Ухвала суду № 41363934, 12.11.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нечуй Б.П.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" листопада 2014 р. Справа № 281/164/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "15" вересня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Повчанської сільської ради Лугинського району Житомирської області про зобов'язання прийняття на баланс сільської ради домоволодіння ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом до виконавчого комітету Повчанської сільської ради Лугинського району Житомирської області про зобов'язання прийняття на баланс сільської ради домоволодіння та просила зобов'язати виконком Повчанської сільської ради Лугинського району Житомирської області прийняти на баланс домоволодіння у АДРЕСА_2.

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Повчанської сільської ради Лугинського району Житомирської області про зобов'язання прийняття на баланс сільської ради домоволодіння відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити її позов в повному обсязі. Вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що вона отримала майно в зоні безумовного ( обов'язкового) відселення, в якій не можна проживати і люди підлягають обов'язковому відселенню. Отримавши спадкове майно, вона не може проживати в будинку і не може його продати чи подарувати, отже це порушує її права власника майна, де закріплено, що право власності є непорушним.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_3 має у власності домоволодіння, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_2.

Вказане домоволодіння, позивачка отримала в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Це підтверджується копією рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2013 року та копією витягу із державного реєстру речовий прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 грудня 2013 року.

Згідно Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядження КМ України № 17 від 12.01.1993 року, с.Рудня-Повчанська Лугинського району Житомирської області відноситься до зони безумовного ( обов'язкового) відселення.

Відповідно до копії паспорта позивачка - ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1.

Встановлено, що позивачка зареєстрована та проживання в с.Ігнатпіль.

Згідно Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядження КМ України № 17 від 12.01.1993 року, с.Ігнатпіль, Овруцького району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Після отримання майна у спадок, ОСОБА_3 звернулась до виконавчого комітету Повчанської сільської ради з заявою щодо прийняття на баланс сільської ради її домоволодіння в АДРЕСА_2, однак їй було відмовлено з підстав передбачених ст. 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та невідповідності наданих нею документів.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у прийнятті на баланс сільської ради її домоволодіння протиправними, позивач звернулася до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що позивачка не проживала на території радіоактивного забруднення на час отримання у спадщину майна, яке не може бути перевезено із зазначених територій, тому права на грошову компенсацію за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" нерухоме майно вона не має, в зв'язку із чим немає підстав для прийняття на баланс Павчанської сільської ради домоволодіння АДРЕСА_2

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров'я довкілля, а тому суд вважає, що відмовляючи прийняття на баланс сільської ради домоволодіння обтяжується становище позивача, яка вимушена використовувати своє право власності в більш небезпечних для здоров'я умовах відносно свого постійного місця проживання, чим порушується її конституційне право на безпечні умови життя.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" населення, яке проживає у зоні безумовного ( обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.35 Закону компенсацію, передбачену ст.4 Закону, у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають право отримати громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було серед інших виключено і п.6 частини 1 ст.35 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п.28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вказану норму визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Встановлено, що позивач проживає на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Спадкове майно знаходиться на території, яке відноситься до зони безумовного ( обов'язкового) відселення.

Спадкоємець на законних підставах отримав у власність нерухоме майно, яке знаходиться на території радіоактивного забруднення і так, як він не може в повній міри скористатись своїм правом власності на це майно в зв'язку з обмеженнями , які існують на забрудненій території (перевезти і т.п.), то держава зобов'язана компенсувати вартість такого майна, що і передбачено ст.35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Встановлено також, що позивачем приведено у відповідність документи, зокрема довідка-характеристика.

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Відмова відповідача у прийнятті на баланс є неправомірною і вимоги ОСОБА_3 щодо прийняття будинку на баланс сільської ради підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із прийняттям нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "15" вересня 2014 р. скасувати та постановити нову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов'язати виконавчий комітет Повчанської сільської ради Лугинського району Житомирської області прийняти на баланс домоволодіння у АДРЕСА_2.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11163

3- відповідачу/відповідачам: Повчанська сільська рада Лугинського району Житомирської області с.Повч,Лугинський район, Житомирська область,11321

- ,