Постанова № 41367363, 16.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р. Справа № 804/3541/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Закарян К.Г., представника відповідача Саржан І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 10988, 71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 10988, 71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання пункту 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 №376/7697, позивачем були складені акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок професійних захворювань на виробництві, в яких були зазначені суми витрат, що підлягають відшкодуванню та передані на узгодження відповідачу. Відповідач не прийняв до заліку суми виплаченої гр. ОСОБА_5 пенсії по втраті годувальника за період з 21.10.2007 по 31.12.2013 в розмірі 10988,71 грн. Оскільки на думку позивача, витрати на виплату пенсії гр. ОСОБА_5 підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач заперечив проти заявленого адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що позивачем з 21.10.2007 по 31.12.2013 була призначена та виплачена гр. ОСОБА_5 пенсія по втраті годувальника в сумі 10988,71 грн. Вказана пенсія була помилково призначена органами Пенсійного фонду на загальних підставах, згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при наявності у померлих годувальників необхідного страхового стажу, що призвело до переплати коштів Пенсійного фонду України. У грудні 2013 року ця помилка позивачем була виявлена та приведено відповідні пенсійні справи у відповідність до вимог чинного законодавства. Однак враховуючи те, що вищезазначеним Порядком не передбачено відшкодування органам Пенсійного фонду України за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат на виплату пенсій, які ним переплачені, у зв'язку з неправильним застосуванням правової норми, то, на думку відповідача, правові підстави для прийняття до заліку вищенаведених виплат та їх відшкодування відсутні. Крім того, відповідач посилається на те, що вищезазначений Порядок визначає механізм відшкодування лише на централізованому рівні безпосередньо Фондом соціального страхування та Пенсійним фондом України, а робочі органи цих Фондів, тобто позивач та відповіда лише узгоджують суми, які підлягають відшкодуванню та підписують щомісячні акти звірки розрахунків по цим узгодженим сумам.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 відкрито провадження у справі № 804/3541/14 та призначено її до розгляду на 27.03.2014.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, у грудні 2013 року, на виконання вимог пункту 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 № 376/7697 (далі - Порядок), Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська було складено акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок професійних захворювань на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. В означеному акті були зазначені суми витрат, що підлягають відшкодуванню, та передані на узгодження відповідачу. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську не прийняло до заліку суми, виплаченої гр. ОСОБА_5 пенсії по втраті годувальника за період з 21.10.2007 по 31.12.2013 в розмірі 10988,71 грн., що підтверджується таблицею розбіжностей від 10.01.2014.

Судом встановлено, що позивачем з 21.10.2007 по 31.12.2013 була призначена та виплачена гр. ОСОБА_5 пенсія по втраті годувальника в сумі 10988,71 грн. Вказана пенсія була помилково призначена органами Пенсійного фонду на загальних підставах, згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при наявності у померлих годувальників необхідного страхового стажу, що призвело до переплат коштів Пенсійного фонду України. Лише у грудні 2013 року позивачу стало відомо, що смерть годувальника ОСОБА_6 (чоловіка ОСОБА_5 та батька ОСОБА_7.) пов'язана із професійним захворюванням, отриманим на виробництві, що передбачає інший розрахунок пенсії. Після цього, пенсійна справа ОСОБА_5 була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства, перераховано розмір її пенсії, а суми виплат пенсії по втраті годувальника за період з 21.10.2007 по 31.12.2013 в розмірі 10988,71 грн., заявлені до відшкодування відповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно статті 18 вищенаведеного Закону, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійнодіючим виконавчим органом правління Фонду.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Підпунктами «г» та «д» пункту 1 частини 1 статті 21 вказаного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 16 статті 34 зазначеного Закону виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Підстави, порядок та коло осіб, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, встановлено статтями 37-50 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Закону України «Про пенсійне забезпечення» було видано постанову Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 цього Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.

Зі змісту вищенаведеного законодавства вбачається, що органи Фонду соціального страхування повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, до грудня 2013 року ОСОБА_5 отримувала пенсію в разі втраті годувальника, призначену відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, та враховуючи те, що до грудня 2013 року виплата пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_5 здійснювалася на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не входить до переліку Законів, по яким призначені та виплачені органами Пенсійного фонду України суми виплат підлягають відшкодуванню органами Фонду соціального страхування, у відповідача відсутні підстави для відшкодування позивачеві, здійснених виплат.

Більш того, зазначеним Порядком не передбачено відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату пенсій, які ним переплачені, у зв'язку з неправильним застосуванням правової норми.

Суд погоджується із доводами відповідача про відсутність у даному випадку вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в тому, що Пенсійним фондом при призначенні було помилково застосовано правову норму, що призвело до здійснення переплат. За таких обставин, підстави прийняття до заліку вищенаведених виплат та їх відшкодування за рахунок коштів Фонду соціального страхування відсутні, і відшкодування таких витрат на виплату зазначених пенсій по втраті годувальника може здійснюватися вже з моменту виявлення обставин у 2013 році.

Проте, суд не погоджується із посиланнями відповідача у своїх запереченнях на те, що вищезазначений Порядок визначає механізм відшкодування лише на централізованому рівні безпосередньо Фондом соціального страхування та Пенсійним фондом України, а робочі органи цих Фондів, тобто позивач та відповідач, лише узгоджують суми, які підлягають відшкодуванню та підписують щомісячні акти звірки розрахунків по цим узгодженим сумам.

Пункт 7 Порядку, положенням якого, на думку відповідача, суперечать вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом соціального страхування та Пенсійним фондом України розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.

Статтями 16 та 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.

З огляду на викладене, вимоги позивача про відшкодування саме відповідачем витрат, пов'язаних із виплатою пенсій в разі втрати годувальника, відповідають змісту його прав як робочого органу Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, що викладена в постановах Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-129а13 (номер в ЄДРСР 31701312) та від 04.06.2013 № 21-150а13 (номер ЄДРСР 32056455).

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, фактичні обставини справи та з огляду на те, що з 21.10.2007 по 31.12.2013 пенсія в разі втрати годувальника виплачувалася ОСОБА_5 Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі законодавства, яке не передбачає відшкодування Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську виплачених сум в розмірі 10988,71 грн., і таке невірне застосування правових норм відбулося з вини позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 10988, 71 грн. відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2014 року

Суддя О.В. Царікова