Вирок № 41350051, 12.11.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-КП/200/370/14 Справа № 200/7329/14-к

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді Левч В.І

при секретарі Кравченко Г.В.

з участю прокурора Калугіна Є.П.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12013040640007588 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, с вищою освітою, не заміжньої, працюючої менеджером ТЕК ТОВ «ІТЛ», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої:

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 27.10.2013 р. близько 06.00 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання в кватирі АДРЕСА_2, у процесі сварки зі співмешканцем ОСОБА_5, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно завдала один удар ножем в життєво важливу ділянку тулуба останнього, а саме в грудну клітину ліворуч, чим заподіяла ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючою колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч на лівій бічній поверхні грудної клітини по середньо-паховїй лінії (на відстані 122 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 27 см. ліворуч від умовної серединної лінії тіла), без ушкодження внутрішніх органів, з явищами гемотораксу, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала частково та пояснила, що у грудні 2008 року вона познайомилась з ОСОБА_5 і вони почали зустрічатися, а в липні 2013 року вона вирішили мешкати разом та почали орендувати квартиру АДРЕСА_2 та їх відносини почали псуватися.

26.10.2013 року вона разом з подругою приїхала до ресторану, де ОСОБА_5 працював адміністратором. Приїхавши до ресторану, вона побачила ОСОБА_5, який був у стані сильного алкогольного сп'яніння. Випивши близько 150 г. горілки «Бехеровка» разом з друзями, вона стала казати ОСОБА_5, що треба їхати додому і вони на цьому ґрунті почали сваритися. Настоявши на тому, що треба їхати додому, вони викликали таксі. Коли вони приїхали додому, ОСОБА_5 почав до неї чіплятися і вона його відштовхнула. Після цього ОСОБА_5 схватив її, повалив на підлогу та почав роздягати, в наслідок чого у неї в подальшому з'явились синці на руці та нозі. Їй вдалося вирватись і вона, забігши до ванної кімнати, закрилась. Коли вона вийшла з ванної кімнати до кухні, щоб випити чаю і зробити бутерброд, ОСОБА_5 підбіг ззаду, а вона обернувшись, побачила, що він замахується на неї стільцем. Пригнувши голову, вона витягла руки вперед і штовхнула його. Це було в долі секунди і вона навіть не подумала, що у неї в руці знаходиться ніж, яким вона нарізала бутерброди. Після цього ОСОБА_5 скрикнув і впав, а вона, озирнувшись по сторонах, побачила ніж у крові і все зрозуміла. Після чого вона викликала швидку допомогу. Під час досудового розслідування вона давала інші показання, оскільки вони про це домовились з ОСОБА_5, оскільки у сварці вони були винні обоє, та щоб не було у них ніяких проблем. Визнає частково себе винною, оскільки ОСОБА_5 отримав удар ножем від її руки, в наслідок чого у нього виникли тілесні ушкодження, але умислу на спричинення йому удару у неї не було.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами у їх сукупності.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що з липня 2013 року він з ОСОБА_3 став мешкати разом у квартирі АДРЕСА_2.

26.10.2013 року він з ОСОБА_3 та друзями відпочивали у ресторані, вживали спиртні напої, після чого близько 04.00 години, викликавши таксі, поїхали додому. 27.10.2013 р. близько 06.00 години у нього з ОСОБА_3 виникла сварка на ґрунті того, що вона хотіла ще їхати гуляти, а він хотів відпочивати, а також того, що він мало заробляє. В процесі сварки він стояв боком до ОСОБА_3 на відстані 1,5-2 метрів і не приймав ніяких дій, направлених на спричинення їй тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 стояла на кухні, у неї в руках був ніж і вона була емоційно збуджена. Після чого ОСОБА_3 підійшла до нього і він відчув біль в грудній клітині ліворуч, а потім побачив на підлозі ніж. Після удару його ножем ОСОБА_3 дуже злякалася, була шокована і викликала йому швидку допомогу.

Протоколом огляду місця події від 27.10.2013 р., під час якого була оглянута квартира АДРЕСА_2 та було вилучено три ножі, змиви на марлеві тампони, фрагмент картонки, недопалок, відбитки пальців рук. (а.с. 4-11)

Протоколом огляду місця події від 27.10.2013 р., під час якого був оглянутий коридор квартири АДРЕСА_2. (а.с. 12-15)

Протоколом огляду предмету від 27.10.2013 р., під час якого, були оглянуті речі ОСОБА_3 та було виявлено на носках ОСОБА_3 плями бурого кольору (а.с. 45-47)

Висновком експерта № 215 від 26.02.2014 р., відповідно до якого, у наданих на дослідження марлевих тампонах, які були вилучені у ході огляду місця події, були виявлені сліди крові, які можуть належати ОСОБА_3, а також змішення крові потерпілого ОСОБА_5 і ОСОБА_3 (а.с. 93-96)

Висновком експерта № 156 від 25.02.2014 р., відповідно до якого, у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючою колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч на лівій бічній поверхні грудної клітини по середньо-паховїй лінії (на відстані 122 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 27 см. ліворуч від умовної серединної лінії тіла), без ушкодження внутрішніх органів, з явищами гемотораксу, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння. (а.с. 109-111)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2014 р. за участю спеціаліста ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_3, в ході якого, остання показала та розповіла механізм та спосіб скоєння нею 27.10.2013 р. злочину (a.с. 133-137)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2014 р. за участю ОСОБА_3, в ході якого, остання показала та розповіла механізм та спосіб скоєння нею 27.10.2013 р. злочину (a.с. 138-143)

Додатковим висновком експерта № 983-е від 26.03.2013 р., згідно з яким, характер тілесного ушкодження, виявленого у ОСОБА_5, не відповідає механізму його спричинення, на який вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту за її участю, за вказаним механізмом характерне спричинення тілесних ушкоджень у вигляді різаних ран, а виявлене у ОСОБА_5 тілесне ушкодження спричинено від прямої механічної дії твердою плаского предмету, який володів колючо-ріжучими властивостями та діяв у напрямку зліва-направо, дещо ззаду-наперед та зовні до середини, що підтверджується характером рани (краї рани рівні, кінні гострі) та напрямком раннього каналу (к переду та у середину). (а.с. 147-148)

Речовими доказами по справі (а.с. 104-405).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_3, які виразилися в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, тобто ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.

Часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї провини в інкримінованому їй злочину, суд розцінює, як бажання пом'якшити відповідальність за скоєне.

Версія підсудної про те, що вона не навмисно та ненароком заділа потерпілого ножем, коли він замахнувся на неї стільцем, повністю заперечується як показаннями самого потерпілого, так і висновками судово-медичної експертизи з приводу нанесених тілесних ушкоджень потерпілому, що належать до тяжких, а також висновком додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого, за наслідками проведеного слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_3, вбачається, що характер тілесного ушкодження не відповідає механізму його спричинення, на який вказувала ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту. Згідно за вказаним обвинуваченою механізмом характерне спричинення тілесних ушкоджень у вигляді різаних ран, а виявлене у потерпілого тілесне ушкодження спричинено від прямої механічної дії твердого плаского предмету, який володів колючо-ріжучим властивостями та діяв у напрямку зліва-направо, дещо ззаду-наперед та зовні до середини, що вказує на те, що обвинувачена приховує справжні обставини вчиненого правопорушення, які не узгоджуються із зібраними доказами по матеріалам кримінального провадження. Крім того, обставини і мотиви, відповідно до пояснень обвинуваченої, за яких був вчинений злочин і які суперечать показанням потерпілого відстань від обвинуваченої до потерпілого під час конфлікту, та локалізація удару ножем, яким потерпілому спричинені тяжкі тілесні ушкодження, також виключає кваліфікацію злочинних дій обвинуваченої, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, необережне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд приймає до уваги, що злочин скоєний ОСОБА_3 віднесений до категорії тяжкого, а також особу обвинуваченої, яка раніше не судима, займається суспільно-кориснею працею, за місцем мешкання та роботи характеризується винятково позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Крім того, обвинувачена приймала заходи до відшкодування потерпілому моральної шкоди, однак останній відмовився отримати грошові кошти, просила пробачення у ОСОБА_5, що свідчить про її каяття у скоєному і дані обставини суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої.

Суд не може віднести знаходження обвинуваченої в стані алкогольного сп'яніння до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, оскільки ступінь сп'яніння обвинуваченої в день скоєння злочину експертом не встановлювався. Зі слів обвинуваченої, вона випила незначну кількість спиртного з нагоди зустрічі з друзями, що не є системою. Обопільна сварка між ОСОБА_3 та потерпілим виникла спонтанно. При цьому у потерпілого було виявлено алкоголь в крові - 2,25 %, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння, що в дійсності могло погіршити виниклий між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 конфлікт, отже, за характером злочину, споживання спиртних напоїв, яке у справжній конкретній життєвій ситуації не зумовлювало ні основні інтереси, ні спосіб життя злочинця, ніяк не позначалося на його скоєнні.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити її від відбування покарання з випробуванням, а також з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену в повному обсязі

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо вона протягом 2 років іспитового строку не скоїть нового злочину.

Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту - залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № 62/01-155 від 28.03.2014 року - 196,56 гривень (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, н/р 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області)

Речові докази - носки червоного кольору з краплями речовини бурого кольору, кросівки, майку, брюки, які знаходяться на зберіганні в камері схову Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_3; змиви з долонь рук, піднігтьові зрізи, три ножі, змиви на марлеві тампони, фрагмент карточки, недопалок, які знаходяться на зберіганні в камері схову Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Бабушкінського районного

суду м. Дніпропетровська В.І. Левч