Вирок № 41355022, 12.11.2014, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1483/14-к

1-кп/291/64/14

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2014 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Грека М.М.,

при секретарі - Юрченко О.О.,

прокурора - Афійчука Ю.М.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ружин кримінальне провадження № 12014060290000170 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2014 року близько 08 години гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували біля криниці, що розташована по вул. В. Бердичівська в с. Вчорайше Ружинського району Житомирської області. В цей же день, час та в цьому ж місці у ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 в цей же час та в цьому ж місці підійшов до ОСОБА_4 та обхопив його своїми обома руками, після чого умисно великим пальцем своєї правої руки надавив на ліве око останнього, чим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді контузії важкого ступеню лівого ока, випадання оболонок, субкон"юктивний розрив склери лівого ока, рваних ран кон"юктиви лівого ока.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину визнав. Не заперечував, що 22.07.2014 року близько 08 години, знаходячись біля криниці, що розташована по вул. В. Бердичівська в с. Вчорайше Ружинського району Житомирської області підійшов до ОСОБА_4, під час сварки, яка виникла після того, як ОСОБА_1 на нього вилив воду, обхопив його своїми обома руками, після чого великим пальцем своєї руки надавив в область обличчя, можливо, на ліве око останнього, чим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження. Цивільний позов заявлений прокурором не визнав.

Крім визнання своєї вини, вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Згідно показань потерпілого ОСОБА_1 22.07.2014 року, вранці він перебував біля криниці, що розташована в с. Вчорайше Ружинського району, коли набирав воду, відро заплуталося. В цей час біля криниці появився ОСОБА_2, який почав тягнути відро в свою сторону. Він його про допомогу не просив, на його прохання щоб ОСОБА_2 пустив відро, останній не реагував. Після чого він частину води вилляв на ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_2 підійшов до нього, обхопив обома руками та великим пальцем лівої руки надавив на його ліве око, від чого він відчув біль. А потім їх розборонила ОСОБА_5 Після спричинення тілесних ушкоджень лікувася в обласній лікарні так як після обстеженння в Ружинській ЦРЛ його було направлено в обласну лікарню. В лікарні перебував декілька днів, робили операцію. На даний час на ліве око майже не бачить.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 14.08.2014 року потерпілий ОСОБА_1 розповів та показав на статисту як саме ОСОБА_2 пальцем руки надавив йому на ліве око,в результаті чого йому спричинені тілесні ушкодження.

Відповідно до висновка судово-медичного експерта № 419 від 23.07.2014 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на нижній повіці лівого ока. Згідно записів амбулаторної картки стаціонарно хворого ОСОБА_1 виявлено ушкодження у вигляді : контузії важкого ступеню лівого ока, випадання оболонок, субкон"юктивний розрив склери лімба лівого ока, рваних ран кон"юктиви лівого ока, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як не небезпечні для життя однак визвали тривалий розлад здоров"я. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею, що не виключається можливим за обставин та в термін, що вказаний в постанові.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 447 від 20.08.2014 року, враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, які виявлені у ОСОБА_1, вони можуть бути спричинені при обставинах та в спосіб, на які вказував потерпілий ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту за його участі, проведеного 14.08.2014 року.

Відповідно доч. 3 ст. 349 КПК України, суд, з"ясував, чи правильно розуміють учасники сулдового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз"яснив їм про позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що своїми усмисними діями, що виразились в заподіянні середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_1, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідки, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №384-2014 від 16.09.2014р. ОСОБА_2 з підліткового віку виявляє ознаки легкої розумової відсталості (помірної дебільності) з емоційно-вольовою нестійкістю змішаного типу у вигляді сповільненого темпу психічних процесів, конкретного характеру мислення, його тугорухомості, примітивності та поверхневості суджень, низького рівня шкільних та загальних знань, зниження інтелекту до ступеню легкої розумової відсталості (помірної дебільності), деякої нестійкості емоційних реакцій та зниженого вольового контролю поведінки. ОСОБА_2 страждав на вище вказаний розлад і в період часу до якого відноситься інкриміновані йому протиправні вчинки. Виявлені у ОСОБА_2 під час даного освідоцтва розлади не позбавляють його здатності на даний час та не позбавляли його цієї здатності і в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні дії, усвідомлювати значення своїх дій

та керувати ними, але вони обмежують його цієї здатності в цілому, через що потребує у визнанні його обмежено осудним.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 інкриміноване йому кримінальне правопорушення, вчинив перебуваючи в стані обмеженої осудності.

У відповідності до ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, яка визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру. Однак згідно висновку судово- психіатричної експертизи ОСОБА_2 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру в примусовому порядку.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення правопорушення проти особи похилого віку.

Обставин, що пом"якшують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставин справи, обставин які пом"якшують та обтяжують покарання, а також особу обвинуваченого, який є пенсіонером, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання та можливості прийняття рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов прокурора в інтересах Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину в сумі 1637 грн 82 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно оглянутих під час судового розгляду листа обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського від 08.08.2014 року № 1589 потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у центрі мікрохірургії ока обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського з 24.07.2014 року по 30.07.2014 року. У відділенні проведено 6 ліжко-днів. Вартість одного ліжко-дня становить 272,97 грн. Загальна вартість лікування 1637,82 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави в особі Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації.

Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Цивільний позов в інтересах держави, відповдно до ч. 3 ст. 128 КПК України, пред"являється прокурором.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 не заявлявся.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід суд вважає за необхідне не обирати .

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 368-371, 373, 374, КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 ( один ) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обовязок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 76 КК України, суд покладає на ОСОБА_2 обов"язок потягом іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов прокурора задовільнити, стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року напродження, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (розрахунковий рахунок 3141154470700001 по коду 24060300 "Інші надходження", банк ГУДКСУ в Житомирській області, код ЄДРПОУ 37976485, МФО 811039) 1637, 82 (одну тисячу шістсот тридцять сім гривень 82 коп.) витрат на лікування потерпілого від злочину.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Ружинський районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Суддя М. М. Грек.