Ухвала суду № 41363915, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12368/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Генеральної прокуратури України, Міністерства промислової політики України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Антонов», ОСОБА_2 до начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району - Державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Кушніра Вадима Васильовича, Міністерства промислової політики України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року державне підприємство «Антонов» (далі - Позивач-1, ДП «Антонов), ОСОБА_2 (далі - Позивач-2, ОСОБА_2) звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району - Державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Кушніра Вадима Васильовича (далі - Відповідач-1, Держреєстратор) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії Відповідача-1 від 12.08.2014 року за №10721070030000426, що полягала у внесенні змін до відомостей про ДП «Антонов», які містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язані зі зміною керівника ДП «Антонов», а саме зазначення керівником ДП «Антонов» виконуючого обов'язки Президента - Генерального директора ОСОБА_4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2014 року відкрито провадження у справі №826/12368/14 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 (далі - Третя особа, ОСОБА_4).

Крім того, у вересні 2014 року ОСОБА_2 та державне підприємство «Антонов» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства промислової політики України (далі - Відповідач-2, Мінпромполітики) про визнання протиправним та скасування наказу від 26.05.2014 року №29-Д про звільнення ОСОБА_2 з посади Президента - Генерального конструктора ДП «Антонов».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 року відкрито провадження у справі №826/12983/14.

Крім того, 03.09.2014 року ОСОБА_2 та ДП «Антонов» подано клопотання про забезпечення позову, в якому останні просили: зупинити дію наказу Міністерства промислової політики України №29-Д від 26.05.2014 року про звільнення ОСОБА_2 з посади Президента - Державного конструктора ДП «Антонов» до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили; заборонити Міністерству промислової політики України (ідентифікаційний код юридичної особи 38612280), посадовим особам Міністерства промислової політики України, будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії та/або приймати будь-які рішення, які направлені на обмеження можливості ОСОБА_2 виконувати обов'язки керівника ДП «Антонов» (ідентифікаційний код юридичної особи 14307529) до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили; заборонити державним реєстраторам відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, будь-яким іншим державним реєстраторам, Міністерству промислової політики України (ідентифікаційний код юридичної особи 38612280), будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо внесення змін до відомостей про ДП «Антонов» (ідентифікаційний код юридичної особи 14307529), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язані зі зміною ОСОБА_2 в якості керівника державного підприємства «Антонов» та/або зміною ОСОБА_2 в якості особи, яка має право вчиняти дії від імені державного підприємства «Антонов» без довіреності, у тому числі підписувати договори, та/або пов'язані із зазначенням інших осіб, крім ОСОБА_2, в якості керівника Державного підприємства «Антонов», та/або пов'язані із зазначенням інших осіб, крім ОСОБА_2 в якості особи, яка має право вчиняти дії від імені державного підприємства «Антонов» без довіреності, в тому числі підписувати договори, до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу №826/12983/14 та №826/12368/14, присвоєно об'єднаній справі №826/12368/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 року клопотання було задоволено частково - зупинено дію наказу Міністерства промислової політики України (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 38612280) №29-Д від 26.05.2014 року про звільнення ОСОБА_2 з посади Президента-Державного конструктора ДП «Антонов» до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили; заборонено Міністерству промислової політики України (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 38612280), посадовим особам Міністерства промислової політики України, будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії та/або приймати будь-які рішення, які направлені на обмеження можливості ОСОБА_2 виконувати обов'язки керівника ДП «Антонов» (ідентифікаційний код юридичної особи 14307529) до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки даний спір за своєю правовою природою не пов'язаний з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, а стосується питання визначення компетенції між двома міністерствами, що свідчить про можливість зупинення дії наказу Мінпромполітики від 26.05.2014 року №29-Д. Крім того, на думку суду першої інстанції, твердження Позивачів про припинення діяльності Мінпромполітики України як центрального органу виконавчої влади на підставі постанови КМ України від 23.03.2014 року №94 та передачу повноважень останнього до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України свідчить про те, що наказ від 26.05.2014 року №29-Д має ознаки очевидної протиправності, що є самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції. При цьому наголошує на тому, що судом першої інстанції були неповно досліджені всі фактичні обставини справи. Вказує на те, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції фактично задовольнив одну з позовних вимог, що є порушенням норм процесуального права. Крім іншого, наголошує на тому, що судом першої інстанції протиправно визнано факт припинення діяльності Мінпромполітики України та передачі його повноважень до Мінекономрозвитку.

Вважаючи викладене в ухвалі рішення протиправним та таким, що не відповідає нормам процесуального права, ДП «Антонов» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 04.09.2014 року та постановити нову, якою у задоволенні клопотання відмовити. При цьому наголошує на тому, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку зазначаючи, що Мінпромполітики припинило діяльність, а ДП «Антонов» передано до сфери управління Мінекономрозвитку. Крім того, зазначає, що судом не зазначено, які саме права та інтереси осіб порушені, а зупинення дії наказу є частковим задоволенням позову, що суперечить положенням КАС України.

Крім того, не погоджуючись з викладеною в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 року позицією та вважаючи останню такою, що суперечить приписам процесуального права, Генеральна прокуратура України (далі - ГПУ) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити. При цьому, на думку Апелянта, судом першої інстанції передчасно зроблено висновки про відсутність у Мінпромполітики України повноважень на управління ДП «Антонов». Крім того, зазначено, що, зупиняючи дію наказу від 26.05.2014 року №29-Д, суд задовольнив одну з позовних вимог, що не відповідає вимогам КАС України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року задоволено заяви ДП «Антонов» про відкликання апеляційної скарги та останню повернуто особі, яка її подавала.

У судовому засіданні повноважний представник Мінпромполітики України доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю. Крім того, не висловив заперечень проти задоволення апеляційної скарги прокуратури.

Представник ГПУ підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити вимоги апеляційної скарги у повному обсязі. При цьому не заперечував проти задоволення апеляційної скарги Відповідача-2.

Повноважний представник Позивачів просив суд апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник Третьої особи зазначив, що погоджується з доводами апелянтів.

Відповідач-1, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

При винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що захист прав на обов'язків ОСОБА_2 неможливий без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує ризик перешкоджання Позивачу-2 виконувати посадові обов'язки останнього, а оскаржуваний наказ містить очевидні ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення.

З таким рішенням суду не можна не погодитися, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приписи ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства визначають, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, встановивши на час подачі клопотання очевидність, на думку суду першої інстанції, ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а саме наказу Мінпромполітики України від 26.05.2014 року №29-Д, які полягали у відсутності повноважень Відповідача-2 здійснювати управління ДП «Антонов», колегія суддів вважає, що в Окружного адміністративного суду м. Києва були наявні підстави для часткового задоволення клопотання ДП «Антонов» та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що хоча предметом позову є визнання протиправною та скасування реєстраційної дії та визнання протиправним та скасування наказу від 26.05.2014 року №29-Д про звільнення ОСОБА_2 з посади Президента - Генерального конструктора ДП «Антонов», підставою позову є спірний характер компетенції двох центральних органів виконавчої влади.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним на час розгляду питання про забезпечення позову твердження суду першої інстанції про відсутність правових підстав для використання рекомендацій Пленуму Вищого адміністративного суду України викладених у постанові від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» щодо можливостей використання заходів забезпечення позову у даній категорії справ.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно положень вказаної постанови Пленуму ВАС України від 06.03.2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відтак, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що існує ризик завдання шкоди правам та інтересам ОСОБА_2 як керівника ДП «Антонов», а рішення Мінпромполітики України у формі наказу від 26.05.2014 року №29-Д про звільнення Позивача-2 з посади містить ознаки очевидної протиправності, оскільки його прийнято органом, щодо якого існували сумніви у наявності на це відповідних повноважень. З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 117 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про необхідність забезпечення захисту прав та інтересів позивача шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому судова колегія вважає за необхідне зауважити, що, встановлюючи стислі процесуальні строки для вирішення клопотання про забезпечення адміністративного позову, законодавець прямо передбачив визначений у статті 117 КАС України перелік підстав, за наявності принаймні однієї з яких можливе вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони суб'єкту владних повноважень вчиняти певні дії або утриматися від їх вчинення.

Тобто, викладені в апеляційних скаргах доводи про неможливість прийняття судом оскаржуваного рішення з тих підстав, що останнім не перевірено наявність у Мінпромполітики України таких повноважень, початку та закінчення реорганізації центрального органу виконавчої влади, є безпідставними з огляду на те, що на етапі вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову справа по суті не розглядалася. З аналогічних підстав судова колегія вважає необґрунтованим посилання Відповідача-2 на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.09.2014 року №2731-01/30047-01, який, на його думку підтверджує правомірність прийняття оскаржуваного наказу. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, інформації про наявність вказаного листа у суду першої інстанції на момент прийняття оскаржуваної ухвали не було, а тому останній приймав рішення виключно за наявними матеріалами з урахуванням вимог ст. 117 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову вжиті оскаржуваною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 року є необхідним та достатнім способом захисту прав особи у межах, визначених ст. 117 КАС України.

З огляду на викладене, судова колегія вважає правильним висновки суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до приписів ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Згідно приписів ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги - залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Генеральної прокуратури України, Міністерства промислової політики України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Антонов», ОСОБА_2 до начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району - Державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Кушніра Вадима Васильовича, Міністерства промислової політики України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.