Ухвала суду № 41363355, 04.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________Справа № 617/1956/13-ц Головуючий 1 інст. - Глоба М.М.

Провадження № 22ц/790/6989/14 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Шаповал Н.М., Кружиліної О.А.,

при секретарі - Рязановій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП "Карла Маркса", реорганізованого в СБК "Мрія", товариство з обмеженою відповідальністю "Сантагро", третя особа: Іванівська сільська рада Вовчанського району Харківської області про поновлення порушеного права, визнання недійсним договору оренди майнових сертифікатів, визнання недійсним рішень, зобов'язання виділити в натурі майнові сертифікати та визнання недійсним свідоцтв, -

ВСТАНОВИЛА:

30 жовтня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП «Карла Маркса», реорганізованого в СБК «Мрія» (далі - Комісія), ТОВ Сантагро», про визнання недійсним договору оренди майнових сертифікатів, визнання недійсним рішення Комісії про розпаювання майна, зобов'язання виділити в натурі майнових сертифікатів, третя особа - Іванівська сільська рада Вовчанського району Харківської області (далі - Рада), в обґрунтування якого зазначили, що ОСОБА_1 є власником колишнього КСП «Карла Маркса», в цілому на суму 217187 грн. 00 коп., що складає 8,411 % від загальної вартості майна всього пайового фонду. Також власником майнового сертифікату на суму 7913 грн. 00 коп. або 0,309 % від загальної вартості майна пайового фонду є ОСОБА_4 13 березня 2007 року були написані заяви про виділення в натурі, які надіслані до Комісії. 29 лютого 2012 року без запрошення заявників було проведено засідання Комісії за результатами якого були задоволені заяви ТОВ «Сантагро» про виділення майна вказаному підприємству. Інші власники майнових паїв не були включені в перелік майнових сертифікатів, які були виділені в натурі. Загальні збори при обранні членів Комісії не проводились. Засідання Комісії без скликання загальних зборів співвласників майна є незаконними. Окрім цього, згідно договору від 01 вересня 2007 року майно знаходиться в користуванні ТОВ «Сантагро», однак майно орендується ТОВ «Сантагро» без відповідного погодження з власниками майна, а тому вказаний правочин є недійсним. Просили поновити порушене право на виділення майнових сертифікатів в натурі, яке полягає в не виділенні йому майна на належні йому майнові сертифікати; визнати недійсним рішення засідання Комісії від 29 лютого 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро»; зобов'язати Комісію виділити в натурі належні майнові сертифікати; визнати недійсним договір оренди майна у формі основних засобів від 01 вересня 2007 року.

До початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, зазначивши, що 10 вересня 2012 року було проведено засідання Комісії за результатами якого були задоволена заява ТОВ «Сантагро» про виділення майна вказаному підприємству. Інші власники майнових паїв не були включені в перелік майнових сертифікатів, які були виділені в натурі. Вважає, що засідання Комісії без скликання загальних зборів співвласників як 29 лютого 2012 року так і 10 вересня 2012 року є незаконними та такими, що проведені з порушенням, оскільки загальні збори власників майнових паїв не уповноважували вказану Комісію виділяти майно окремим власникам. Договір оренди майна від 01 вересня 2007 року від імені співвласників було підписано не уповноваженою на те ОСОБА_5 Просив поновити порушене право на виділення майнового паю в натурі, яке полягає в невиділенні йому майна Комісією на належні йому майнові сертифікати ХА №№ 024366, 024191, 024368 в цілому на суму 217187 грн. 00 коп.; зобов'язати Комісію розглянути питання про виділення майна на належні майнові сертифікати ХА № № 024366, 024191, 024368 на суму 217187 грн. 00 коп. та виділити їх за структурою пайового фонду; визнати недійсними рішення Комісії від 29 лютого 2012 року та 10 вересня 2012 року; визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ «Сантагро»

- від 11 квітня 2012 року № САЕ 027123 - на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: автогараж, бензобудка, вагова будка № 37, вагова будка № 38, гараж НОМЕР_1, будинок механізаторів (столова), зерносклад № 26, зерносховище № 28, кладова продукції № 27, критий тік № 51, майстерня № 10, нафтобаза № 32, овочесховище № 29, пилорама № 64, сарай з підвалом № 50, ПТО № 57, склад газових балонів № 33, будівля КЗС № 49, столярня гаражу № 34, баня-склад № 45,

- від 11 квітня 2012 року № САЕ 027122 - на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: корівник № 16, корівник № 17, корівник № 18, пункт штучного запліднення № 20, будинок тваринників № 19,

- від 11 квітня 2012 року № САЕ 027121 - на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_3,

визнати недійсним договір оренди майна у формі основних засобів від 01 вересня 2007 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 залишені без розгляду у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Комісії заперечила проти позовних вимог, просила у їх задоволенні відмовити, оскільки на сьогодні є майно співвласників колишнього КСП ім. Карла Маркса, яке позивачу, при бажанні, може бути виділене в натурі. Вважає, що дії ОСОБА_1 направлені лише на те, щоб отримати майно, яке вже виділено в натурі ТОВ «Сантагро», і яке необхідне для господарської діяльності. ОСОБА_1 не надавав до Комісії заяви з необхідними документами як в інтересах інших співвласників, так і від себе особисто. В довіреності, які надав позивач до суду не зазначено, що співвласники надали йому право виділяти їх майно в натурі. Вважає рішення Комісії від 29 лютого 2012 року та 10 вересня 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро» законними. Підстави для визнання недійсним договору оренди майна від 01 вересня 2007 року відсутні.

Представник відповідача ТОВ «Сантагро» заперечила проти позовних вимог, просила у їх задоволенні відмовити, пояснивши, що ОСОБА_1 фактично не звертався з вимогами про виділ майна до директора СБК «Мрія». Директор не мав і немає повноважень щодо розпорядження майна співвласників колишнього КСП ім. К. Маркса. Вважає рішення Комісії про виділення майна ТОВ «Сантагро» законним. ТОВ «Сантагро» викупили у співвласників колишнього КСП ім. К. Маркса майнові сертифікати, оформили свідоцтво про право власності на ТОВ «Сантагро» та звернулися із заявою до Комісії відповідно до суми майнових сертифікатів. В подальшому Товариством отримано свідоцтва про права власності на нерухоме майно, тому підстав для визнання його недійсним немає.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року позов ОСОБА_1 до Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП «Карла Маркса», реорганізованого в СБК «Мрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» про поновлення порушеного права, визнання недійсним договору оренди майнових сертифікатів, визнання недійсним рішень, зобов'язання виділити в натурі майнові сертифікати та визнання недійсним свідоцтв, залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, оскільки суд першої інстанції безпідставно не узяв до уваги доводи позивача, та надані ним докази, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 3,4 10, 11, 58, 60, 61, 179, 212, 213 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно розтлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 7, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1994 року майно КСП належить його членам на підставі спільної часткової власності і пайовий фонд майна складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, цінних паперів, грошей тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з доданих до матеріалів справи довідки та копії статуту вбачається, що КСП ім. К. Маркса був реорганізований на підставі рішення Загальних зборів 10 лютого 2000 року в СБК «Мрія».

25 березня 2001 року, відповідно до Протоколу Загальних зборів співвласників №3, створено та затверджено склад Комісії з організації майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса та затверджено Положення про комісію з організації майнових питань.

20 квітня 2001 року, відповідно Протоколу № 1 Комісії обрано голову комісії ОСОБА_6

Як вбачається з п. 9 Протоколу Загальних зборів співвласників №4 від 11 травня 2001 року, обрано уповноваженого від співвласників ОСОБА_5 для укладення Договору на спільне володіння і оренду майнового паю.

Відповідно до Положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого Загальними Зборами співвласників колишнього КСП ім. Карла Маркса від 25 березня 2001 року, комісія створена з метою забезпечення захисту прав на майновий фонд майна членів колективного сільськогосподарського підприємства та діяльність Комісії припиняється за рішенням Зборів співвласників.

Судом встановлено та не оспорювалось особами, які беруть участь у справі обставини того, що ОСОБА_1 є співвласником майна колишнього КСП ім. Карла Маркса, придбаного на підставі цивільно-правових угод, що підтверджується майновими сертифікатами - серія ХА № 024366 на суму 45 422 грн. 00 коп., серія ХА № 124191 на суму 22 932 грн. 00 коп., серія ХА 024368 на суму 148 833 грн. 00 коп., виданих Іванівською сільською радою, що складає 8,411% від загальної вартості майна на загальну суму 217 187 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції вважав, що доводи позивача про те, що в листопаді 2011 - грудні 2011 року та 15 січня 2012 року він, маючи повноваження співвласників майнових паїв, на підставі довіреностей, посвідчених Іванівською сільською радою, звертався до Голови Комісії про виділення майна в натурі на суму 140000 грн. 00 коп., не знайшли свого підтвердження, оскільки зміст довіреностей, що знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 39-72) не дають повноважень щодо звернення з заявою до Комісії та участі у засіданні Комісії, а містять лише чіткий перелік повноважень: право здати майно в оренду заставу, одержувати грошові виплати, вносити платежі, підписувати документи договори цивільного характеру і інші дії пов'язані з довіреністю. А отримання кожним із співвласників майнових сертифікатів грошових коштів за оренду майна фактично спростовують пояснення позивача про їх намір виділити майно в натурі.

Крім того, в підтвердження своїх вимог щодо звернення з заявою та відповідними документами до Загальних зборів та Комісії про виділення майна в натурі, на підставі майнових сертифікатів та свідоцтва про право власності, позивач не надав суду належних доказів, а наявні в матеріалах справи заяви щодо виділення майна в натурі, не містять відомостей про повноваження заявника при подачі заяв, та про отримання адресатом заяви з доданими документами.

Районний суд не прийняв до уваги твердження позивача про порушення Головою Комісії його прав та прав інших співвласників на виділення майнового паю в натурі, оскільки листом від 07 вересня 2012 року ОСОБА_1 був запрошений Головою комісії на засідання комісії по виділенню майнового паю в натурі, призначеного на 10 вересня 2012 року о 10 год. 00 хв., про що свідчить особистий підпис позивача із зазначенням дати отримання.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не надано доказів у підтвердження порушення прав на виділення майнового паю в натурі.

Вимоги позивача про визнання недійсним рішень Комісії від 29 лютого 2012 року та 10 вересня 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро» з підстав порушення відповідачем п. 12 Наказу Міністерства аграрної політики № 62 від 14 березня 2001 року «Про затвердження порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», який діяв на час прийняття вказаних рішень (та втратив чинність 24 травня 2013 року на підставі Наказу Мінагрополітики № 235), суд вважав недоведеними, оскільки Згідно Протоколу Загальних зборів співвласників колишнього КСП ім. Карла Маркса № 7 від 27 лютого 2005 року, співвласниками передані всі повноваження по виділу майна в натурі Комісії. Рішення загальних Зборів щодо передачі зазначених повноважень є чинним та дійсним, оскільки в установленому законом порядку до цього часу з приводу незаконності ніхто із співвласників не звертався ні до Загальних Зборів членів КСП ні в суд.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 13 травня 2007 року, співвласники домовилися володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке вони погоджуються отримати у спільну часткову власність, як один майновий комплекс. З метою оперативного вирішення питань, що виникають у процесі виконання даного Договору, пунктом 2.1. Договору співвласники делегували повноваження ОСОБА_5, представляти їх інтереси при отриманні майна від Колективного сільськогосподарського підприємства, укладення договорів про передачу майна і від їх імені підписати ці договори. З підстав визнання недійсним вищезазначеного Договору від 13 травня 2007 року ніхто із співвласників не звертався ні до Загальних Зборів членів КСП ні в суд, тому доводи позивача про недійсність договору оренди майна від 01 вересня 2007 року з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених ч.ч. 1-6 ст. 203 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, як і доводи про недійсність зазначеного правочину з підстав неналежності повноважень ОСОБА_5 відповідно до Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 13 травня 2007 року та підпису деяких співвласників.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час судового розгляду пояснили, що на загальних зборах було обрано ОСОБА_5, як уповноважену від співвласників для укладання договору.

Таким чином, позивачем не надані суду докази, які б підтверджували недійсність договору оренди майна від 01 вересня 2007 року укладеного між уповноваженого співвласниками ОСОБА_5 та представником СБК «Мрія».

Як зазначив у листі голова Комісії (т. 2 а.с. 70), залишки майнового паю складаються із будівель, споруд, техніки та устаткування на суму 384805 грн. 00 коп., а отже позивач може використати право на виділ майна на суму 217187 грн. 00 коп. в натурі.

Згідно листа Комісії з організації майнових питань колишнього КСП ім. К. Маркса», від 30 грудня 2013 року, Збори Комісії від 29 лютого 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро» були правомочні, з присутністю на засіданні Комісії більш ніж 2/3 складу, відповідно до Положення про комісію з організації майнових питань, наданими Загальними Зборами 27 лютого 2005 року.

Пояснення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про те, що позивач як уповноважена особа звертався у належному порядку до голови комісії із заявою про виділення майна в натурі та збори співвласників не обирали уповноважену ОСОБА_5, суд вважав такими, що суперечать письмовим доказам, наявним в матеріалах справи.

Відмовляючи позивачу у визнанні недійсним рішення Комісії від 29 лютого 2012 року та 10 вересня 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро», суд відмовляє позивачу і у визнанні недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ «Сантагро» від 11 квітня 2012 року № САЕ 027123 на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1; від 11 квітня 2012 року № САЕ 027122 на нежитлові будівлі по АДРЕСА_2; від 11 квітня 2012 року № САЕ 027121 на нежитлові будівлі по АДРЕСА_3 оскільки вказані вимоги є похідними від первісних.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що Комісію порушено його права з питання виділення майна на належні майнові сертифікати в натурі, доказів недійсності рішень Комісії від 29 лютого 2012 року і 10 вересня 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро», недійсності свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ «Сантагро», та договору оренди майна від 01 вересня 2007 року, а тому районний суд вірно прийшов до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді колегії :