Ухвала суду № 41354815, 04.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р. Справа № 4912/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі № 819/532/14-a за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (далі - ПАТ «Тернопільгаз») звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року №0007512210.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області від 15 листопада 2013 року №0007512210.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що у податкових накладних, поданих позивачем, заповнені усі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України, вони пройшли реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у позивача не було підстав для подання скарг на постачальника товару.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовити.

Як на доводи апеляційної скарги посилається на те, що електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Тернопільською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Тернопільгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №676/22-10/03353503 від 28 серпня 2013 року. На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 року № 0007512210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 1 516 476 грн., в тому числі 1 010 984 грн. основного платежу та 505 492 грн. фінансових санкцій за порушення п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем абзацу 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від контрагентів та складених з порушеннями, а саме: невідповідністю цифрового електронного підпису та підпису на податкових накладних, виданих контрагентами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

В акті перевірки зазначено, що отримані податкові накладні від ТОВ «Констракшен машинері», ТОВ «АБІ Україна», ПАТ «Тернопільміськгаз», ВАТ «Закарапатнафтопродукт-Мукачево», ТОВ «Газторг Україна», ТОВ «Ульпласт-Львів», ТОВ «ТД Професіонал» та ТОВ «Ю-Нік» оформлені з порушенням вимог абз. 9 п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині накладення електронного підпису при їх реєстрації в реєстрі податкових накладних, а саме - електронний цифровий підпис, що накладено на вищенаведених податкових накладних при їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належить одній особі, а підпис, яким скріплено податкові накладні при видачі їх покупцю, належить іншій.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз.5 п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Тобто нормами п.5 Порядку законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні згідно з матеріалами справи були заповнені правильно, в них були зазначені усі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України, вони пройшли реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" не було підстав для їх перевірки та подання скарг на постачальника товару.

Згідно з п.7 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою та проводиться їх реєстрація.

Відповідно до п.8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Відповідно до п.9 Порядку № 1246 наявність помилок у податковій накладній є причиною відмови у прийнятті податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надсиланням квитанції Державна податкова служба фактично підтверджує, що вона перевірила електронний цифровий підпис на податковій накладній, податкова накладна не містить помилок та вважається прийнятою. Тобто, податкові накладні складені із дотриманням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України. Крім цього, підтвердженням факту прийняття податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача про протиправне віднесення платником податку суми ПДВ до податкового кредиту за податковими накладними, які при їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та в паперовій формі мають підписи різних осіб, оскільки такі доводи не ґрунтуються на вимогах чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, а з поданих позивачем доказів судом встановлена правомочність осіб на підписання у паперовому вигляді податкових накладних, виданих контрагентами позивача.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегією суддів не встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, а тому висновок Тернопільської ОДПІ про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 1 010 984 грн. є безпідставним.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено наявність правових підстав для скасування скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2013 року №0007512210, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 1 516 476 грн., в тому числі 1 010 984 грн. основного платежу та 505 492 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі № 819/532/14-a відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі № 819/532/14-a - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник