Рішення № 41367826, 29.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18238/14 29.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

про відшкодування матеріальної шкоди

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сущенко Ю.В. (за довіреністю);

від відповідача: Синельніков М.О. (за довіреністю від 05.12.2013).

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 29 жовтня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

29 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява вих. № 160/1 від 22.08.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (відповідач) грошових коштів в порядку регресу в розмірі 5 354,07 грн. (п'яти тисяч триста п'ятдесяти чотири гривні 07 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих страхувальникам первісного кредитора.

У відзиві на позов № 01-1/475 від 30.09.2014 року відповідач просить в задоволенні позову відмовити, оскільки не отримував листа про відступлення права вимоги від третьої особи, у зв'язку з чим відповідач не набув права вимоги відшкодування збитків у порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/18238/14, розгляд справи призначено на 01.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА", відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 20.10.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року розгляд справи відкладено на 29.10.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (далі - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений страховим сертифікатом №2392 (далі - Договір).

Вказаним Договором було застраховано автомобіль «Форд», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій.

Відповідний страховий випадок настав 18.02.2013 року о 8 годині 30 хвилин, коли ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався по спуску автошляху «Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь» у напрямку вул. Донецьке шосе та зупинився приблизно в 2-3 метрах від автомобіля НОМЕР_3, який стояв попереду. Після того, як він не переконався у тому що, з лівої сторони автомобілі не рухаються, він почав рух, не переконавшись у тому що автомобіль, який стояв попереду нього рух не почав, у зв'язку з цим він здійснив зіткнення з цим автомобілем.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзДВ "Страхова компанія "НАСТА", було перераховано ТОВ «Ілта» страхове відшкодування в розмірі 5 354,07 грн. (підтверджується страховим актом № 2013-02-18/015 від 15.09.2013р. - а.с. 32), шляхом взаємозаліку зустрічних вимог - складанням Акту №39 «Про проведення заліку взаємних однорідних вимог» від 15.09.2013 року (а.с. 33-34).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Гірницького районного суду міста Макіївки від 05.04.2013р. по справі № 3/267/356/13 (а.с. 12-13), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2.3.б, 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_3 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ЗАЗ-Daewoo Nubira" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3786734 (а.с. 107).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_3 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/3786734, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану останнім шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ЗАЗ-Daewoo Nubira» державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до ТзДВ «СК «Наста» перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «ЗАЗ-Daewoo Nubira» державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно з калькуляцією/висновком № 1437 від 06.03.2013 (а.с. 26) року та рахунку № САМ5942 від 05.03.2013р. (а.с. 31), вартість матеріального збитку застрахованого автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 5 354,07 грн. Розмір вартості, згідно страхового акту № 2013-02-18/015 від 15.09.2013р., складає 5 354,07 грн. (а.с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2013 року ТОВ «Наста» звернулося з заявою «На виплату страхового відшкодування в розмірі 5 354,07 грн. у справі № 2013-02-18/015» (а.с. 35).

На вказану заяву відповідачем надано відповідь вих. № 2567 від 03.03.2014 року, у якому зазначається, що належна ТзДВ СК «Наста» сума страхового відшкодування 5 354,07 грн. буде перерахована на реквізити, вказані в Регресній вимозі (а.с. 37).

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як вбачається з п. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

25.03.2014 року між ТзДВ «Наста» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (новий кредитор) укладено Договір № 2503 про відступлення права вимоги (а.с. 38-44), згідно з п. 2.1. якого, у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Позивач стверджує, що 16.04.2014 року ним було направлено повідомлення про відступлення права вимоги б/н б/д (а.с. 45), вказує, що підтвердженням отримання вказаного листа є рекомендоване повідомлення № 0305806279949 (а.с. 46).

Як вбачається з платіжного доручення № 16050 від 24 вересня 2014 року відповідачем було перераховано на рахунок ТзДК «СК «Наста» 5 354,07 грн. (без ПДВ) страхового відшкодування за полісом АВ/3786734 від 11.07.2012 року за регресною вимогою вих. № 1889 від 19.11.2013р. (а.с. 116), що є належним виконанням перерахування відповідачем страхового відшкодування на користь ТзДК «СК «Наста».

Відповідно до п. 2.1. договору уступки прав вимоги від 25.03.2014 року, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

У додатку № 1 до договору уступки права вимоги від 25.03.2014 року, а саме № 160 вказано номер договору страхування - 401 0008545/2392, страхувальника ТОВ «Ілта», винну особу - ОСОБА_3, сума страхового відшкодування - 5354,07 грн., сума боргу - 5354,07 грн.

З огляду на договірне врегулювання сторонами уступки прав вимоги саме до ТОВ «Ілта» згідно зазначеного страхового полісу - 401 0008545/2392, суд дійшов висновку про те, що права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" відступлено не було, з огляду на наступне.

Як вбачається зі ст. 514 Цивільного кодексу України, визначено, що до набувача прав переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаним договором уступки права вимоги не передбачено переходу прав вимоги до інших осіб, які в силу закону могли б відшкодувати в порядку регресу шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, окрім страхувальника - ТОВ «Ілта». У зв'язку з цим, переходу права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" позивач не набув. А тому, недоведеними є твердження позивача щодо порушення його прав з боку відповідача за викладених у позові підстав.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги є недоведеними такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Копію даного рішення направити третій особі у справі № 910/18238/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлен ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.11.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало