Постанова № 41350389, 11.11.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16484/14-п Провадження №33/773/257/14 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю скаржника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2014 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, непрацюючий,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17 вересня 2014 року о 00 год. 35 хв. по вул. Гнідавській в місті Луцьку керував скутером марки «Альфа», без номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 27 жовтня 2014 року подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Луцького міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року. Посилається на те, що постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав лише 20 жовтня 2014 року. Вказує, що не був належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду справи, а розгляд справи 10 жовтня 2014 року без його участі є грубим порушенням його прав. Зазначає, що з 21 до 24 жовтня 2014 року перебував у відрядженні, тому це позбавило його можливості своєчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. Також вказує на те, що наведені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, зазначає, що алкоголю в той день не вживав, а працівники ДАІ проходити медичний огляд не пропонували. Він же вважав, що протокол щодо нього складають за керування транспортним засобом без номерних знаків.

Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши ОСОБА_2, який апеляцію підтримав, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, приходжу до висновку, що строк на оскарження постанови суду підлягає поновленню, а апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, даних про отримання ним копії постанови від 10 жовтня 2014 року в матеріалах справи немає, а як вбачається з матеріалів справи суд направив її лише 15 жовтня 2014 року, тому строк на апеляційне оскарження постанови Луцького міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року ОСОБА_2 слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Доводи скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не заслуговують на увагу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 17.09.2014 року серія АВ2 №060430 ОСОБА_2 під розписку було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Луцькому міськрайонному суді 10 жовтня 2014 року о 10-00 годині, про що свідчить його власноручний підпис в протоколі. (а.с.1). Саме в той день і був проведений розгляд справи. Однак в судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП участь ОСОБА_2 при розгляді даної справи не є обов'язковою. За таких обставин суд першої інстанції правомірно розглянув справу у його відсутності.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин зазначених в постанові підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №060430 від 17.09.2014 року, в якому скаржник своїм підписом ствердив, що з порушенням згідний (а.с.1), поясненнями самого ОСОБА_2 в яких останній свою вину визнав і вказав, що відмовляється їхати в медичний заклад для визначення стану сп'яніння (а.с.4), поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з яких вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та із застосуванням приладу «Драгер».

Твердження апелянта, що алкоголю в той день він не вживав, а працівники ДАІ проходити медичний огляд не пропонували спростовуються наведеними вище показаннями свідків та його особистими поясненнями (а.с.4) в яких він зазначив, що напередодні пив алкогольне пиво і від медичного огляду відмовляється, а також письмовою розпискою ОСОБА_5 якому працівник ДАІ після складання протоколу щодо ОСОБА_2 передали скутер «Альфа» для доставки на місце стоянки (а.с.5).

Складання щодо ОСОБА_2 протоколу за керування транспортним засобом без номерних знаків, на що він посилається, жодними доказами у справі не підтверджується, тому до уваги судом не приймається.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, вплину наркотичних чи токсичних речовин. Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність за ст.130 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому суд першої інстанції вірно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив ОСОБА_2 мінімальне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виходячи з вищенаведеного вважаю, що постанова Луцького міськрайонного суду щодо ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, з наведених в апеляції обставин, немає.

Керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року щодо нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н. Оксентюк