Вирок № 41362964, 24.10.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11630/14-к

№ провадження 1-кп/646/694/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2014 Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Міндарьової М.Ю.,

за участю секретаря -Ротач К.О.,

прокурора - Свир О.В.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220510002438 від 03.09.2013 року, стосовно обвинуваченої:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці міста Ізюм Харківської області, громадянки України, не працюючої яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої 26.02.2014 року Київським районним судом міста Харкова за ч4 ст.358, ч.1 ст.222, ч.2 ст.222 КК України до штрафу у розмірі 51 000 грн., у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.222 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2013 року, близько 15-00 год., ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні відділення банку ПАТ " Платинум Банк" код ЄДРПОУ 33308489, розташованого за адресою: м.Харків провулок Вірменський 1\3, маючи злочинний намір на-використання завідомо підробленого документа, - довідки про доходи № 52 від 05.07.2013 року, як офіційного документу, що підтверджує її платоспроможність, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на шахрайство з фінансовими ресурсами, а саме на надання неправдивої інформації банку, з метою одержання кредиту, звернулась до менеджера по роботі з клієнтами ПАТ « Платинум Банк » ОСОБА_3 із заявою про отримання побутового кредиту в сумі 20 000 гривень, необхідного для здійснення ремонту житла , при цьому для підтвердження своєї платоспроможності ОСОБА_2 подала підроблену довідку про доходи № 52 від 05.07.2013 року на її ім'я, виданою від імені ПП « Харківенергосервіс», код ЄДРПОУ № 33818098, де в графах отримана заробітня платня зазначено , що в період часу з січня 2013 року по червень 2013 року ОСОБА_2 отримала заробітню платню в ПП «Харківенергосервіс», в сумі 27 422 гривні 64 копійки, тоді як насправді на вказаному підприємстві ОСОБА_2 взагалі жодного дня не працювала і відповідно ніяких доходів не отримувала. За результатами розгляду вказаної заяви про отримання кредиту та доданих до цієї заяви документів, зокрема, вищезазначеної довідки про доходи № 52 від 05.07.2013 року, ПАТ « Платинум Банк » було прийнято рішення про надання кредиту у сумі 20 000 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодилася з юридичною оцінкою інкримінованого їй діяння та пояснила про обставини викладені вище.

Приймаючи до уваги, що обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого злочину в межах висунутого обвинувачення, її показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставин справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченій та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.

Визнавши показання обвинуваченої ОСОБА_2 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність її вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа та за ч.1 ст.222 КК України - шахрайство з фінансовими ресурсами, тобто надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 є раніше судимою особою, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, перебуває у стані вагітності.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_2 суд враховує її щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом'якшує її покарання. Обставин, що обтяжують покарання винної, які передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, наведених вище даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2 її щире каяття, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкцій статей, що передбачає відповідальність за скоєне у виді штрафу.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року, якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. Враховуючи, що ОСОБА_2 не обіймала матеріально-відповідальних посад та не займалася діяльністю, пов'язаною з фінансами, а тому суд обирає покарання без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, пов'язані з фінансами.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 амністії, звільнивши її від відбування покарання, оскільки вона є вагітною, вчинила кримінальні правопорушення невеликої тяжкості та повністю визнає свою вину.

Обвинувачена ОСОБА_2 клопотання свого захисника підтримала, заявила що свою вину визнає та з наслідками застосування амністії ознайомлена.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти заявленого клопотання.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."б" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають жінки вагітні на день набрання чинності цим Законом.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, а саме відповідно до довідки від 17.07.2014 року Лікувально-діагностичного центру «Жіночий Лікар плюс», ліцензія №603785 від 31.10.2011 р. ОСОБА_2 знаходиться на 16-17 тижні вагітності, вчинила кримінальні правопорушення, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України. Вказані кримінальні правопорушення вчинені до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена визнає повністю, щиро кається у вчиненному. Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_2 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_2 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_2 наслідки застосування амністії, а саме: в подальшому, протягом останніх десяти років, амністія до неї не може бути застосована.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з засудженої.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 100, 128,369, 370, 373, 374, 375 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.4, ст.358, ч.1 ст.222 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 222 КК України - у виді штрафу в розмірі 51 000 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок);

за ч. 4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок)

Згідно ч.1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 51 000 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок).

На підставі п.«б» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засуджену ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити.

Речові докази:

матеріали формування кредитної справи ОСОБА_2 в ПАТ „Платинум Банк"; довідку про доходи ОСОБА_2 в ПП „Харківенергосервіс" № 52 від 05.07.13 року; лист № 5597-08\29 від 19.08.13 року, відповідно якого в звітах страхувальника ПП „Харківенергосервіс" інформація про страхувальника ОСОБА_2 за лютий-червень 2013 року відсутня та самі звіти страхувальника ПП „Харківенергосервіс"; лист № 12003\34-08 від 16.08.13 року, відповідно якого в звітах страхувальника ПП „Харківенергосервіс" інформація про страхувальника ОСОБА_2 відсутня, та самі звіти страхувальника ПП „Харківенергосервіс"- долучені до матеріалів провадження, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи № 154 від 17.04.2014 року по кримінальному провадженню № 12013220510002438 у сумі 786, 24 гривень та експертизи № 98 від 14.04.2014 року по кримінальному провадженню №12013220510002438 у сумі 491, 40 грн..

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Міндарьова М.Ю.