Ухвала суду № 41367299, 11.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 84281/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Яворського І.О., Хобор Р.Б.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001502302/0 від 16.12.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року в розмірі 1 170 808 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16.12.2011 р. №0001502302/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року в розмірі 1 170 808 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТзОВ «Континіум-Трейд» мало господарські взаємовідносини щодо поставки товару та послуг з ТзОВ «Ресурс Стандарт» та ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД і по даних господарських операціях сплатило всі податкові платежі, включаючи і податок на додану вартість, що не оспорюється відповідачем. Будь-яких доводів чи доказів відносно того, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності податковими органами не подано, реальності поставки товару ТзОВ «Ресурс Стандарт» не спростовано.

Крім того, суд першої інстанції вважає висновки податкового органу про відсутність у ТзОВ «МЖК «Конкріт» наміру на створення правових наслідків при укладенні договору суборенди з позивачем безпідставними, оскільки такі висновки жодним чином не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. В той же час, дані про відсутність у ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах відсутній технічний персонал, основні фонди, виробничі, активи, складські приміщення не є доказом неможливості належним чином укласти та виконувати договір суборенди, оскільки останній не потребує ні виробничих потужностей, ні складських приміщень.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо правомірності визначення ТзОВ «Континіум-Трейд» податкового кредиту по правовідносинах з ТзОВ «Ресурс Стандарт» та ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД в жовтні 2008 року та відповідно відшкодування ПДВ з бюджету в листопаді 2008 року в сумі 1 170 808,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що на порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Континіум-Трейд» завищено податковий кредит за жовтень 2008 року на 589 288,00 грн., за листопад 2008 року на 861 405,00 грн. Таким чином, в порушення абз. «а» пп. 7.7.2 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Континіум-Трейд» завищено суму бюджетного відшкодування в листопаді 2008 року на 1 170 808,00 грн.

Апелянт зазначає, що підтвердження заявленої ТзОВ «Континіум-Трейд» суми бюджетного відшкодування з ПДВ можливе лише після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, в результаті яких за наслідками проведеної невиїзної перевірки позивача станом на 30.11.2010 року не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку в розмірі 1 170 808 грн. по постачальнику 2-ї ланки ПП «Ров і К» та постачальнику 1-ї ланки «МЖК «Конкріт» ЛТД. Отже, Луцькою ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на вказану суму.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ в період з 09.02.2009 року по 16.02.2009 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Континіум-Трейд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008 року по 01.12.2008 року, за результатами якої складено акт №33/23/33170637 від 16 лютого 2009 року.

В ході перевірки було встановлено, що на порушення абз. «а» пп.7.7.2, пп.7.7.7, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року ТзОВ «Континіум-Трейд» занижено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року на суму 1392885,00 грн. (рядок 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування). Крім того, у висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою буде підтверджено заявлену ТзОВ «Континіум-Трейд» суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 1 482 772 грн. після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

30 листопада 2010 року Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Континіум-Трейд» з питань правових відносин з постачальниками 1-ї ланки, а саме - ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД та ТзОВ «Ресурс Стандарт» за період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за листопад 2008 року, за результатами якої складено акт №8934/23-3/33170637 від 30.11.2010 року.

У процесі проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку за листопад 2008 року в сумі 1 170 808,00 грн.

Крім того, в акті перевірки містяться дані щодо порушення проти посадових осіб ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД кримінальної справи про обвинувачення директора товариства ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України та діючого директора товариства ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ст.219 КК України. Актом констатовано відсутність у ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки у товариства відсутній технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001502302/0 від 16.12.2010 року про зменшення ТзОВ «Континіум-Трейд» бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на 1 170 808,00 грн.

Встановлено, що 14 липня 2008 року між ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД (орендар) та ТзОВ «Континіум-Трейд» (суборендар) було укладено договір суборенди № 6, відповідно до якого ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД надавало ТзОВ «Континіум-Трейд» послуги суборенди на загальну суму 2 028088,01 грн., в т.ч. ПДВ - 338014,67 грн. Орендоване приміщення використовувалось ТзОВ «Континіум-Трейд» для здійснення господарської діяльності, а саме для розміщення гіпермаркету «ТАМ ТАМ» та кафе «Брама» та здійснення торгівельної діяльності.

Луцькою ОДПІ для підтвердження взаємовідносин ТзОВ «Континіум-Трейд» із ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД направлено запит на адресу останнього та отримано відповідь за вих.№02/04 від 02.04.2009 року, що в період жовтень-листопад 2008 року зазначені товариства перебували у відносинах суборенди відповідно до Договору суборенди №6 від 14.07.2008 року, а також до вказаного листа були долучені копії документів на підтвердження існування господарських правовідносин, зокрема: договір суборенди, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень-листопад 2008 року.

На вимогу суду позивачем були надані платіжні доручення від 07.10.2008 року №80195, від 06.11.2008 року №87517, від 10.11.2008 року №87961, від 01.12.2008 року №90543, від 07.10.2008 року №38, від 28.11.2008 року №90581, а також податкові накладні від 31.10.2008 року №№ 307, 309, акти здачі-прийняття робіт від 31.10.2008року.

23лютого 2010 року Луцькою ОДПІ отримано з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості, що 22.02.2010 року державним реєстратором було внесено до ЄДР запис за №1198117001400754 про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом за рішенням господарського суду Волинської області від 15.02.2010 року. Згідно інформації Луцької ОДПІ станом на 30.06.2010 року платник перебував в стані «припинено, але не знято з обліку» через наявність не закритих рахунків в установах банків та карток особових рахунків.

8 вересня 2008 року між ТзОВ «Континіум-Трейд» та ТзОВ «Ресурс Стандарт» було укладено договір купівлі-продажу №0809/1 на придбання товару (картриджі та витратні матеріали (одноразові стакани, упаковку, фартух, серветки, пакети вакуумні тощо). ТзОВ «Ресурс Стандарт» реалізовано позивачу товар у жовтні 2008 року на суму 1 507 637, 57 грн, в т.ч. ПДВ - 251 272,93 грн., в листопаді 2008 року - 3 129 501,81 грн., в т.ч. ПДВ - 521583,63 грн.

Луцькою ОДПІ для підтвердження взаємовідносин ТзОВ «Континіум-Трейд» із ТзОВ «Ресурс Стандарт» направлено запит по місцю реєстрації постачальника та отримано довідку ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 12.05.2009 року №1002/23-1011/35670879, у якій вказано, що ТзОВ «Ресурс Стандарт» - посередник, постачальником реалізованого товару є ПП «Ров і К». Працівниками Луцької ОДПІ до ДПІ у Галицькому районі м. Львова направлено запит від 01.06.2009 року №5332/7/23-513 для проведення зустрічної перевірки ПП «Ров і К» залученого до схеми постачання вищевказаного підприємства у 2-ій ланці ланцюга і яке є безпосереднім постачальником ТзОВ «Ресурс Стандарт» та отримано відповідь від 03.06.2009 року №7739/23- 416/1069, з якої вбачається, що по зазначеному платнику власником прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Щодо фактичного виконання умов договору купівлі-продажу від 08.09.2008 року, укладеного між ТзОВ «Континіум-Трейд» та ТзОВ «Ресурс Стандарт», позивачем було надано додатки та акти приймання-передачі до договору від 08.09.2008 року, від 11.09.2008 року, від 15.09.2008 року, від 18.09.2008 року, в яких визначено асортимент та кількість придбаного товару, податкові накладні від 06.10.2008 року №061001, від 08.10.2008 року №081001, від 10.10.2008 року №101001, від 13.10.2008 року №131001, від 14.10.2008 року №141001, платіжні доручення від 01.09.2009 року №234280, від 22.04.2010 року №555826, від 28.05.2009 року №225184, від 26.07.2010 року №№ 1245915-1245917.

Виходячи з положень п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно із п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, в Законі чітко передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає та частина від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) саме у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Відповідачем не було встановлено та доведено суду, що відомості, які містяться в поданих документах, неповні, недостовірні та суперечливі або вони є наслідком укладання нікчемного правочину, що спростовується наданими податковими накладними та іншими документами.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано вироку або іншого рішення суду, прийнятого в рамках кримінального провадження, відносно посадових осіб позивача або його контрагентів, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб за період жовтень-листопад 2008року.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року у справі №2а/0370/1346/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.11.2014 року.