Рішення № 41350059, 13.11.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3629/14-ц

(2/199/2161/14)

РІШЕННЯ

іменем України

«27» жовтня 2014 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

секретар - Шахназарян М.А.,

за участі представника позивача - Батушана О.Ф.,

за участі представника третьої особи - Грекової Т.О.,

за участі прокурора - Бойкової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де треті особи Управління - служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, Комунальний заклад «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради та прокуратура Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до повідомлення КЗ «Дніпропетровська міська дитяча лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради від 20.01.2014 №91 з 08.01.2014 р. у вищезазначеному комунальному закладі перебуває малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була доставлена сторонньою жінкою та робітниками АНД РВ ДМУ УМВС у Дніпропетровській області, так як мати залишила дитину і будь - яких документів на дитину ОСОБА_5 надано не було. Зі слів жінки мати дитини - гр. ОСОБА_3, 1989 р.н., попередньо мешкала в Автономній Республіці Крим і дитину реєструвала в м. Сімферополі.

08.01.2014 р. АНД РВ ДМУ УМВС у Дніпропетровській області спільно з КЗ «Дніпропетровська міська дитяча лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради складено відповідний Акт «про дитину, покинуту у пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину».

Управлінням - службою у справах дітей Амур - Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради в ході проведення інформаційно - пошукових заходів через службу у справах дітей Сімферопольської міської ради встановлено наступне.

Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно статей 126, 133, 135 СК України від 20.02.2014 р. № 00С13497113 дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України, де ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказані батьками дитини.

Мати дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, попередньо мала реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3. Згідно з даними адресно - довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Автономній Республіці Крим відомості про реєстрацію громадянки ОСОБА_3 станом на 18.02.2014 відсутні.

За даними характеристики, наданої СДІМ Железнодорожного РВ Сімферопольського ГУ ГУМВД України в АР Крим у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженої с. Безимянне, Миколаївської області, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2, зазначається, що ОСОБА_3 за вищезазначеною адресою мешкала тривалий час. На момент запиту, з жовтня 2013 року в сім'ї не мешкає. За місцем мешкання, у свій час, характеризувалася посередньо, з сусідами не конфліктувала, у зловживанні алкогольних напоїв та наркотичних засобів не помічена. В період з 21.06.2008 року по 24.06.2011 рік неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 181-1, ч. 2 КУоАП (займання проституцією).

Батько дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання за адресою: Автономна АДРЕСА_2 (житло орендоване). Не працює.

За інформацією Залізничного РВ СГУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за ст. ст. 185, 190 КК України. Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 28.11.2012 р. йому було призначено покарання у виді двох років позбавлення волі, але на підставі ст. 75 КК України він був звільнений з випробуванням на 1 рік.

14.02.2014 р. співробітниками служби у справах дітей Сімферопольської міської ради проведено обстеження житло - побутових умов за місцем мешкання ОСОБА_4 та складено відповідний Акт. Будинок без зручностей, можливе місце для сну дитини відсутнє, необхідні предмети побуту та меблі відсутні. Іграшки, книжки і розвиваючі ігри відсутні. Батьком не створені належні умови для всебічного розвитку, виховання та проживання малолітньої дитини з ним.

Згідно письмового пояснення ОСОБА_4, гр. ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в жовтні 2013 року пішла з дому з документами і місце її перебування йому не відоме.

Зі слів ОСОБА_4, рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонського області у 2009 році гр. ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_10, 2008 р.н. На даний час дитина перебуває під опікою ОСОБА_11

За інформацією КЗ «Сімферопольський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді» сім'я ОСОБА_4 з 22.07.2013 р. по 09.12.2013 р. перебувала під соціальним супроводом. Знята з негативним результатом.

Відповідно висновку виконкому Железнодорожної районної у м. Сімферополі ради Автономної Республіки Крим від 04.03.2014 № 307/024-17 ОСОБА_4 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст. 19 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, а також з метою захисту прав дитини, виконком Железнодорожної районної ради м. Сімферополя вважає доцільним і відповідає інтересам малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавлення батьківських прав її батька ОСОБА_4, 1975 р.н.

04.03.2014 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська розглянуто питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: вирішено рекомендувати органу опіки та піклування Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська тимчасово влаштувати малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закладу для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Підготувати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Комісія з питань захисту прав дитини Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська на своєму засіданні 04.03.2014 р. зазначила, що мати дитини - ОСОБА_3, 1989 р.н., злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням виконкому Амур - Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради від 21.03.2014 № 66/1 «Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закладу для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського» малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, влаштована до закладу для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

До 30.04.2013 р. малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала в КЗ «Дніпропетровська міська дитяча лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради, де проходила медичне обстеження та необхідне дитині в цей час лікування. Дівчинку ніхто не відвідував та про неї, з її родини, ніхто цікавився.

На даний час дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває в КЗ «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» ДОР. Як вбачається, батько дитини - ОСОБА_4 і після інформування про місце перебування доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно перебуваючи в статусі батька, не вжив ніяких заходів та дій щодо повернення доньки у свою сім'ю. Не проявив бажання та наміру побачити свою доньку. По суті, не набувши, так і не має родинного зв'язку з дитиною. Фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків по відношенню до дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, чим порушує її права, злісно ухиляючись від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, про що зазначено в ч.І ст. 164 Сімейного кодексу України.

Місце перебування матері дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_3, 1989 р.н., невідоме.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, яке відбулося 04.03.2014 р., розглянуто питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, 1989 р.н., відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

прийнято рішення рекомендувати органу опіки та піклування Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська підготувати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, 1989 р.н., відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме нехтування ОСОБА_3, 1989 р.н., та ОСОБА_4, 1975 р.н., своїми батьківськими обов'язками, як батьком та матір'ю - єдиними законними представниками дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позивач при зверненні до суду посилається на те, що для захисту прав та інтересів дитини ОСОБА_5 органом опіки та піклування Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська необхідно вирішити питання про надання дитині, залишеній без батьківського піклування, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, що дозволить провести заходи щодо її влаштування до сімейних форм виховання, де вона буде мати відповідну увагу та умови для її соціально - правового адаптування до дорослого життя.

Підставу позову становлять приписи ч. 1 ст. 165, п. 2 ч. 1 ст.164, ст. 180, ст. 183 СК України.

Предмет позову становить вимога про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, 1989 р.н., та ОСОБА_4, 1975 р.н., відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та подальшої передачі її органу опіки та піклування Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська для проведення заходів соціально - правового захисту її прав та інтересів, та про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини усіх видів доходів з кожного, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь особи, яка буде виконувати обов'язки опікуна.

У судовому засіданні представник позивач вимоги позову підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд повністю задовольнити поданий позов.

Прокурор та представник третьої особи просили суд ухвалити рішення про задоволення позову повністю.

За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений, повторно не з'явився, причини неявки не повідомив, не надав заяви про розгляд справи у його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до повідомлення КЗ «Дніпропетровська міська дитяча лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради від 20.01.2014 №91 з 08.01.2014 р. у вищезазначеному комунальному закладі перебуває малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була доставлена сторонньою жінкою та робітниками АНД РВ ДМУ УМВС у Дніпропетровській області, так як мати залишила дитину і будь - яких документів на дитину ОСОБА_5 надано не було. Зі слів жінки мати дитини - гр. ОСОБА_3, 1989 р.н., попередньо мешкала в Автономній Республіці Крим і дитину реєструвала в м. Сімферополі.

08.01.2014 р. АНД РВ ДМУ УМВС у Дніпропетровській області спільно з КЗ «Дніпропетровська міська дитяча лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради складено відповідний акт про дитину, покинуту у пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину.

Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно статей 126, 133, 135 СК України від 20.02.2014 р. № 00С13497113 дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України, де ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказані батьками дитини.

Мати дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, попередньо мала реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3. Згідно з даними адресно - довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Автономній Республіці Крим відомості про реєстрацію громадянки ОСОБА_3 станом на 18.02.2014 р. відсутні.

За даними характеристики, наданої СДІМ Залізничного РВ Сімферопольського ГУ ГУМВС України в АР Крим у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженої с. Безимянне, Миколаївської області, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2, зазначається, що ОСОБА_3 за вищезазначеною адресою мешкала тривалий час. На момент запиту, з жовтня 2013 року в сім'ї не мешкає. За місцем мешкання у свій час характеризувалася посередньо, з сусідами не конфліктувала, у зловживанні алкогольних напоїв та наркотичних засобів не помічена. В період з 21.06.2008 року по 24.06.2011 рік неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 181-1, ч. 2 181-1 КУпАП (займання проституцією).

Батько дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання за адресою: Автономна АДРЕСА_2 (житло орендоване). Не працює.

За інформацією Залізничного РВ СГУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за ст. ст. 185, 190 КК України. Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 28.11.2012 р. йому було призначено покарання у виді двох років позбавлення волі, але на підставі ст. 75 КК України він був звільнений з випробуванням на 1 рік.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Судом встановлено, що батьки малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконують батьківські обов'язки.

Рішенням виконкому Амур - Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради від 21.03.2014 № 66/1 «Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закладу для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського» малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, влаштована до закладу для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

До 30.04.2013 р. малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала в КЗ «Дніпропетровська міська дитяча лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради, де проходила медичне обстеження та необхідне дитині в цей час лікування. Дівчинку ніхто не відвідував та про неї, з її родини, ніхто цікавився.

На даний час дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває в КЗ «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» ДОР.

Відповідно висновку виконкому Железнодорожної районної у м. Сімферополі ради Автономної Республіки Крим від 04.03.2014 № 307/024-17 ОСОБА_4 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно висновку Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 30.04.2014 р. є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3, 1989 р.н., відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Оскільки обов'язок щодо виховання дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, а також враховуючи те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини , вбачаються правові підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Разом з тим, приймаючи за поданим позовом рішення, враховується встановлення судом факту, що відповідачі взагалі не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування з урахуванням віку дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, дитина перебуває на державному забезпеченні, інші джерела існування відсутні, відповідачі не спілкуються з дитиною, не надають їй доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для майбутнього отримання дитиною освіти. Зазначені фактори розцінюються судом як ухилення від виховання дитини з урахуванням свідомого нехтування батьківськими обов'язками з боку відповідачів.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що факт ухилення відповідачів від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини знайшов своє підтвердження та вимоги позову не є надуманими, відповідачі не скористався правом брати участь у судових засіданнях, не надали заперечення проти позову, для суду вбачаються правові підстави для ухвалення рішення про задоволення позову та ухвалення рішення про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та наявні підстави для передачі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради для проведення заходів соціально-правового захисту її прав та інтересів (ч. 1 ст. 167 СК України).

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то, відмовляючи в її задоволенні, суд виходить з положень СК України, зокрема, керується тим, що за ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Оскільки питання щодо встановлення опіки на неповнолітньою дитиною ще не вирішено, тобто не визначена особа, на користь якої стягуватимуться аліменти на утримання неповнолітньої дитини, підстави для такого стягнення на даний час відсутні.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де треті особи Управління - служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, Комунальний заклад «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради та прокуратура Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та передати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради для проведення заходів соціально-правового захисту її прав та інтересів.

Відмовити в задоволенні вимоги позову про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 121,80 грн. з кожного з відповідачів окремо.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя