Ухвала суду № 41356105, 14.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8056/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2116/2014

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді Фединяка В.Д.

суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.

секретаря Мельник О.В.

з участю представників: ОСОБА_2- ОСОБА_3 і

ОСОБА_4;

ТзОВ «АРС-ДІМ» Шпильки А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоремсервіс», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «АРС-ДІМ», приватна фірма «Галицький двір» про зобов'язання укласти договір міни та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2014 року представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в справі за її позовом - накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування вищевказаної ухвали, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду постановлена з допущенням порушення норм процесуального права. На думку апелянта, суд не врахував того, що відповідачем здійснюється продаж квартир, тому існує реальна загроза невиконання ймовірного рішення суду на користь позивачки у зв'язку з продажем квартири на, на яку вона претендує.

У судовому засіданні представники ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, просять задовольнити цю скаргу.

Представник ТзОВ «АРС-ДІМ» Шпилька А.А. визнав апеляційну скаргу, не заперечує про задоволення заяви про забезпечення позову в справі.

Інші особи, які беруть участь у розгляді справи в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду цієї справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи представнику ОСОБА_2- ОСОБА_3 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено обставин і не подано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду на користь заявника.

Висновок суд є передчасним і погодитись з ним не можна.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень пп. 2, 3,4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 1 ч.ч.1,3 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру допускається забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2014 року ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоремсервіс», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «АРС-ДІМ», приватна фірма «Галицький двір» про зобов'язання укласти договір міни та стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку не виконує договір про передачу їй квартири АДРЕСА_1

Також 05.09.2014 року позивач звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, яка є мотивованою, вказуючи на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення його позову.

Встановлено, що у виділених матеріалах справи, які направлені на розгляд апеляційного суду з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, убачається, що між сторонами дійсно виник спір майнового характеру та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Зокрема, копія договору №19/06 від 19 червня 2013 року купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, тобто квартири АДРЕСА_1

Згідно п.7 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її неправильно вирішив суд першої інстанції.

Згідно п.2 ч.1ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За таких обставин, оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам п.1ч.1ст.152 ЦПК України, тому підлягає скасуванню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 цього Кодексу з постановленням нової ухвали про задоволення заяви представника ОСОБА_2- ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову та накласти арешт на спірну квартиру.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 151 - 153, 303, 304, ст. ст. 312 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2014 року скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя В.Д.Фединяк

Судді: А.Ю.Малєєв

О.Є.Меленко