Постанова № 41368247, 29.10.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року справа № 823/2418/14

м. Черкаси

10 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" кошти у розмірі 16091 грн. 01 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання 24.12.2003 та перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 12.08.2014 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 16091 грн. 01 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд провести засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, до суду надіслав письмові заперечення. З письмових заперечень відповідача вбачається, що ТОВ «ББФ» сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 4000,00 грн. та з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за квітень 2014 року у розмірі 5204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Однак, з невідомих причин обслуговуючий банк - ПАТ «Банк Перший» не виконав вказані платіжні доручення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ББФ" зареєстроване як юридична особа 24.12.2003, ідентифікаційний код 32810150 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.07.2014 Серія АД №345353) та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області як платник податків і зборів з 09.01.2004 за №285.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" з податку на додану вартість виник на підставі:

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року №9021297269 від 17.04.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 3994,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року №9028279418 від 19.05.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 5430,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року №9034147359 від 16.06.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 1110,00 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року №9041455748 від 18.07.2014, в якій платник податків самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 1963,00 грн.

Означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень - червень 2014 року відповідачем в установлені чинним законодавством терміни не сплачено.

Згідно облікової картки з податку на додану вартість станом на 31.07.2014 за відповідачем обліковуються заборгованість, яка з урахуванням переплати (405,54 грн.), часткової сплати (6500,00 грн.), пені (39,97 грн.) становить: 5631,43 грн. (3994,00 - 405,54 + 5430,00 + 1110,00 + 1963,00 - 6500,00 + 39,97).

Податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" з авансових внесків з податку на прибуток підприємств виник на підставі звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №9091108639 від 03.03.2014, в якій платник податків самостійно визначив авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісячно у розмірі 5204,00 грн.

Означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за червень - липень 2014 року відповідачем в установлені чинним законодавством терміни не сплачено.

Згідно облікової картки з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств станом на 31.07.2014 відповідач має заборгованість, яка з урахуванням пені (51,58 грн.) складає 10459,58 грн. (10408,00 + 51,58).

В письмових запереченнях відповідач стверджує про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 4000,00 грн., та з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за квітень 2014 року у розмірі 5204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідно №9469 від 30.04.2014 та №9468 від 30.04.2014.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 витребувано від публічного акціонерного товариства "Банк Перший" платіжні доручення №9468 від 30.04.2014 на суму 5204,00 грн., №9469 від 30.04.2014 на суму 4000,00 грн. з відміткою банку про отримання; письмові пояснення щодо причин невиконання платежів.

У листі ПАТ «БГ Банк», який є правонаступником ПАТ «Банк Перший», зазначається, що відповідно до п. 2.3 Договору банківського рахунку №1917 від 20.02.2007, укладеного між ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Перший» і ПАТ «БГ Банк») (далі - Банк) та ТОВ «ББФ» (далі - Клієнт), Банк виконує операції по рахунку, виключно в межах коштів на цьому рахунку, на підставі розрахункових документів, які надаються до Банку безпосередньо уповноваженою особою Клієнта, та/або у формі електронних розрахункових документів, що передаються Клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов Договору банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк», який окремо укладається Сторонами.

20.02.2007 між ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства» (далі - Банк) та ТОВ «ББФ» (далі - Клієнт) укладено договір №1917 банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк».

В листі ПАТ «БГ Банк» зазначається, що платіжне доручення №9468 від 30.04.2014 на суму 5204,00 та №9469 від 30.04.2014 на суму 4000,00 грн. були сформовані Клієнтом (ТОВ «ББФ») та передані до Банку за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк», в паперовому вигляді зазначені платіжні доручення ТОВ «ББФ» до Банку не надавало. На вимогу суду, письмові пояснення щодо причин невиконання платежів банком не були надані.

Відповідно до пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні 10.09.2014, у відповідності до скрін шоту із системи «клієнт-банк», обслуговуючий банк одержав платіжні доручення 30.04.2014, але затримує платежі через свою неплатоспроможність.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001р. № 2346-III (далі Закон № 2346), переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Таким чином, обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань вважається виконаним у разі зарахування грошових коштів на банківський рахунок податкового органу.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Кодекс не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, - від стягнення такого податкового боргу.

У разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і незарахування їх до дохідної частини державного або місцевого бюджетів податкові зобов'язання або податковий борг не можуть вважатися погашеними. Відповідна правова позиція викладена в листі Державної фіскальної служби України від 13.08.2014 №1128/5/99-99-20-03-01-16 «Щодо виконання податкових зобов'язань».

Відповідно до п. 32.1. ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

За вказаних обставин, суд вважає, що питання щодо невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування повинні вирішуватись в рамках договірних відносин між клієнтом та банком.

З облікової картки ТОВ «ББФ» з податку на додану вартість станом на 31.07.2014 вбачається, що на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань за березень 2014 року за період з 05.05.2014 по 26.06.2014 відповідачу нараховано пеню у розмірі 39 грн. 97 коп.

Судом також встановлено, що на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємства за квітень 2014 року за період з 05.05.2014 по 26.06.2014 товариству з обмеженою відповідальністю «ББФ» нараховано пеню, яка з урахуванням часткової сплати, складає 51,58 грн.

З огляду на те, що порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та авансових внесків з податку на прибуток підприємства допущено з вини банку, враховуючи положення п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ББФ» заборгованості зі сплати пені на загальну суму 91,55 грн. не підлягають до задоволення.

За змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою товариством з обмеженою відповідальністю "ББФ" в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 08.05.2014 №464-25 на суму 8758 грн. 46 коп., яка 29.05.2014 отримана уповноваженою особою відповідача.

Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення коштів з банківських рахунків відповідача в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 15999,46 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ББФ" (19602, Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, урочище Кленове, буд. 5, ідентифікаційний код 32810150) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області 15999 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп. податкового боргу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 03.11.2014.