Ухвала суду № 41366537, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2476/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот Л.С. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Прикордонної служби України, Чернігівського прикордонного загону, начальника четвертого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Грем'яч» Чернігівського прикордонного загону про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Прикордонної служби України, Чернігівського прикордонного загону, начальника четвертого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Грем'яч» Чернігівського прикордонного загону, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення начальника четвертого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Грем'яч» Чернігівського прикордонного загону Кудрі І.М. від 23.06.2014 про відмову у перетині державного кордону на в'їзд в Україну.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Позивач просив розгядати справу за його відсутності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 204 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права та мало місце неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ст. 155 КАС України у зв'язку з тим, що позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судове засідання по даній справі було призначене на 07.08. 2014.

З довідки, складеної секретарем судових засідань Єгуновою О.М., від 28.07.2014 № 825/2476/14 вбачається, що про судове засідання у даній справі, яке призначено на 07.08.2014 на 11:00 год. повідомити ОСОБА_2 не було можливим у зв'язку з тим, що за вказаними позивачем засобами зв'язку (телефон) ніхто не відповідає.

Позивач в судове засідання 07 серпня 2014 року не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Із журналу судового засіданні від 07.08.2014 вбачається, що у зв'язку з неявкою ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 07.08.2014, розгляд справи було відкладено на 13.08.2014.

З довідки, складеної секретарем судових засідань Єгуновою О.М., від 07.08.2014 № 825/2476/14 вбачається, що про судове засідання у даній справі, яке призначено на 13.08.2014 на 08:30 год., повідомити ОСОБА_2 не було можливим у зв'язку з тим, що за вказаними позивачем засобами зв'язку (телефон) ніхто не відповідає.

У зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічні приписи містить ч.3 ст.128 КАС України, якою передбачено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Дана норма містить умови, що при наявності хоча б однієї з них є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, а саме: якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, обов'язковою умовою для застосування вказаної п. 4 ст. 155 КАС України є умова щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Згідно з ч. 3 цієї статті судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Частиною 3 ст. 35 КАС України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Згідно з ч. 7 ст. 35 КАС України особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 115 -5 цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2, який є позивачем у даній справі, проживає за межами України - у Російській Федерації за адресою: АДРЕСА_1.

10 листопада 1994 року Україною було ратифіковано Конвенцію про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року (далі по тексту - Конвенція), членом якої ж Російська Федерація.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством Договірної Сторони, що звертається із запитом, зокрема: складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення кримінального провадження, розшуку і видачі осіб, що скоїли злочини, визнання і виконання судових рішень у цивільних справах, вироків в частині цивільного позову, виконавчий напису, а також шляхом вручення документів.

Пунктом 3 ст. 8 Конвенції передбачено, що за проханням сторони, що звернулася з дорученням, сторона, яка отримала доручення, своєчасно сповіщає сторони про час та місце виконання доручення.

Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень затверджена наказом Міністерства юстиції України,

Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 р. N 1092/5/54 (далі по тексту - Інструкція).

Згідно з п. 1.6 Інструкції реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління юстиції), місцевими судами України (далі - суди України), а у відповідних випадках - іншими органами державної влади.

Пунктом 1.7 Інструкції передбачено, що суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через Головні управління юстиції та Міністерство юстиції України.

Порядок звернення суду України з дорученням за кордон визначено розділом ІІ Інструкції, положеннями якого передбачено наступне.

У разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.

У разі, якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення повинно містити:

а) найменування компетентного органу України, що розглядає цивільну справу;

б) найменування міжнародного договору України, на підставі якого запитується надання правової допомоги;

в) найменування і номер цивільної справи, у якій запитується правова допомога;

г) наявні дані про фізичну особу: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство, місце роботи чи професія або наявні дані про юридичну особу: найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, банківські реквізити;

ґ) при наявності представників фізичної або юридичної особи - їхні прізвища, імена, по батькові та місце проживання;

д) зміст доручення, чіткий перелік процесуальних дій, які належить учинити, а також інші відомості, необхідні для його виконання;

е) процесуальне становище особи, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії;

є) якщо запитується вручення документів, - найменування документів, які підлягають врученню;

ж) якщо запитується вручення виклику до суду, - дата і час судового засідання;

з) якщо запитується одержання свідчень особи, - перелік запитань або суть питань чи фактів, щодо яких необхідно одержати пояснення особи;

и) інформація щодо наявності потреби в забезпеченні конфіденційності надходження доручення і відомостей, отриманих під час його виконання;

і) у разі потреби зазначаються бажані строки, протягом яких очікується виконання доручення;

ї) у разі потреби зазначається прохання про надання дозволу на особисту присутність під час виконання доручення представників суду України, який склав доручення, або учасників судового розгляду чи їхніх представників;

й) у разі потреби зазначається прохання про застосування норм процесуального законодавства України під час виконання доручення. У такому випадку до доручення додається опис відповідної процедури або текст відповідних норм процесуального законодавства України;

к) перелік документів, що надсилаються разом з дорученням.

Якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення про вручення документів складається згідно з додатком 1. Також додається формуляр підтвердження про вручення документа згідно з додатком 2.

До доручення про вручення виклику до суду обов'язково додається виклик (повідомлення) про день судового розгляду, форма якого наведена в додатку 3, разом з повідомленням про гарантії особі, яка викликається, імунітету від адміністративної/кримінальної відповідальності у разі її явки до компетентного органу України, передбачені відповідним міжнародним договором. Виклик (повідомлення) про день судового розгляду друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.

Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення.

Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. Якщо документ, що надсилається, складається з декількох аркушів, вони мають бути відповідним чином прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою суду України.

Суд України направляє доручення через Головне управління юстиції до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_2, який проживає в Російській Федерації, відповідно до встановленого Інструкцією порядку: шляхом звернення через органи Міністерства юстиції України до компетентного суду Російської Федерації з метою вручення позивачу судової повістки.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що про судові засідання, призначені на 07.08.2014 та 13.08.2014 року, позивача не було повідомлено належним чином.

Таким чином, неявка ОСОБА_2 в судові засідання 07.08.2014 та 13.08.2014 не може вважатися повторною неявкою без поважних причин.

Суд при винесенні оскаржуваної ухвали наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 204 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права та мало місце неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.