Постанова № 41366511, 11.11.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року справа № 823/2924/14

м. Черкаси

10 год. 36 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);

представника відповідача - Коновала В.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 10.09.2014р. № 112 про накладення штрафу в сумі 9413грн. 99 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що оскаржувана постанова відповідача прийнята за результатами безпідставно проведеної перевірки, а тому є незаконною. Також відповідачем в порушення Конституції України було неправомірно винесено постанову № 112 про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу, оскільки позивач вже притягувався до відповідальності (постанова № 73 від 28.05.2014), а тому притягнення одночасно до юридичної відповідальності одного виду двічі за одне й теж правопорушення є незаконним та забороненим. Представник позивача наголошує, що відповідачем було грубо порушено Законодавство України тому, що оскаржувана постанова в супереч ЗУ «Про захист прав споживачів» винесена без участі позивача. Представник позивача звернув увагу суду, що позапланова перевірка відповідача проведена без підстав для її здійснення (звернення невідомої особи), без уповноваженої особи позивача та без згоди Держспоживінспекції України, що є обов'язковими в даному випадку. Крім того, позивач наголошував, що відповідачем неправомірно було визначено вартість одержаної позивачем для реалізації продукції, а тому і застосована санкція розрахована невірно. Тому позивач зазначає, що відповідачем було порушено норми Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідач адміністративний позов не визнав, подавши до суду письмові заперечення, де зазначив, що перевірка проведена на підставі і в межах наданих відповідачу повноважень, прийняті рішення і постанови є законними, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на наступне.

ОСОБА_3, зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.11.2003р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Згідно витягу з ЄДРПОУ одним із видів діяльності, являється роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що згідно направлення від 14.05.2014р. № 133 у відповідності до наказу від 14.05.2014 № 63 про здійснення позапланових заходів - 14.05.2014 та 15.05.2014 відносно ФОП ОСОБА_3 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_2) посадовими особами відповідача 14.05.2014 проведено позапланову перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3

Наказ № 63 про проведення перевірки винесений на підставі звернення громадянина ОСОБА_4 (а.с. 102) за вх. 02.04.2014 М - 2 та згоди на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції у Черкаській області від 16.04.2014р. № 01/73481/2014 за вх. № 22.04.2014. У зверненні ОСОБА_4 зазначив наступне: «Часто приїжджаю у справах до міста Черкаси і купую продукти у продовольчому магазині по вулиці Університетська, 25 ОСОБА_3 Назва його «ІНФОРМАЦІЯ_1». Часто зіштовхуюсь з прострочкою та відсутністю потрібної та доступної інформації або вона написана на іноземній мові. Прошу перевірити цей магазин та захистити моє право як споживача».

В ході перевірки встановлено порушення, що зафіксовано у акті перевірки від 14.05.2014р. №000088, а саме встановлено відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (додаток № 7 під п. 1-30, 32-46, 47-51, 59, 61-63, 66) з терміном придатності яких минув (додаток № 7 під п. 31), які не відповідають вимогам нормативних документів за показником «зовнішній вигляд» по наявності сторонніх вкладень та осаду на дні пляшки (додаток № 7 під п. 52-58, 60, 64-67).

У завіреній у встановленому порядку копії акту містяться підписи перевіряючих та уповноваженої особи ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5

За результатами перевірки складено протокол від 14.05.2014р. № 000064 про адміністративне правопорушення за виявлені порушення у результаті перевірки продукції магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3, згідно зі ст. 155 КУпАП щодо фізичної особи-громадянина ОСОБА_3 На підставі складеного протоколу винесена постанова від 28.05.2014 № 73 про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 170 грн.

Також, IV пунктом акту перевірки міститься припис яким: припиняється реалізація товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів (рядки 52-58, 60, 64, 65, 67 додатку № 7); зобов'язано забезпечити наявність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на продуктах зазначених в додатку № 7 під п. 1-30, 32-46, 47-51, 59, 61-63, 66 надати інформацію про продукцію отриману на реалізацію зазначену в додатку № 7 під п. 1-67 про кількість та вартість. Пред'явити документи, що засвідчують якість на алкогольні напої зазначені під п. 64, 65 додатку № 7. В приписі зазначено, що розгляд матеріалів справи відбудеться 23.05.2014р. Даний припис 15.05.2014 отримала уповноважена особа ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, про що, міститься підпис.

В подальшому, у зв'язку зі встановленими порушеннями відповідачем винесена постанова про накладення стягнення з ФОП ОСОБА_3 в сумі 9413, 99 грн. від 10.09.2014 № 112 за результатами розгляду акту перевірки від 14.05.2014 № 000088, у якому встановлено порушення вимог - ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Крім того, за невиконання припису відповідачем 10.09.2014 винесено постанову № 111 у відповідності до п.9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» та накладено на ОСОБА_3 штраф у розмірі 340 грн.

Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (надалі - Закон №1023) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, та на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 №465/2011 (надалі - Положення №465/2011), державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Відповідно п. 3 Положення №465/2011 основними завданнями Держспоживінспекції України є: реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Згідно п. 4 Положення №465/2011 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Абзацом 5, 8 частини 1 статті 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. (ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 № 310 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержанням правил торгівлі та надання послуг» затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, що додається.

Вказаним порядком закріплені ідентичні вимоги ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо проведення позапланового заходу.

Судом встановлено, що у зверненні громадянина ОСОБА_4 звертається увага на порушенні права споживача на інформацію про дату виготовлення та строк придатності, а також відсутності маркування товарів на державній мові. Крім того, була наявна згода Держспоживінспекції України на проведення позапланового заходу.

Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.

Отже, спростовується твердження ОСОБА_3 про відсутність підстав контролюючого органу для здійснення позапланової перевірки.

Згідно трудового договору № 11 від 09.10.2006 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, остання являється працівником позивача на посаді касира торгового зала. Як вбачається з пояснень представника відповідача, під час проведення заходу ОСОБА_7 не було повідомлено перевіряючих про відсутності у неї повноважень щодо надання пояснень, отримання документів…, а тому оскільки особа матеріально відповідальна за збереження даних товарів то і визначили її як уповноважену особу.

Суд звернув увагу на наказ ФОП ОСОБА_3 від 22.01.2014 № 22/01/14 про уповноваження осіб на присутність під час перевірки. Даним наказом визначений перелік осіб уповноважених на проведення перевірок, до числа яких, не віднесена ОСОБА_5 Суд дослідивши наказ встановив, що одним із пунктом останнього зазначено про доведення до відома всіх працівників магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1». Також суд зазначає, що з даним наказом (згідно засвідченої копії а.с. 36) ознайомлені лише Попович та Пасинчук.

Таким чином, суд критично відноситься до наказу № 22/01/14 про уповноваження осіб на присутність під час перевірки, оскільки: по - перше повністю невизначена природа його походження і чи існував останній до початку проведення заходу; по - друге наказом зобов'язано довести до відома всіх працівників магазину, але підпису ОСОБА_5 щодо ознайомлення, судом не вбачається.

З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_5 під час перевірки була уповноваженою особою ФОП ОСОБА_3 Так як продавець фактично був допущений до роботи, тобто виконував свої трудові обов'язки, та враховуючи те, що на вимогу ст. ст. 24, 24 - 1 Кодексу законів про працю України та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (порядок поширюється на фізичних осіб-підприємців), затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 N 260, між працівником та фізичною особою-підприємцем повинен бути обов'язково укладений в письмовій формі та зареєстрований у відповідних органах трудовий договір, то можна зробити висновок, що продавець мав право отримувати направлення про проведення перевірки, так як вона і ФОП ОСОБА_3 знаходяться в трудових відносинах.

Як вбачається з приписів ч. 3 ст. 7 Закону №1023 для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком. Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1023 продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.(ч.1 ст. 15 Закону №1023).

Пунктом 17 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли 9 без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Пунктом 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджених постановою КМУ від 30 липня 1996 р. N 854 не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов'язковим до виконання), строк придатності яких минув.

Чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів у правах споживача на належну якість та гарантування строку придатності покладає на продавця (виробника, виконавця) обов'язок передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ч.1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Ч. 3 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у такій сферах споживання "за якістю і безпечністю продукції.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі продажу (ч.1 ст. 675 Цивільного кодексу України). Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»).

У Додатку № 7 до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000088 «Зведених даних про результати перевірки продукції, яка не відповідає вимогам нормативно правових актів (нормативних документів) або/та яка реалізувалась із порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів» у детальному описі результатів перевірки зафіксовано на конкретній позиції товару серед переліку найменування продуктів, що перевірялись такі порушення: відсутність інформації щодо категорії вимог п. 7.1.2, п. 7.1.2.3. ДСТУ 5028: 2008 «Яйця курячі харчові. Технічні умови» (у Розділі Стандарту «Маркування»); відсутність інформації з позначкою про наявність чи відсутність у складі «ГМО»; відсутня інформація про місцезнаходження виробника; відомості про умови зберігання; відсутні відомості про харчову та енергетичну цінність, дату виготовлення; термін придатності минув (п. 31 «Запіканки з ароматом ваніли» ТМ «Волошкове поле»); не відповідає вимогам діючих нормативних документів по позначці «зовнішній вигляд» по наявності осаду на дні пляшки алкогольних напоїв; не відповідає вимогам нормативних документів за позначенням «зовнішній вигляд» по наявності сторонніх включень.

З приводу того, що, Інспекція не повідомляла про дату, місце і час розгляду справи ФОП ОСОБА_3 зазначено наступне.

Частиною 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного (нагляду) контролю у сфері господарювання» пролонговано, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Приписом до акту від 14.05.2014 року за № 000088 ФОП ОСОБА_3 встановлено, що про виконання припису зобов'язано (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до розгляду матеріалів справи, який повинен бути відбутися 23 травня 2014 року за адресою: м. Черкаси, вул. Крупської 56, каб. 213. 15.05.2014 року адміністратор Мартьянова С.М. ознайомлена, що засвідчено підписом. До 22.08.2014 року жодного пояснення, заперечення або виконання припису з документальним підтвердженням до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області не надходило.

Абзац 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду) контролю) у сфері господарської діяльності» надає право Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області право одержувати довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю) відповідно до вищезазначеного закону.

26.08.2014 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення (а.с. 123 та оборот) за № 01-21/1385 суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 зобов'язано і повторно надіслано вимогу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про надання письмової інформації щодо кількості та вартості, одержаної для реалізації продукції, зазначеної в Додатку № 7 акту перевірки від 14.05.2014 року № 000088 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3 для розгляду матеріалів справи до 10.09.2014 року.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: 2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.2, 7, 10 ч. 1 ст. 23 Закону №1023).

Щодо винесення постанов про накладення стягнення на суб'єкта господарювання ОСОБА_3 одночасно до юридичної відповідальності одного виду двічі за одне й те саме правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Статтею 216 Господарського кодексу України пролонговано, що учасники господарських відносин несуть господарсько правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються Господарським Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (ч. 1-2 ст. 238 Господарського кодексу України).

Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується у разі порушення законодавства про захист прав споживачів до суб'єктів господарювання сфери торгівельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, а механізм її реалізації забезпечується Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Положенням Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177.

Листом Міністерства юстиції України від 26.06.2009 року за № 7546-0-26-09-19 «Про можливість одночасного застосування до фізичних осіб суб'єктів господарювання адміністративних та фінансових санкцій за одне й те ж саме правопорушення у сфері захисту прав споживачів» щодо адміністративно-господарських санкцій, котрі застосовуються до суб'єкта господарювання у разі неодноразового порушення ним законодавства про захист прав споживачів роз'яснено, що у Господарському кодексі України під поняттям «адміністративно-господарський штраф» розуміється певна грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Законом України «Про захист прав споживачів» встановлена відповідальність суб'єктів господарювання за кожне правопорушення окремо. При цьому за кожне порушення передбачена відповідна санкція. Законодавство у сфері захисту прав споживачів не містить норми, яка б дозволяла поглинути менш суворе покарання більш суворим, тому не виключається можливість одночасного застосування до суб'єкта господарювання штрафів за декілька порушень.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони лорядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків (ст. 14 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (стаття 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що посадові особи відповідача при проведенні перевірки діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова та рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, є законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог належать відмовити.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текс постанови виготовлено 14.11.2014