Вирок № 41366007, 10.04.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/1961/14к

провадження № 1кп/760/222/14

ВИРОК

іменем України

10.04.2014 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Распутній Н.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Лапшиної О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013110090012378, відносно

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працює, одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 18.10.2013, приблизно о 17-50 год., керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме, технічно справним автомобілем марки «ВАЗ- 21114», д.н.з. НОМЕР_3, рухався по вул. Петровського в сторону вул. Уманській в м. Києві зі швидкістю приблизно 10 км/год. В той же час по проїзній частині вул. Уманської в напрямку бул. Чоколівського рухався моторолер «РІАGGIO FLY 100», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 Під'їжджаючи до прибудинкової території будинку № 42 по бул. Чоколівському в м. Києві, ОСОБА_2 грубо порушуючи та ігноруючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), (д), 10.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та рухаючись по вищевказаній проїзній частині почав виконувати маневр лівого повороту, в бік бул. Чоколівському, не надавши перевагу в русі водію зазначеного вище моторолера під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення. В результаті даної ДТП водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 1783/Е від 20.12.2013 у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: перелом 6-10 ребер зліва по лопатковій лінії. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись 18.10.2013 внаслідок мотоциклетної травми - травми водія моторолера, що рухається при зіткненні його із перешкодою. Виявлене тілесне ушкодження не є небезпечним для життя та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Висновком експерта автотехнічної експертизи № 488/ат від 21.11.2013 встановлено, що:

- в даній дорожній ситуації, водій автомобіля «ВАЗ 21114», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пункту 10.1 ПДР;

- в даній дорожній ситуації експертом, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «ВАЗ 21114», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП;

- в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 21114», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткнення, шляхом виконання вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

Причиною даної ДТП стало порушення водієм ОСОБА_2 наступних вимог Правил дорожнього руху:

- п. 1.5 ПДР, який трактує: «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3 (б) ПДР, який трактує: «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 2.3 (д) ПДР, який трактує:«не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

- п. 10.1 ПДР, який трактує: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення водієм ОСОБА_2 пунктів 1.5, 2.3 (б), (д), 10.1 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що дійсно 18.10.2013 близько 17-50 год. він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21114» по вул. Петровського у м. Києві зі швидкістю близько 10 км/год., повертав наліво на вул. Уманську, в бік бул. Чоколівського. Виконуючи маневр лівого повороту він відчув удар у праву сторону його автомобіля. Вийшовши з машини, він побачив на проїзній частині моторолер і потерпілого та після цього проїжджаюча мимо швидка допомога забрала останнього до лікарні. Зазначив, що моторолер він не бачив, оскільки автомобілі на перехресті обмежували йому огляд зазначеної ділянки дороги.

Вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, просив не карати його суворо, попросив вибачення у потерпілого. Пред'явлені прокурором, в інтересах держави, та потерпілим цивільні позови не визнав, зазначаючи про їх необґрунтованість.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 дав показання про те, що 18.10.2013, приблизно о 17-40 год. рухався на моторолері «РІАGGIO FLY 100» у крайній правій смузі по вул. Уманській у м. Києві в напрямку бул. Чоколівського зі швидкістю приблизно 50 км/год. Ліва смуга руху була зайнята автомобілями, що стояли у пробці. Під'їжджаючи до перехрестя з вул. Петровського, побачив, що з вказаної вулиці виїжджає автомобіль «ВАЗ». Оскільки він побачив автомобіль в останній момент - не зміг вчасно загальмувати та врізався в автомобіль «ВАЗ», внаслідок чого вдарився грудною клітиною о зазначений автомобіль та впав на асфальт. Після того лікарі проводили його до автомобіля швидкої допомоги, куди в подальшому заглянув водій автомобіля «ВАЗ» та поцікавився його самопочуттям. В подальшому його відвезли до лікарні, де він знаходився на лікуванні 5 днів. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор і потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого. з'ясувавши у потерпілого його думку щодо міри покарання і пред'явленого ним цивільного позову та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів невеликої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення Правил дорожнього руху, не притягувався (є таким, що не був підданий адміністративному стягненню), має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується з позитивної сторони, офіційно не працює, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, одружений, а також обставини, що пом'якшують покарання - повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити основне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу, передбаченого санкцією даної статті.

Крім того, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, його позитивну характеристику, те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, а також те, що допущене ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху є неумисним, суд вважає за недоцільне призначати останньому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На думку суду, призначене ОСОБА_2 покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 на суму 2276,32 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він є доведеним та підтвердженим відповідним доказом.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині відшкодування моральної шкоди. На думку суду, враховуючи ступінь тяжкості отриманих потерпілим ушкоджень, ступінь фізичного болю, який він відчував внаслідок отриманої, в результаті винних дій ОСОБА_2, травми, беручи до уваги обставини пригоди, а також враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, який офіційно не працює, пояснював в судовому засіданні, що проживає разом з матір'ю, яка є пенсіонеркою, хворіє, а також з дружиною, яка також не працює, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 6000 грн.

Позов потерпілого в частині стягнення сум за втрату заробітку, проведення комп'ютерної томографії, витрат на послуги адвоката, витрат на лікування його матері, комісії за користування кредитом, витрат на послуги експерта за проведення експертизи, матеріального збитку за пошкодження моторолера та витрат на придбання ліків, суд вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки, на переконання суду, відсутній прямий причинний зв'язок між виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (винними діями обвинуваченого ОСОБА_2) та зазначеними вище витратами, які, крім того, документально не підтверджені.

Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 122, 124 КПК України.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у виді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень в дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської клінічної лікарні № 17, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (ЄДРПОУ 03319759, код банку 820019, р/р 35423005001329) 2276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) гривень 32 коп.

Цивільний потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6000 (шість тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 489 грн. 4 коп. (за проведення автотехнічної експертизи № 488/ат від 21.11.2013).

Речові докази:

- моторолер марки «РІАGGIO FLY 100», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, - залишити власнику за належністю;

- автомобіль марки «ВАЗ-21114», д.н.з. НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, - залишити власнику за належністю.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - особисте зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.Ю.Сенін