Ухвала суду № 41363345, 06.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/1572/14 Головуючий 1-ї інстанції: Благая І.С.

Справа № 646/12132/13-к

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Шевченка Ю.П.

суддів Соколенка В.Г., Крамаренко Г.П.,

при секретарі Міхно І.В.,

з участю прокурора Гандзі М.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220060003334 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2014 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким:

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Пуровськ Тюменської області РФ, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимий, останній раз 21.06.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно призначено 5 років позбавлення волі;

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харків, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше неодноразово судимий, останній раз 2.04.2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові, проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше неодноразово судимий, останній раз 12.09.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням,

засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалено рішення про відшкодування процесуальних витрат та щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких встановлених обставин.

Так, 6.02.2012 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_6 в період іспитового строку за попереднім вирок суду, діючи повторно, з наміром на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, без згоди власника проник у квартиру АДРЕСА_1, де таємно викрав належні ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 600 грн., а також золоті вироби, а саме: золоту підвіску 585 проби, вагою 0,63 гр.; золоте кільце з каменем білого кольору 585 проби, вагою 3гр.; золоте кільце з каменем блідно-рожевого кольору 585 проби,вагою 3 гр.; золотий ланцюжок 585 проби, вагою 20 гр. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1142 від 20.03.2012 року 6000,72 грн.; золотий хрестик 585 проби, вагою 1,5 гр. вартістю 450,05 грн.; золотий браслет 585 проби, вагою 7 гр., вартістю 2100,25 грн., усього на загальну суму викрадених виробів - 8551,02 грн. Після чого з місця злочину зник, обернувши викрадене в свою користь, заподіявши при цьому потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на суму 9121,02 грн.

Крім того, 8.04.2013 року приблизно о 21:00 год. ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, з наміром на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з двома іншими особами, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, перелізли через огорожу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5, звідки таємно викрали вироби із металу, що належали ОСОБА_9, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1102 від 11.04.2013 року склала 141 грн. Після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свою користь.

Крім того, в ніч з 31.10.2013 року на 1.11.2013 року, близько 1:30 год., ОСОБА_6, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7, ОСОБА_10, діючи повторно, з наміром на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, перелізли через огорожу території, розташованої за адресою: м. Харків, вул. 1-ої Кінної Армії, 114, що належить ТОВ ТРК «Оріон», зняли металеву решітку з вікна будівлі, розташованої на вказаній території, відчинили вікно, після чого проникли через вікно у приміщення цієї будівлі та стали складати у поліетиленові мішки проводи: ПВС шнур витч 2*2 UA 1.010.0127304-08 кат - 10 метрів вартістю 78 грн., ПВС шнур витч 2*1,5 UA 1.010.0127304-08 кат - 20 метрів вартістю 97,92 грн., ШВВП шнур витч 2*1,5 UA 1.010.0127304-08 кат - 19 метрів вартістю 77,98 грн., кабель скручена вита пара UTP 5e Atkom (бух. 305 м) 0,48 мм - 1 бут. Вартістю 375 грн., усього на загальну суму 628,90 грн. ОСОБА_8, який знаходився біля вікна, забирав ці мішки та складав під огорожу вказаної території. Однак ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не довели свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки їх застали працівники міліції державної служби охорони.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12.09.2014р. в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про застосування до нього Закону України « Про амністію у 2014 році» відмовлено на підставі п. «в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_6, не оспорюючи епізод крадіжки майна ОСОБА_9, просить скасувати вирок, оскільки вважає, що його винуватість не підтверджена зібраними доказами, які сфабриковані, по епізоду від 31.10.2013р. їх затримали з незрозумілих підстав, по епізоду від 6.02.2012р. потерпіла ОСОБА_1, речові докази, пред'явлені їй для впізнання, заявила, що їй не належить, а тому просить кримінальне провадження закрити;

- обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати, а провадження закрити у зв'язку з тим, що крадіжку по епізоду від 31.10.2013р. вони не вчиняли, а тільки знаходилися на території ТОВ ТРК «Оріон». Обвинувачений зазначає, що суддя Блага І.С. не мала права приймати участь у розгляді кримінального провадження, оскільки вона продовжувала строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 30.12.2013р. Разом з тим, обвинувачений просить скасувати ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2014р., якою йому відмовлено в застосуванні Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обвинувачений ОСОБА_8, інтереси якого захищає адвокат ОСОБА_4, вирок не оскаржую та не просить його доставити для участі в апеляційному розгляді.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали скарги, просили скасувати вирок, закрити кримінальне провадження; захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які підтримали апеляційні доводи своїх підзахисних; захисника ОСОБА_4, який покладався прийняти рішення на розсуд суду; пояснення представника потерпілого ОСОБА_2 про те, що крадіжку вчинили обвинувачені; пояснення потерпілої ОСОБА_1, яка просила постановити справедливе рішення, щоб ОСОБА_6 більше не вчиняв крадіжок; думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, відсутність підстав для застосування амністії стосовно ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарг з таких підстав.

Суд з достатньою повнотою з'ясував обставини, встановлені під час кримінального провадження, та перевірив їх доказами у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 була допитана в судовому засіданні і суд правильно за змістом її показань у сукупністю з іншими доказами дійшов висновку, що крадіжку її майна, золотих прикрас, вчинив ОСОБА_6, що об'єктивно підтверджено документами ломбарду про те, що ОСОБА_6 09.02.2012р. було надано кредит на суму 1720 грн. під заставу золотих виробів, за описом таких, які були викрадені у потерпілої. Допитана в суді як свідок оцінювач-приймальник ломбарду ОСОБА_12 показала, що вона приймає під заставу коштовності виключно за пред'явленим особою паспортом.

Дії ОСОБА_6 по епізоду крадіжки майна ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України кваліфіковані правильно.

По епізоду від 31.10.2013р. крадіжки майна ТОВ ТРК «Оріон» обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що злочин було вчинено за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за обставин, як це вказано у вироку.

В ході проведення слідчих експериментів всі обвинувачені показали та розказали як вони вчинили крадіжку з приміщення ТОВ ТРК «Оріон».

Суд у вироку відповідно до ст.374 КПК України навів мотиви з яких не приймає показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які заперечують свою участь в крадіжці, та правильно визнав ці показання неправдивими, бо вони спростовуються сукупністю інших доказів, яким суд дав належну оцінку та дії обвинувачених за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України кваліфікував правильно.

Ствердження ОСОБА_7, що суддя Блага І.С. підлягала відводу, оскільки виносила рішення щодо утримання його під вартою є безпідставними, оскільки коли справа вже знаходилась в провадженні у судді Блага І.С. вона 30.12.2013р. постановила ухвалу про продовження строку домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 до 27 лютого 2014р., а 13 лютого 2014р., оскільки обвинувачений не з'являвся в судове засідання, за клопотанням прокурора йому було змінено запобіжний захід на тримання під вартою. Таке рішення було постановлено в межах розгляду справи, а не в ході досудового розслідування, а тому підстав для відводу судді Блага І.С., передбачених ст.76 КПК України немає.

Покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення колегія судів не вбачає.

Суд правильно постановив ухвали від 12.09.2014р., оскільки Закон України «Про амністію у 2014 році» до ОСОБА_7 не може бути застосовано на підставі п. «в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» при непогашених у обвинуваченого двох судимостей за вчиненнях тяжких злочинів.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2014 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також постанову Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.

Судді

__ ___ __ __

Шевченко Ю.П Крамаренко Г.П. Соколенко В.Г.