Ухвала суду № 41349332, 23.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Київ К/800/53586/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Борисенко І.В.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ДПІ до Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський холодокомбінат» (далі - Товариство),

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року ДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу Товариству за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

На обґрунтування позову зазначила, що у Товариства обліковується податковий борг, у розмірі 211 898,81 грн.

ДПІ з метою погашення податкового боргу платника податків були направлені до банківської установи доручення щодо списання коштів Товариства, але погашення податкового боргу не відбулося у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках Товариства.

Вважає, що належним джерелом погашення усієї суми податкового боргу є активи Товариства, описані у податковій заставі.

16 липня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що ДПІ не надано суду належних та допустимих доказів недостатності у платника податків коштів для погашення податкового боргу.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство самостійно визначило податкові зобов'язання на підставі податкових декларацій з земельного податку №9005401549 від 15.02.2012 року за 2012 рік та №9005401549 від 15.02.2013 року за 2013 рік.

Крім того, протягом 2011-2012 років ДПІ здійснені перевірки, результати яких оформлені актами № 299/15-3 від 4.04.2011 року, № 515/15-3/05397172 від 7.05.2012 року, № 853/15-3/05397172 від 3.07.2012 року, № 1129/15-3/05397172 від 7.08.2012 року, № 1321/15-3/05397172 від 3.09.2012 року, № 1593/15-3/05397172 від 19.10.2012 року, № 1690/15-3/05397172 від 5.11.2012 року, № 2158/15-3/05397172 від 19.12.2012 року, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення щодо застосування до Товариства штрафних санкцій за не своєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на землю.

Таким чином, за Товариством виникла заборгованість зі сплати земельного податку, штрафних санкцій та пені за затримку сплати земельного податку, у розмірі 211 898,81 грн.

12 березня 2012 року ДПІ направила Товариству податкову вимогу № 96, щодо сплати податкового боргу, який обліковується за Товариством, у розмірі 16 628,95 грн., яка 19.03.2012 року була отримана Товариством.

12 жовтня 2012 року ДПІ був складений акт опису майна у податкову заставу №14/19-0, відповідно до якого майно Товариства (адміністративно-побутовий корпус) на загальну суму 81 698,87 грн., на яке було накладено публічне обтяження відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №38289808, було описане.

23 травня 2012 року ДПІ був складений акт опису майна у податкову заставу №7/19-0, відповідно до якого було описане майно Товариства (продовольчий склад, л. «В», зарядна станція, л. «М», опалюваний склад), на загальну суму 43 568,47 грн., на яке було накладено публічне обтяження відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №36195021.

21 серпня 2012 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з Товариства була стягнута заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності, у розмірі 87 645,01 грн.

20 березня 2013 року ДПІ на виконання зазначеної постанови суду були виставлені інкасові доручення (розпорядження) №51 та №52 до АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» щодо стягнення з Товариства податкового боргу, у розмірі 31,01 грн.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків.

ДПІ не надало доказів вжиття усіх заходів щодо стягнення податкового боргу, зокрема шляхом вилучення або встановлення факту відсутності готівкових коштів, належних Товариству, за місцем здійснення ним господарської діяльності.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову є обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Борисенко І.В.

Юрченко В.П.