Ухвала суду № 41361142, 10.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/2580/14 10.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення 3 508 807, 02 грн.

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Кость О.Г. - представник за дов.

від відповідача: Гайдук Є.О. - представник за дов.

від ВДВС: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2014, заявлені позовні вимоги задоволеного частково.

11.07.2014 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

30.09.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.201, в порядку ст. 121-2 розгляд скарги призначений на 20.10.2014.

Ухвалою від 20.10.2014 відкладено розгляд скарги на 10.11.2014.

Представник ДВС в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Скарга мотивована тим, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" поширюється на стягнення заборгованості, що виникла до 01.01.2013 і не поширюється на примусове стягнення заборгованості, яка виникла після цієї дати, а також судового збору, тому заявник переконаний, що постанова від 08.09.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП №44454621 з примусового виконання наказу від 11.07.2014 у справі №910/2580/14 є незаконною, у зв'язку з чим скаржник просить суд:

1.Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 08.09.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП №44454621;

2.Визнати незаконною постанову від 08.09.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП №44454621 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.07.2014 у справі №910/2580/14.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на скаргу позивача та вказав, що відповідно до п. 15 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Крім того, відповідач пояснив суду, що дана норма є спеціальною імперативною та не містить жодних відсилань до інших законів, не містить жодних застережень, особливостей або умов її застосування.

Додатково відповідач вказав, що заборгованість перед позивачем виникла на підставі Договору №14/2367/11 від 30.09.2011 на купівлю-продаж природного газу, тобто внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, визначені в п. 1.5 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

З урахуванням наведеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні скарги позивача.

У своїх письмових поясненнях ДВС заперечило проти поданої скарги та вважає, що оскаржувана постанова винесена у відповідності з чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.

Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. ст. 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний розглянути заяву стягувача та прийняти до виконання виконавчий документ внаслідок чого винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, на підставі заяви про примусове виконання поданої стягувачем 19.08.2014, постановою від 26.08.2014 відкрито виконавче провадження ВП № 44454621 на виконання наказу господарського суму міста Києва від 11.07.2014 по справі № 910/2580/14, та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду в семиденний строк з моменту винесення постанови.

Приписами статей 52, 57 Закону встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановою від 26.08.2014 державний виконавець наклав арешт на все майно, що належить боржнику.

02.09.2014 відповідач звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження №44/22-1691 враховуючи ст.ст. 6, 12, 37, 39 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до Виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" станом на 05.08.2014 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, передбаченої Законом України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 08.09.2014 зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу суду на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"

За правилами пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на дату винесення оскаржуваної постанови) виконавче провадження у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

13.12.2012 р. Конституційним Судом України було прийнято рішення №18-рп/2012 у справі №1-26/2012, яким надано тлумачення положенням пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року з наступними змінами.

Так, Конституційним Судом України розтлумачено, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

У своєму рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що зі змісту 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених зазначеним Законом; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2).

З наведеного вбачається, що внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження. При цьому, норми вказаних законів не передбачають зупинення виконавчого провадження в певній частині стягнення заборгованості.

Враховуючи викладене, головним державним виконавцем були здійснені передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва, отже у суду не має підстав для задоволення скарги позивача.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. №9 визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України "Про виконавче провадження", статтями 33, 86, 121-2 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова