Рішення № 41364489, 30.10.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3750/14

Справа №754/6631/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.10.2014 м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарях судового засідання Сивенко В.В., Чернишовій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів, в порядку захисту прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить розірвати договір №120/13 від 9 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3; стягнути на її користь з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 2555939,00 грн., зазначивши, що 09.10.2013р. між сторонами укладено договір поставки №120/13, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити передбачений Договором товар та встановити його за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 40000 доларів США, зазначивши, що відповідно до Додатків № 1, № 2 до вказаного Договору у вартість договору було включено: обмірювальні роботи, виготовлення шаблонів, виготовлення металовиробів, виробництво, антикорозійна обробка, шпаклювання, ґрунтування, фарбування, доставка та встановлення. Додатково зазначив, що в якості авансу по цьому Договору Відповідачем отримано 30000 доларів США, що підтверджується розпискою від 8 жовтня 2013 року про отримання 20000 доларів США та розпискою від 27 листопада 2013 року про отримання 10000 доларів США. Термін виконання зобов'язань за вказаним договором було встановлено сторонами до 20 грудня 2013 року, які виконані не були, тому у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по Договору, 8 квітня 2014 року йому особисто було вручено претензію.

У судове засідання позивач не з'явився, звернувшись до суду з заявою, про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.

У судове засідання відповідач, повідомлений по судове засідання, що підтверджується розпискою, не з'явився, представник відповідача звернувся до суду з заявою про відкладення слухання справи, у зв'язку з перебуванням у відрядженні всіх представників, зазначивши, що відповідні докази будуть надані у подальшому.

Відповідно ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі: першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно ст. 169 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши заяву відповідача, враховуючи строки розгляду справи, дослідивши повідомлення про причини неявки, враховуючи ступінь складності справи, стадію розгляду, попередню участь представника у справі, добросовісність дій представника, який не з'явився, думку інших осіб, які беруть участь у справі, суд не визнає їх поважними, оскільки поважні причини неявки відповідача, його представників, не доведені, тому суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання Деснянського районного суду м. Києва, призначене на 12.00 годину 30 жовтня 2014 року відбулась без поважної причини.

За наведених обставин, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1, яка іменується "Покупець", та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, який іменується "Постачальник", 9 жовтня 2013 року було укладено Договір поставки №120/13, згідно з п. 1.1. якого відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність позивача та провести роботи по встановленню, а позивач прийняти продукцію та виконання робіт, після чого оплатити (а.с. 7-10).

Відповідно п. 1.1. цього Договору предметом Договору є продукція за кількістю та асортиментом, визначена та погоджена сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до цього Договору, що іменується "Товар" (а.с. 11 -17).

Таким чином, судом встановлено, що предметом Договору №120/13 від 9 жовтня 2013 року є передача у власність та проведення робіт по встановленню металоконструкцій за індивідуальним замовленням: камінного елементу вартістю 16000 доларів, огородження мостику вартістю 14000 доларів, огороджуючих вставок дерева вартістю 10000 доларів, до вартості яких входять: обмірювальні роботи, виготовлення шаблонів, виготовлення металовиробів, виробництво, антикорозійна обробка, шпаклювання, ґрунтування, фарбування, патинування, доставка та встановлення.

Відповідно п. 2.1. цього Договору відповідач зобов'язується передати позивачу товар разом із усіма його приналежностями, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України, та відповідно до попередньо узгодженого Ескізу Замовлення в строк до 20 грудня, з моменту набрання чинності цим Договором на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно п. 2.2. цього Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач додатково зобов'язується протягом визначеного в Договорі строку надати послуги по встановленню товару (в залежності від характеристик та його цільового призначення), що постачається за цим договором.

Відповідно до п. 3.1. ціна за цим Договором включає вартість товару та послуги, що надається по його встановленню та складає: 40000 доларів.

Відповідно до п. 3.2. оплата Покупцем за цим договором здійснюється шляхом надання готівкою авансу Постачальнику в розмірі 70% від загальної вартості замовлення, в момент укладення договору, що підтверджується розпискою про отримання грошових коштів (Додаток 3 до цього Договору) та оплатою залишку.

На виконання умов цього Договору у якості авансу відповідачем було отримано 30000 доларів, що підтверджується розпискою від 8 жовтня 2013 року про отримання 20000 доларів, та розпискою від 27 листопада 2013 року про отримання 10000 доларів (а.с. 18,19).

8 квітня 2014 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по Договору поставки №120/13 від 09 жовтня 2013 року, йому особисто було вручено претензію щодо невиконання договорів поставки від 09.10.2014р. №120/13, яка залишена без розгляду.

Будь-яких доказів виконання зобов'язань за Договором поставки №120/13 від 09 жовтня 2013 року з боку відповідача суду не надано.

Відповідно до п. 4.1. у випадку порушення Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно п 4.1.1. порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. постачальник за порушення обов'язку, визначеного у п. 2.1., п. 2.2. цього Договору, за вимогою покупця зобов'язаний сплатити останньому неустойку у розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції, але не більше 10% від загальної вартості замовлення.

Відповідно п. 4.4. сторона, що порушила цей Договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою Стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла виникненню або збільшенню збитків.

Відповідно п. 4.5. сплата стороною визначених цим Договором та (або) чинним законодавством України штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції у повному обсязі.

Позивач зазначає, що відповідно до його розрахунку розміру збільшених позовних вимог розмір заборгованості відповідача становить всього 184000 доларів США, що складається з: 30000 доларів США, отриманих відповідачем в якості авансу, 4000 доларів США суми неустойки, що відповідно до вимог п. 4.2. Договору №120/13 від 9 жовтня 2013 року становить 10% від вартості замовлення, 150000 доларів США - 3% від загальної суми замовлення за кожен день прострочення відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», що станом на 27.08.2014 року за офіційним курсом гривні до іноземної валюти становить 2555939 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Суд прийшов до висновку, що відповідач не виконав умови договору поставки №120/13 від 9 жовтня 2013 року укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, навіть після отримання претензії позивача, і що саме ці обставини є підставою для його розірвання за правилами ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною у цьому виді правовідносин, та про стягнення з відповідача авансу у розмірі 30000 доларів, виходячи із того, що відповідач не виконав договір та внесена позивачем передоплата підлягає поверненню.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).

З урахуванням строку тривалості невиконання робіт - 125 днів, за які позивач просить стягнути неустойку, розмір неустойки, визначений ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» складає: 3% х 40000 доларів х 125 днів = 150000 доларів.

Згідно п. 4.2 Договору за порушення обов'язку, визначеному у п. 2.1. та п. 2.2. Договору, сума неустойки у розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції становить 0,1% від 40000 доларів - 40 доларів.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 180040 доларів, що станом на 27.08.2014 року, за офіційним курсом гривні до іноземної валюти долар США становить 2500755,6 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового засідання.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213 - 215, 218, 224 - 226 ЦПК України, відповідно статей 3, 11, 15, 16, 22, 526, 530, 551, 610, 611, 612, 651, 712 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Розірвати Договір поставки №120/13 від 9 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 2500755,6 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Петріщева І.В.