Ухвала суду № 41368483, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11335/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій незаконними, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та просить суд:

- визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, які виразилися у реєстрації одержаного 24.04.2014 запиту ОСОБА_2 від 22.04.2014 на отримання публічної інформації відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, які виразилися у наданні на запит ОСОБА_2 від 22.04.2014 на отримання публічної інформації, проте неповідомлення запитуваної інформації;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області повторно розглянути запит ОСОБА_2 на отримання публічної інформації від 22.04.2014 відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та надати відповідь запитувачу по суті запиту;

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, щодо ненадання роз'яснення про можливість та порядок оскарження відмови у задоволенні запиту про доступ до публічної інформації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо реєстрації запиту на інформацію від 21.04.2014 року ОСОБА_2 не у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Положеннями ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в тому в даному випадку оскаржувана постанова переглядається в частині відмови в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог щодо ненадання відповіді на інформаційний запит та щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути інформаційний запит та надати на нього відповідь.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 направила запит про інформацію від 21 квітня 2014 року до начальника Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Чертоку С.П. В своєму запиті заявниця просила повідомити її про те, чи за книгами обліку архівних пенсійних справ значилась особова пенсійна справа її батька.

Листом від 28.04.14 року № 1011 відповідач повідомив позивача про те, що запит на інформацію ОСОБА_2 від 21 квітня 2014 року щодо архівної пенсійної справи гр. ОСОБА_4 направлено до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі.

Позивач вважає, що вказаними діями їй безпідставно відмовлено у наданні публічної інформації, не наведено роз'яснення порядку оскарження відмови, безпідставно зареєстровано запит як звернення громадян, просить зобов'язати відповідача повторно розглянути її запит.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині помилкової реєстрації запиту як звернення громадян, а не інформаційного запиту, однак, підстав відмови у наданні публічної інформації немає адже запит не розглядався в порядку та згідно закону «Про доступ до публічної інформації».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, у відповідності до положень статті 1 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13.01.2011 року (далі - Закон) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно статті 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, відповідач зареєстрував запит в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надав відповідь позивачу в порядку Закону України «Про звернення громадян», таким чином, відсутні підстави для визнання дій відповідача щодо порушення порядку і підстав відмови у наданні публічної інформації немає, адже запит не розглядався в порядку та згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, позовні вимоги щодо обставин порядку відмови надання публічної інформації не можуть бути задоволенні.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що по суті позивачці надана вичерпна інформація щодо її питання, оскільки запитуваною інформацією позивач не володіє (не є її розпорядником), а тому скерував запит ОСОБА_2 до належного суб'єкта: Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області. Питання компетенції відповідача та відсутності у нього запитуваної інформації підтверджується положенням про управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, яке долучено до матеріалів справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію від 21.04.2014 року, так як це не поновить будь-яких прав та інтересів ОСОБА_2, що передбачається ч.1. ст. 2 КАС України.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.