Рішення № 41362015, 12.11.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа №№643/9778/13-ц, 2/643/3989/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Короткого І.П.

при секретарі Єгоровій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання недійсним договору поруки,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 22.02.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6000 доларів США строком до 21.08.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. 22.02.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язалася нести відповідальність як солідарний боржник за виконання ОСОБА_1 зазначеного кредитного договору. Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» становить 8153,89 долара США, що за курсом НБУ станом на 14.05.2013 року складає 65149 (шістдесят п'ять тисяч сто сорок дев'ять) гривень 58 копійок, яку позивач просить стягнути разом з судовими витратами на свою користь з відповідачів.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому зазначила, що вказаний договір поруки був укладений нею під психічним та фізичним впливом колишнього чоловіка ОСОБА_1, а тому просила визнати вказаний договір поруки недійсним.

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судовому засіданні первісний позов підтримав, проти зустрічного позову заперечував та пояснив, що всі обставини справи зазначені у первісному позові.

ОСОБА_2 у судовому засіданні первісний позов не визнала, підтримала зустрічну позовну заяву та пояснила, що вказаний договір поруки був укладений нею під психічним та фізичним впливом колишнього чоловіка ОСОБА_1

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6000 доларів США строком до 21.08.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. 22.02.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язалася нести відповідальність як солідарний боржник за виконання ОСОБА_1 зазначеного кредитного договору. Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» становить 8153,89 долара США, що за курсом НБУ станом на 14.05.2013 року складає 65149 (шістдесят п'ять тисяч сто сорок дев'ять) гривень 58 копійок.

Ці обставини підтверджуються копією кредитного договору від 22.02.2008 року, копією договору поруки від 22.02.2008 року, розрахунком заборгованості, повідомленням про невиконання зобов'язання від 18.05.2013 року.

Ч.1 ст.60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не довела суду наявності підстав для визнання зазначеного договору поруки недійсним.

Так, відповідно до ч.1 ст.231 ЦК України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Як докази недійсності договору поруки ОСОБА_2 надала суду свідоцтва про народження дітей, рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 07.12.2010 року про розірвання шлюбу з ОСОБА_1, від 04.02.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей, відповідь Київського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області від 02.02.2005 року про офіційне попередження ОСОБА_1 про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, довідки ХОБСМЕ 2004 - 2005 років про проходження освідування, довідку про неотримання аліментів від 21.11.2013 року, довідку про заробіток ОСОБА_2

Разом з тим, ці докази ніяким чином не свідчать про те, що договір поруки 22.02.2008 року було вчинено ОСОБА_2 проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку ОСОБА_1 При цьому суд відмічає, що докази в частині застосування фізичного тиску датуються 2004 - 2005 роками, а договір поруки було укладено значно пізніше, 22.02.2008 року.

Не спростовують висновків суду і показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_1 під час проживання у шлюбі з ОСОБА_2 бив та ображав останню, а після укладання договору поруки ОСОБА_2 повідомляла їм, що укласти такий договір її змусив ОСОБА_1

Суд критично ставиться до показань вказаних свідків, оскільки вказані факти примусу укласти договір поруки їм відомі зі слів ОСОБА_2, самі вони очевидцями таких фактів не були. Крім того, суд звертає увагу та не, що договір поруки ОСОБА_2 уклала 22.02.2008 року і після цього за захистом своїх прав ні до правоохоронних органів, ні до суду не зверталась аж до 16.09.2013 року, коли подала до суду вказану зустрічну позовну заяву.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 не довела, що договір поруки був вчинений нею 22.02.2008 року проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку ОСОБА_1

Не спростовують висновків суду про необхідність стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за вказаним кредитним договором і доводи ОСОБА_2 про неотримання повідомлення про порушення зобов'язання та відповідні докази цього у вигляді інформації з сайту Укрпошти про не вручення поштових відправлень. Так, відповідно до п.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язання, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу, що і було виконано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та підтверджується реєстром поштових відправлень з відміткою Укрпошти про отримання 26.05.2013 року. Сам факт неотримання боржниками такої вимоги правового значення для правильного вирішення спору немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 553-554, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 8153,89 долара США, що за курсом НБУ станом на 14.05.2013 року складає 65149 (шістдесят п'ять тисяч сто сорок дев'ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» по 325 (триста двадцять п'ять) гривень 75 копійок з кожного судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя

12.11.2014