Ухвала суду № 41355363, 06.11.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/6459/14-ц Головуючий у 1-й інст. Куліченко М. В.

Категорія 48 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Косигіної Л.М., Григорусь Н.Й.,

при секретарі Добровольській Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ними за спільні кошти був куплений автомобіль Lexus LS 460, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 338625 грн., право власності на який зареєстроване на ім'я відповідача. За час спільного проживання у шлюбі вони також придбали торгівельний контейнер НОМЕР_3, вартістю 93500 грн., який розташований на території Коростенського кооперативного ринку.

Оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядки вирішити питання про поділ вказаного майна, ОСОБА_2 просить суд поділити спільне сумісне майно, виділивши їй у власність торгівельний контейнер, а відповідачеві виділити зазначений автомобіль та зобов'язати його сплатити компенсацію за відступ від рівності часток у спільному сумісному майні подружжя в розмірі 245125 грн.

Під час розгляду справи позивачка звернулась до суду із заявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно, а також заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна до вирішення справи по суті.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 вересня 2014 року встановлено заборону на вчинення будь-яких дій, пов'язаних з відчуженням чи обтяженням зобов'язаннями автомобіля Lexus LS 460, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а також торгівельного контейнера НОМЕР_3, розташованого на території Коростенського кооперативного ринку, право власності на які зареєстроване на ім'я ОСОБА_1.

У апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2

Зокрема, зазначає, що при звернені до суду із заявою про забезпечення позову позивачкою не надано жодного доказу належності спірного майна його довірителю. Окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Вирішуючи дане питання, суд першої інстанції належним чином не з'ясував наявність обставин, які обумовлюють застосування саме такого виду забезпечення позову, як заборона на вчинення дій, пов'язаних з відчуженням вказаного майна та його обтяженням зобов'язаннями.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ч.ч.1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.152 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Частиною 3 вказаної норми також передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані з поділом спільного сумісного майна, набутого ними за час перебування у зареєстрованому шлюбі, а саме: автомобіля Lexus LS 460, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а також торгівельного контейнера НОМЕР_3, розташованого на території Коростенського кооперативного ринку.

Судом також встановлено, що вказаний транспортний засіб зареєстрований на ім'я ОСОБА_1.

Наявна в матеріалах справи довідка, видана підприємством «Коростенський кооперативний ринок» 8 серпня 2014 року за №173, містить інформацію про те, що в користування відповідачеві надані торгівельні місця НОМЕР_3, загальною площею 15,9 кв.м, на які він встановив металевий контейнер ( а.с.14).

Враховуючи ту обставину, що спір з приводу поділу спільного сумісного майна подружжя в судовому порядку остаточно не вирішений, а застосований судом вид забезпечення позову є співмірним та відповідає позовним вимогам, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,312-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуюча Судді: