Вирок № 41356158, 10.11.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1869/13-к

Провадження № 11/779/132/2014

Категорія ч.4 ст.296 КК України

Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І. Г. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Вилки С.С.,

суддів Іванів О.Й., Томенчука Б.М.,

з участю: секретаря с/з Кравчук І.Я.

прокурора Рибки Л.Я., Шишка Є.А.,

засудженого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_6, прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 на вирок Городенківського районного суду від 14 червня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Даним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новосибірськ РФ, житель АДРЕСА_1, одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, освіта вища, працюючий директором ВО "Укріндик", раніше не судимий, громадянин України, засуджений :

- за ч. 1 ст. 129 КК України - 1 рік обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі;

На підставі п.2 ч.1 ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання за ч.1ст. 129 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання за ч.4 ст. 296 КК України звільнено з іспитовим строком один рік з покладенням на цього певних обов'язків,передбачених п.п.2 ,3 ст.76 КК України.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно ст. 81 КПК 1960 року.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 2 835, 68 грн.

Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 20049,61 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

За вироком суду ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та зазделегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень та погрозу вбивством при реальних підставах побоюватися її здійснення.

Як встановив суд, злочини вчинено при наступних обставинах:

06 липня 2010 року біля 10-30 год. ОСОБА_3 зайшовши в кабінет головного бухгалтера СВК "Ясени" ОСОБА_8, що в с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, де на той час знаходились вона та керівник цього господарства ОСОБА_6,грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю безпричинно затіяв конфлікт з останнім, під час якого рукою наніс потерпілому удар в голову, після цього в ході шарпанини з потерпілим наносив йому удари в різні частини тіла руками та вдарив деревянним стільцем, внаслідок чого останньому було спричинено легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я та направив на ОСОБА_7 заздалегідь заготовлений пістолет «ТТ-Т» не придатний для стрільби, за допомогою якого створив реальну загрозу для життя та здоров'я потерпілого, а також продовжуючи свою злочинну діяльність ,ОСОБА_3, взявши в приміщенні верхню частину залізної вішалки на вулиці побив нею автомашину потерпілого ОСОБА_7 марки « Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1.

В своїх апеляціях:

- ОСОБА_6 не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого вважає даний вирок незаконним і необґрунтованим в частині визначення розміру матеріальної та моральної шкоди, а також зазначає, що суд першої інстанції при постановленні вироку необґрунтовано взяв до уваги одні докази і відкинув інші, нічим це не аргументуючи. Просить вирок суду першої інстанції змінити, постановити новий, призначивши ОСОБА_3 реальне покарання за ч.4 ст. 296 КК України та задовольнити позов про відшкодування майнової і моральної шкоди та витрат на правову допомогу повністю.

- прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини засудженого вважає даний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину внаслідок м'якості, а також у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_3 реальне покарання за ст.ст. 129 ч.1, 296 ч.4 КК України.

- засуджений ОСОБА_3 вважає даний вирок незаконним, необґрунтованим та необ'єктивним. Вказує на те, що при постановленні вироку судом неправильно встановлено фактичні обставини справи, оскільки між ним і потерпілим відбулась бійка з приводу того, що останній побив його працівницю. Це суд не взяв до уваги і тому постановив незаконний вирок. Просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії з ч.4 ст. 296 КК України на ч. 2 ст.125 КК України і на підставі ст. 49 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності; а у частині визнання винуватим за ч.1 ст. 129 КК України закрити провадження на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.

В засіданні апеляційної інстанції:

Потерпілий ОСОБА_6 свої апеляційні вимоги підтримав та пояснив, що 06 липня 2010 року біля 10-30 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зайшли в кабінет головного бухгалтера СВК "Ясени" ОСОБА_8, що в с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, де на той час знаходились вони двоє і безпричинно затіяв конфлікт з ним, під час якого боковою частиною пістолета марки «ТТ-Т», якого тримав у правій руці, наніс йому удар в голову. Передавши пістолет ОСОБА_9, продовжив наносити йому удари в різні частини тіла руками і деревянним стільцем, виражаючись на його адресу нецензурними словами. Внаслідок цього потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Крім цього, в ході даного конфлікту, ОСОБА_3, погрожуючи вбивством, приставляв цей пістолет йому до голови, а також засовував його йому в рот, що він сприйняв як реальну погрозу вбивством. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, взявши верхню частину залізної вішалки вийшов на вулицю та пошкодив нею його автомобіль марки "Мерседес Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він терпів фізичний біль та мав незручності як від отриманих тілесних ушкоджень так і від пошкодження його автомобіля. Вважає, що цим йому заподіяно моральну шкоду в розмірі 50000 грн

Його автомашину у нього орендував СВК «Ясени» з виплатою йому щомісячно по 3000 грн. До цього часу його автомобіль не відремонтовано і його він не використовує, тому вважає що цим йому заподіяно шкоду на суму 127600 грн. Вартість ремонту автомашини стягнути згідно калькуляції . За послуги адвокатам він заплатив 16850 грн.тому цю суму просив йому відшкодувати.Просив даний вирок скасувати, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 до реального покарання і відшкодувати йому повністю моральні, матеріальні збитки та витрати на правову допомогу згідно поданих ним суду квитанцій.

Обвинувачений ОСОБА_3 ствердив, що все те, що говорить потерпілий є неправдою. В той день йому зателефонувала його технолог ОСОБА_11 і повідомила, що її побив ОСОБА_6 До того на протязі двох років ОСОБА_6 агресивно ставився до його працівників. На той час він їхав у м. Чернівці і так як мав велику суму грошей при собі, то мав з собою і травматичний пістолет. В автомашині разом з ним тоді їхали ОСОБА_10 та ОСОБА_9. Під'їхавши до приміщення СВК "Ясени" він сам зайшов всередину в кабінет, де знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Там між ним і ОСОБА_6 виникла сварка, яка переросла в обоюдну бійку. Пістолетом потерпілого він не бив, пістолет до голови йому він не прикладав, ним йому не погрожував і його йому в рот не засовував. Коли виходив з приміщення на вулицю маючи в руках верхню частину від залізної вішалки кілька раз нею вдарив по автомашині потерпілого. А тому свою вину у інкримінованих йому злочинах не визнає. Цивільний позов визнає частково

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів, які підтримали апеляції прокурора та потерпілого, апеляцію засудженого заперечили, пояснення потерпілого ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляцій потерпілого та прокурора і просять їх задовольнити, в задоволенні апеляції засудженого відмовити, засудженого та його захисника ОСОБА_4, які просили його апеляцію задовольнити з мотивів наведених у ній, а у задоволенні апеляцій прокурора і потерпілого відмовити, провівши судове слідство в частині дослідження обставин, що впливають на кваліфікацію дій засудженого та призначення йому покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого слід відхилити, апеляції прокурора та потерпілого задовольнити частково виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 365 КПК України 1960 року апеляційний суд розглядає справу в межах поданих апеляцій.

Згідно до ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Цих вимог закону суд не дотримався і призначив засудженому надто м'яке покарання та допустив істотні суперечності при викладенні фактичних обставин справи.

Так у мотивувальній частині вироку вказано, що ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та зазделегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто що 06 липня 2010 року біля 10-30 год. ОСОБА_3. зайшовши в кабінет головного бухгалтера СВК "Ясени" ОСОБА_8, що в с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, де на той час знаходились вона та керівник цього господарства ОСОБА_6,грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю безпричинно затіяв конфлікт з останнім, під час якого рукою наніс потерпілому удар в голову, після цього в ході шарпанини з потерпілим наносив потерпілому удари в різні частини тіла руками та вдарив деревянним стільцем, внаслідок чого потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я та направив на ОСОБА_7 заздалегідь заготовлений пістолет «ТТ-Т» не придатний для стрільби, за допомогою якого створив реальну загрозу для життя та здоров'я потерпілого, а також і те, що у ході судового слідства не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 у нанесенні ним боковою частиною пістолета марки «ТТ-Т» удару в область голови ОСОБА_7, в демонстративному прикладанні пістолета «ТТ-Т» до голови потерпілого та в засовуванні його до роту потерпілого, а тому їх з обвинувачення підсудного виключено, тоді як в подальшому у мотивувальній частині вироку зазначено, що суд переконаний в доведенні вини ОСОБА_3 у вчиненні ним хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, що такі дії ОСОБА_3 досудовим слідством за ч.4 ст. 296 КК України кваліфіковано вірно.

Разом із цим щодо пред'явленого обвинувачення за ч.1 ст. 129 КК України у вироку зазначено, що ОСОБА_3 направив вищевказаний пістолет на ОСОБА_7, за допомогою якого створив реальну загрозу для його життя та здоров'я, тоді як в постанові про притягнення його в якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку вказано, що його винуватість в даному злочині полягає в демонстративному прикладанні пістолета «ТТ-Т» до голови потерпілого та засовуванні його до роту потерпілого.

Таким чином в даному випадку суд першої інстанції вийшов за межі пред'явленого обвинувачення.

У відповідності до вимог ст.ст.367,369,372 КПК України 1960 року підставами для скасування вироку є невідповідність висновків суду , викладених у вироку фактичним обставинам справи, коли висновки суду, викладені у вироку містять, істотні суперечності, а також невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

За таких обставин цей вирок підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що 06 липня 2010 року біля 10-30 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зайшовши в кабінет головного бухгалтера СВК "Ясени" ОСОБА_8, що в с.Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, де на той час знаходились вона та керівник цього господарства ОСОБА_6, безпричинно затіяв конфлікт з останнім, під час якого боковою частиною пістолета марки ТТ-Т, призначеного для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями, якого тримав у правій руці, наніс потерпілому удар в голову. Передавши пістолет ОСОБА_9, продовжив наносити потерпілому удари в різні частини тіла руками і деревянним стільцем, виражаючись на його адресу нецензурними словами. Внаслідок цього потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Крім цього, в ході даного конфлікту ОСОБА_3 погрожуючи вбивством, приставляв цей пістолет до голови ОСОБА_7, а також засовував дуло пістолета йому в рот, що потерпілий сприйняв як реальну погрозу вбивством. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, взявши верхню частину залізної вішалки вийшов на вулицю та пошкодив нею автомобіль потерпілого марки "Мерседес Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.4, 129 ч.1, КК України підтверджується даними в судах як апеляційної так і першої інстанції показаннями потерпілого ОСОБА_7, свідка ОСОБА_8, а також показаннями інших свідків та іншими зібраними на досудовому слідстві і перевіреними в суді першої інстанції доказами. Зокрема, показаннями потерпілого про те, що 06.07.2010 року після 10 години він разом із бухгалтером СВК «Ясени» ОСОБА_8 знаходились на роботі в їхньому робочому кабінеті, що в с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області. В той час до них зайшов ОСОБА_3 разом із громадянами ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Останні залишились стояти в дверях, а ОСОБА_3 підійшовши до нього боковою частиною пістолета ТТ, якого тримав у правій руці, вдарив його по голові зліва, від чого у нього потекла кров. Передавши пістолет ОСОБА_9, який тримав його в руці, ОСОБА_3 викрикуючи нецензурні слова кулаками та кріслом наносив йому удари в обличчя, голову, груди, погрожуюючи при цьому його вбити. Потім ОСОБА_3 взяв пістолет у ОСОБА_9 і приставив його йому до голови. Він реально побоюючись за своє життя просив ОСОБА_3 не стріляти. В цей час також ОСОБА_3 засовував йому пістолет в рот. Вийшовши на вулицю ОСОБА_3 верхньою частиною залізної вішалки, яку взяв у приміщенні СВК «Ясени» побив його автомобіль, який знаходився біля входу в контору СВК і з того часу він не має змоги користуватися цією автомашиною, свідка ОСОБА_8, яка зазначила, що 06.07.2010 року в кабінет потерпілого зайшло троє осіб, серед яких був ОСОБА_3, який зразу наніс удар темним предметом, чим саме вона не знає, в голову потерпілому, бачила кров на голові потерпілого. Під час цього старалась вийти із кабінету., а почувши слова ОСОБА_7 «ОСОБА_3 не треба» вона повернувшись в сторону потерпілого побачила, що ОСОБА_3 направив дуло пістолета на ОСОБА_7 і в останнього обличчя було в крові. Будучи наляканою вона подумала, що засуджений вистрілить спочатку в потерпілого, а потім в неї. Тоді вона якимсь чином поміж ОСОБА_10 і ОСОБА_9 вийшла з цього кабінету. Побиття потерпілого тривало близько 10 хвилин. Після цього засуджений верхньою частиною залізної вішалки, вийшовши на вулицю, побив автомашину ОСОБА_7 .

Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ствердили, що у вказаний день вони бачили, як до контори СВК під'їхала машина,з якої вийшло троє чоловіків, які зайшли в середину приміщення контори, а згодом двоє з них вийшли на вулицю і сіли в цю свою автомашину, а третій вийшовши слідом за ними залізною вішалкою побив автомашину потерпілого. Коли вони зайшли в середину приміщення то побачили, що там все було розкидано, а потерпілий був побитий.

Колегія суддів вважає, що факт вчинення ОСОБА_3 вищевказаних злочинів також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які ствердили, що вони будучи працівниками Городенківського РВ УМВС виїжджали того дня на місце події та бачили, що потерпілий ОСОБА_6 був побитий, з його слів їм стало відомо, що його побив ОСОБА_3, що останній також побив його автомашину.

Також винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даних злочинів підтверджується і матеріалами справи , а саме даними , що містяться в Картці первинної інформації Городенківського РВ УМВС (т.1 а.с.6), протоколом огляду місця події від 06.07.2010 року з фототаблицею до нього (т.1 а.с.9-13), довідкою Городенківської ЦРЛ 01-10 № 16 від 21.07.2010 року та випискою із медичної картки (т.1 а.с.47, 81), протоколами огляду адміністративного приміщення СВК «Ясени» від 26.01.2011 р. з фототаблицею до нього (т.1 а.с. 146-151),протоколами пред'явлення до впізнання від 10.02.2011 р. (т.1 а.с.152-153), очних ставок між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 22.02.2011 р. та між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (т.1 а.с. 234-236, 215-217), висновками імунологічної експертизи № 0122 від 04.02.2011р. (т.2 а.с.7-8), товарознавчої експертизи №09/18-11 від 18.02.2011 р., висновком експерта №160/97/10 -Е від 21.03.2011 р., а також протоколами огляду автомобіля від 31.01.2010 р.(т.2 а.с.49-56), огляду речових доказів від 25.03.2011 р. (т.2 а.с.79), додаткового огляду місця події від 10.05.2011 р. (т.2 а.с. 113-123), відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2011 р. ( т.2 а.с.126-132), заявою від 30.06.2010 р. (т.3 а.с.105), даними картки виїзду швидкої медичної допомоги №1887 від 06.07.2010р., протоколом №23/7967 від 28.11.2013 р.

Покликання засудженого ОСОБА_3 про необхідність перекваліфікації його дій із ч.4 ст.296 на ч.1 ст. 125 КК України і закриття справи у звязку із закінченням строків давності, а за ч.1 ст. 129 КК України у зв'язку із відсутністю в його діях складу цього злочину, так як між ним і потерпілим там була обоюдна бійка, причиною якої стало те, що останній безпричинно побив його працівницю ОСОБА_11, що пістолетом потерпілого він не бив, пістолет до голови йому він не прикладав, ним йому не погрожував і його йому в рот не засовував є необгрунтованими і спростовуютьтя вищенаведеними, зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні доказами. а також показаннями потерпілого та свілка ОСОБА_8, з яких встановлено, що ОСОБА_3 зайшовши до приміщення СВК "Ясени", безпричинно затіяв конфлікт з потерпілим ОСОБА_7, під час якого виражаючись нецензурнми словами та погрожуючи при цьому йому вбивством боковою частиною пістолета марки «ТТ-Т», призначеного для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями, наніс йому удар в голову, пізніше продовжував наносити потерпілому удари в різні частини тіла руками і деревянним стільцем, також приставляв пістолет до голови потерпілому і засовував його йому до рота, а також вироком Городенківського районного судувід 22 червня 2012 року, яким за нібито побиття ним, тобто потерпілим громадянкуОСОБА_11., що стало причиною приїзду тоді ОСОБА_3 до ОСОБА_7, останнього виправдано і даний вирок залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2013 року ( Том 5 а.с. 53-58 ) .

Показання свідка ОСОБА_9 про те, що він бачив бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у кабінеті останнього, а не те, що лише ОСОБА_3 бив потерпілого, його твердження про відсутність пістолета у ОСОБА_3 і те, що коли вони разом із ОСОБА_3 вийшли з приміщення цього офісу вікна та фари у машині потерпілого були вже побиті, а також свідчення свідка ОСОБА_10 про те, що даної події він не бачив так як перебував весь цей час у машині колегія суддів вважає такими, які спрямовані на те, щоб ОСОБА_3уникнув відповідальності і вони спростовуються вищенаведеними доказами.

Аналогічно колегія суддів вважає показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_20, що 06.07.2010 року з приводу погроз та побиття їх, між ними , тобто ОСОБА_11 та ОСОБА_20 з однієї сторони та ОСОБА_7 в різний час дня відбувся конфлікт, у ході якого саме вони, ОСОБА_20 та ОСОБА_11 побили потерпілого ОСОБА_7 такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовані вищенаведеними доказами.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляції ОСОБА_3 щодо перекваліфікації його дій із ч.4 ст.296 на ч.1 ст. 125 КК України, а також закриття справи за ч.1 ст. 129 КК України у звязку із відсутністю в його діях складу цього злочину, немає.

Згідно вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Даних вимог закону суд не дотримався та призначив засудженому надто м'яке покарання.

Призначаючи ОСОБА_3 за ч.4 ст. 296 КК України покарання з врахуванням всіх пом'якшуючих його покарання обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу, його ставлення до скоєного та суспільну небезпечність даних злочинів, а тому незаконно застосував ст.75 КК України та звільнив його від відбування покарання за ч.4 ст. 296 КК України з випробуванням.

При призаченні покарання засудженому колегія суддв враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини що пом'якшують покарання: позитивні характеристики, на утриманні має неповнолітню дитину, судиться вперше, за вироком суду першої інстанції відшкодував спричинені потерпілому збитки, а також стан його здоров'я, а тому вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 296 КК України, яке відповідно до вимог ст. 65 КК України буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

При визнанні винуватим та призначенні покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 129 КК України суд прийшов до обгрунтованого рішення про звільнення його від відбування покарання за цією статтею на підставі ст.ст. 49, ч.5 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Щодо вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджену його автомашину колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про її відшкодування в розмірі 20049,61 грн.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову потерпілого про відшкодування завданих йому збитків у звязку з неможливістю використання ним своєї автомашини на основі договору оренди між ним та СВК «Ясени» колегія суддів вважає правильним, оскільки цей договір оренди автомобіля відповідно до вимог ч. 2 ст. 799 ЦК України є недійсним, оскільки він не є нотаріально посвідченим.

Щодо відшкодування заявлених потерпілим витрат на правову допомогу, то вони підлягають до задоволення з наступних підстав. Як вбачається з Постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 1994 року № 821 «Про затвердення порядку оплати праці адвокатів за надання правової допомоги в кримінальних провадженнях за рахунок держави» в ній не передбачений порядок оплати праці адвоката на основі договору між адвокатом і потерпілим, тобто дані послуги потерпілим не отримані за рахунок держави, а тому їх оплата не може бути здійсненна відповідно до норм цієї постанови. В матеріалах справи містяться договори потерпілого ОСОБА_7 з адвокатами про надання правової допомоги, квитанції та довідки про вартість цих послуг, а тому відшкодування витрат на правову допомогу повинні бути здійснені відповідно до них (т.4 а.с. 55, 62, 65, 67).

Колегя суддів приходить до висновку, що розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн , стягнутої на користь потерпілого не грунтується на вимогах ст.1167 ЦК України, а тому враховуючи перенесені потерпілим фізичні та моральні страждання її слід збільшити до 20 000 грн.

Керуючись ст. ст. 365, 367, 378 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

засудила :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляції потерпілого ОСОБА_7 та прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Городенківського районного суду від 14 червня 2012 року відносно ОСОБА_3 за ч. 4 ст.296 КК України в частині призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.4 ст. 296 КК України та призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. та 16 850 грн. витрат за надання правової допомоги.

В решті цей вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги через Апеляційний суд Івано-Франківської області.

Головуючий С.С. Вилка

Судді: О.Й. Іванів

Б.М. Томенчук