Рішення № 41360459, 12.11.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17321/14-ц

н/п 2/640/3607/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді - Сенаторова В.М. при секретарі - Сергєєвій Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління ДМС у Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2014 року позивач - Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням у студентському гуртожитку №1 Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що на балансі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» знаходиться будівля, гуртожиток № 1, який розташований за адресою: 61024, АДРЕСА_1 з 1931 року. Власником вказаного гуртожитку є Держава Україна в особі Міністерства освіти і науки України. Право оперативного управління, балансоутримання, належить позивачу відповідно до Реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 19.01.2004 року. Відповідача ОСОБА_1 з 01.09.2006 р. було зараховано до університету як студента НТУ « ХПІ» на підставі наказу № 1661-ІІІ від 28.07.2006 року та було поселено у гуртожиток № 1, який розташований за адресою: 61024, АДРЕСА_1. Відповідачу була виділена кімната, він зареєстрував своє місце проживання за адресою гуртожитку. 30.06.2013 р. відповідача було відраховано з Університету на підставі наказу № 1265-ІІІ від 27.06.2013 про закінчення повного курсу теоретичного та практичного навчання освітньо-кваліфікаційного рівня « спеціаліст». Тобто з цього періоду відповідач більше не є студентом НТУ « ХПІ». Відповідач 01.07.2012 р. виїхав самостійно з гуртожитку і по теперішній час не проживає у гуртожитку, про що свідчить акт комісії гуртожитку № 1 від 15.05.2014 року. Факт звільнення з гуртожитку підтверджується, тим, що передані ключі, кімната звільнена від особистих речей, але відповідач досі не знялася з реєстрації, що підтверджується карткою форми «А». Про теперішнє місце знаходження відповідача позивачу невідомо, ніяких відомостей про нього нема, тому зв'язатися з нею у Університету немає можливості. Реєстрація відповідача у гуртожитку позивача перешкоджає останньому в повній мірі виконувати покладені на нього функції, щодо надання освітніх послуг та використання приміщення для розміщення студентів, а також робітників. ОСОБА_1 не є студентом НТУ «ХПІ» і ніколи не перебував у трудових відносинах з позивачем, відповідного рішення адміністрації підприємства та профспілкової організації про надання їй жилої площі не приймалося, ордер на право зайняття жилої площі не видавався. В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала суду заяву , у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, справу просила розглянути без її участі. Третя особа - Головне управління ДМС у Харківській області, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Суд, перевіривши матеріали справи приходить до наступного. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Гуртожиток № 1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» з 1931 року./а.с. 6/ Згідно реєстраційного посвідчення, власником гуртожитку № 1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є Держава в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Право оперативного управління, балансоутримання, належить позивачу./а.с.5/ Згідно з довідкою № 66-12/215 від 18.06.2014 року Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відділу кадрів гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 30.06.2013 року і по теперішній час у списках студентів університету не значиться (а.с.18). Відповідач більш ніж рік не проживає у гуртожитку, про що свідчить акт від 15.05.2014 року наданий комендантом гуртожитку, в якому вказано, що відповідач добровільно виїхав з кімнати гуртожитку ще 01.07.2012 року, забрав власні речі, здала ключі від кімнати, тобто звільнив кімнату. Але відповідач і досі не знялася з реєстрації, що підтверджується карткою форми «А» (а.с.15-16). Згідно зі ст. 6 та ч. 1 ст. 127 ЖК України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Відповідно до ст. 131 ЖК України, порядок користування гуртожитками визначається Примірним положенням про гуртожитки (затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. № 208). Відповідно до статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Строк збереження жилого приміщення при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї встановлено у ст.71 ЖК України. Відповідно до статей 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, та на підставі цього рішення видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. У зв'язку з тим, що вселення відповідача було здійснено не на підставі спеціального ордеру, воно є таким, що не відповідає вимогам закону. Оскільки гуртожиток належить на праві власності на нерухоме майно Національному технічному університету «Харківський політехнічний інститут», то позивач має право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд незалежно від волі інших осіб, що закріплено ст. 319 ЦК України. На підставі викладеного, суд вважає можливим позов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» задовольнити та визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме жилим приміщенням у студентському гуртожитку №1 Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн. Керуючись ст. ст. 10, 11, 88 ч.1, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 319, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 127, 131 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» задовольнити. Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - у студентському гуртожитку №1 Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», розташованого за адресою: 61024, АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (р/р 35221203004225 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011 код ЄРДПО 02071180) витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя