірки AT «Сигма» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2010 року та за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні, червні 2010 року».

Зазначеними актами перевірок встановлено завищення ПАТ «Сигма»:

- ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за квітень 2009 року на загальну суму 337 508 грн. (в тому числі за квітень 2009 року на 47547 грн., за вересень 2009 року на 289 961 грн.), про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2010р. №0000302301/0.

- бюджетного відшкодування у грудні 2009 року на суму 199500 грн. та у лютому 2010 року на суму 74666,67 грн., внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2010р. №0004960700/0;

- суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за червень 2010 року на 100937 грн., внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.11.2010р. №0004210700/0.

ПАТ «Сигма» оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 26.01.2010р. №0000302301/0, від 21.12.2010р. №0004960700/0 та від 24.11.2010р. №0004210700/0, які за результатами розгляду справ №2-а- 2740/10/2170, №2-а-4951/10/2170 та №2-а-897/11/2170 були скасовані. Вказані судові рішення набрали законної сили.

При цьому, відповідачем залучено до матеріалів справи акт звірки по ПАТ «Сигма», яким станом на 01.02.2014р. підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за квітень 2009р. в сумі 47547 грн., за вересень 2009р. в сумі 297840,90 грн., за грудень 2009р. в сумі 346317 грн., за червень 2010р. в сумі 528660 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року та доданий до неї розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, по рядку 25.1. декларації позивачем відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 17652 грн. Актом від 16.11.2010р. №4834/07-0/14120788 «Про результати позапланової виїзної перевірки AT «Сигма» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2010 року та за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні, червні 2010 року» підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2010 року у сумі 17 652 грн. Більше того, наданим відповідачем актом звірки по ПАТ «Сигма» станом на 01.02.2014р. підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за липень 2010р. в сумі 17 652 грн.

ПАТ «Сигма» було подано до ДПІ у м. Херсоні податкові декларації з ПДВ та додані до них розрахунки сум бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, якими за серпень 2010 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Сигма» суму ПДВ 38062 грн., за вересень 2010 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Сигма» суму ПДВ 62 869 грн., за жовтень 2010 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Сигма» суму ПДВ 36319 грн., за листопад 2010 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Сигма » суму ПДВ 27554 грн.

З наявного в матеріалах справи акту звірки по ПАТ «Сигма» станом на 01.02.2014р. вбачається, що податковим органом підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за серпень 2010р. в сумі 38062 грн., за вересень 2010 року в сумі 62869 грн., за жовтень 2010р. в сумі 36319 грн. та за листопад 2010р. в сумі 27554 грн.

Позивачем, також, було подано до ДПІ у м. Херсоні податкові декларації з ПДВ та додані до них розрахунки сум бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, яким, зокрема за серпень 2011 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Сигма» суму 13833 грн., за жовтень 2011 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Сигма» суму 10985 грн., за листопад 2011 року заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПАТ «Сигма» суму 6879 грн.

Обґрунтованість заявлених до бюджетного відшкодування вказаних сум ПДВ було перевірено ДПІ у м.Херсоні, про що складено:

- довідку від 11.11.2011р. №3868/07-0/14120788 щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування згідно з податкової декларацією з ПДВ за серпень 2011р. у розмірі 13 833 грн.,

- довідку від 28.12.2011р. №4545/07-0/14120788 щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування згідно з податкової декларацією з ПДВ за жовтень 2011р. у розмірі 10 985 грн.,

- довідку ДПІ у м. Херсоні від 13.01.2012р. №98/07-0/14120788 щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування згідно з податкової декларацією з ПДВ за листопад 2011р. у розмірі 6879 грн.

Наявним в матеріалах справи актом звірки по ПАТ «Сигма» станом на 01.02.2014р. податковим органом підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за серпень 2011р. у розмірі 13833 грн., за жовтень 2011р. у розмірі 10985 грн., за листопад 2011р. у розмірі 6879 грн.

Зазначені вище обставини підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечуються.

Задовольняючи позов ПАТ «Сигма» суд першої інстанції дійшов висновку, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 1442850,23 грн. згідно податкових декларацій з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, так як останній виконав всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України щодо повернення бюджетного відшкодування, однак відповідачем безпідставно не надано до казначейської служби висновків із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вищевказані звітні податкові періоди. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, суд виходить з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин, порядок бюджетного відшкодування був визначений положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», а з 01.01.2011р. - Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо в межах 30-денного терміну податковим органом не було зроблено документальної невиїзної перевірки (камеральної) платника податків з питань перевірки заявлених у податкових деклараціях сум бюджетного відшкодування, тому у ДПІ відсутні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено таким платником податків з порушенням норм податкового законодавства.

Згідно п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Аналогічні приписи містилися в п.п.7.7.6 п.7.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі, заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України в Україні при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

З матеріалів справ вбачається, що у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року ПАТ «Сигма» на власний розсуд визначило напрямок здійснення відшкодування - повернення на розрахунковий рахунок підприємства, а також додало розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.

Однак, колегією суддів встановлено, що відповідачем не було надано до органу державної казначейської служби висновків після закінчення вищевказаних процедур підтвердження обґрунтованості бюджетного відшкодування. Попри наявність в матеріалах справи актів звірки податкового органу по ПАТ «Сигма», якими підтверджено залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість за спірні періоди, ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області, без наявності на те передбачених законодавством підстав, не здійснює дій щодо надання до органу державної казначейської служби відповідних висновків, як це передбачено п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення ч.2 ст.71 КАС України, податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не навів жодних правових норм чи яких-небудь інших обґрунтувань не вчинення дій щодо надання висновку про виплату коштів ПАТ «Сигма».

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами апеляційної скарги, висновок суду першої інстанції, що сума ПДВ у розмірі 1 442 850,23 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сигма».

Згідно статті 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п.5 ч.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому, на думку колегії суддів, вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості) є належним способом захисту цього права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв