Ухвала суду № 41367288, 11.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 876/9225/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Яворського І.О.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 серпня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

10.06.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови прийняття довідки ГУ МВС України у Львівській області про заробітну плату, виданої для перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача зробити перерахунок його основного пенсійного забезпечення у відповідності до ст.ст. 56, 57, 58 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щорічний перерахунок в зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в країні) від моменту призначення йому пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому, і провести нарахування недоплачених сум за весь час згідно поданих розрахунків; зобов'язати управління ПФУ в Залізничному районі м. Львова зробити перерахунок мого додаткового пенсійного забезпечення за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від моменту призначення йому пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому, і провести нарахування недоплачених сум за весь час згідно поданих розрахунків.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 серпня 2014 року позов залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач подав позовну заяву з пропущенням строків звернення до суду, також суд не знайшов підстав для поновлення строку.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 серпня 2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що віденська конвеція про цівільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року надає особам які постраждали внаслідок аварії на ядерних об'єктах право на відшкодува ння шкоди.

Апелянт стверджує, що він звернувся до відповідача з проханням призначення (перерахунку) пенсії відповідно до довідки про заробітну плату (дохід) за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році. 06.05.2014 року надійшла відповідь від відповідача про неможливість врахувати до розрахунку пенсії заробітну плату за роботу в зоні відчуження згідно документів надісланих Головним управлінням Міністерства вну трішніх справ України у Львівській області. Отримавши відповідь він 05.06.2014 р., згідно ст. 99 КАС України, звернувся з позовом до суду про визнання неправомірними дій управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова щодо відмовиви в прийнятті довідки про заробітну плату для пере рахунку пенсії.

Таким чином, апелянт вважає, що строки звернення до суду ним були дотримані відповідно до вимог п. 2 ст.100 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 10.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови прийняття довідки ГУ МВС України у Львівській області про заробітну плату, виданої для перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача зробити перерахунок його основного пенсійного забезпечення у відповідності до ст.ст. 56, 57, 58 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щорічний перерахунок в зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в країні) від моменту призначення йому пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому, і провести нарахування недоплачених сум за весь час згідно поданих розрахунків; зобов'язати управління ПФУ в Залізничному районі м. Львова зробити перерахунок мого додаткового пенсійного забезпечення за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від моменту призначення йому пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому, і провести нарахування недоплачених сум за весь час згідно поданих розрахунків.

Статтею 99 КАС України встановлено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, що була чинною на час винесення суддею оскаржуваної ухвали, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції безпідставно повністю залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1.

За таких обставин апеляційний суд приходить до переконання про істотне порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відтак, оскаржувана ухвала про залишення позовних вимог без розгляду підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження розгляду.

Відповідно до п.3 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ст.199, ст. ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 серпня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №462/3948/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

І.О. Яворський