Рішення № 41361041, 06.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20250/14 06.11.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві

до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення заборгованості за послуги охорони

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Переходько В.О. (дов.№24/14-1611/Ан від 17.05.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за послуги охорони.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором № 56-Доб/2014/Об від 24.03.2014 на надання послуг охорони майна

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 порушено провадження у справі №910/20250/14 та призначено її до розгляду на 16.10.2014 року.

13.10.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У зв'язку з нез'явленням до судового засідання представників позивача та відповідача, враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 16.10.2014 розгляд справи відкладено на 06.11.2014 року.

До судового засідання 06.11.2014 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по справі та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Відповідач повторно не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Разом з тим через відділ документообігу та діловодства господарського суду міста Києва відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким визнано суму боргу розмірі 4 378,85 грн., проте зауважено, що невиконання договірних зобов'язань з боку відповідача відбулось внаслідок недоотримання грошових коштів від головного розпорядника.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2014 між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (виконавець) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) укладено договір № 56-Доб/2014/Об на надання послуг охорони майна (Договір).

За умовами Договору виконавець зобов'язувався здійснювати охорону майна замовника на обєкті та обслуговування сигналізації на цьому обєкті (п. 2.1. Договору).

За приписами пункту 2.4. Договору, періодом охорони майна на обєкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний обєкт, під спостереження до зняття її з-під спостереження замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією (додаток 3 до Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна цього Договору становить 7 506,50 грн, у тому числі ПДВ (20%) 1 251,91 грн.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача.

Пунктом 5.5 Договору сторони визначили, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника Акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного Акта повернути виконавцю.

За умови неповернення замовником підписаного Акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.5. даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі та прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами (п. 5.6. Договору).

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем договірні зобов'язання у січні, лютому, березні, травні, червні та липня 2014 виконані у повному обсязі, що підтверджено підписаними сторонами актами приймання послуг.

Проте, відповідач в порушення договірних зобов'язань не виконав прийнятий на себе обов'язок по сплаті наданих послуг. Утворення зазначеної заборгованості відповідач мотивував скрутним фінансовим становищем бюджету м. Києва, про що зазначив у листі від 09.07.2014 за вих. № 104-4315, направленому на адресу позивача. Даним листом відповідач також зауважив на тому, що заборгованість за надані послуги охорони буде погашена після надходження бюджетного фінансування.

Оскільки на адресу позивача грошових коштів у рахунок погашення заборгованості не надходило, УДСО при ГУМВС України в м. Києві звернулось із даним позовом до суд.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини. Отже внаслідок укладання договору № 56-Доб/2014/Об від 24.03.2014 між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст Договору №56-Доб/2014/Об на надання послуг охорони майна, суд дійшов висновку, що зазначений правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена вище норма Господарського кодексу кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Спираючись на вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про документально доведений факт наявності суми заборгованості у розмірі 4 378,85 грн., що визнана відповідачем , та яка підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Одночасно, суд не приймає до уваги посилання відповідача на невиконання обов'язку по оплаті наданих послуг з підстав відсутності грошових коштів на покриття такого виду видатків, оскільки ця обставина не визначена законадавчо як така, що звільняє від виконання зобов"язання.

Аналогічна позиція міститься у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.07.2012 № 01-06/908/2012 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів": за змістом ч. 2 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України"від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені судом факти, які не спростовані відповідачем під час розгляду справи та керуючись вимогами вищезазначених законодавчих норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4 378,85 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державної служби охорони при Головному Управління МВС України у м. Києві до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за послуги охорони майна - задовольнити.

Стягнути з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, місто Київ, вулиця Л.Гавра, будинок 11-а; ідентифікаційний код 37445442) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управління МВС України у м. Києві (04050,місто київ, Шевченківський район, вулиця Студентська, будинок 9; ідентифікаційний код 08596920) 4 378 (чотири тисячі триста сімдесят вісім) гривень 85 копійок основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 06.11.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 10.11.2014 року.

Суддя К.В. Полякова