Ухвала суду № 41349241, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 листопада 2014 року м. Київ К/800/56060/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2014 року, з пропуском встановленого законом строку, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало касаційну скаргу й просило поновити процесуальний строк, посилаючись на те, що через відсутність копії рішення суду апеляційної інстанції не було можливим вчасно реалізувати право на його оскарження.

Апеляційним судом справу розглянуто 07 жовтня 2014 року в порядку письмового провадження.

У обґрунтування причин пропуску процесуального строку відповідач зазначав, що копію оскаржуваного рішення апеляційного суду було направлено на адресу відділення 21 жовтня 2014 року, що підтверджується штампом «Укрпошта» на поштовому конверті та отримано позивачем 22 жовтня 2014 року (штамп вхідної кореспонденції за №1252).

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає порядок і строки касаційного оскарження, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення постанови в повному обсязі.

Виходячи з того, що позивач був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення та виготовити касаційну скаргу, приходжу до висновку про те, що підстави пропуску строку касаційного оскарження слід визнати поважними.

Відповідно до положень пункту п’ятого частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування чи зміни ухвалених судових рішень, відсутні такі підстави і в обґрунтуванні касаційної скарги.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з урахуванням правових позицій та судової практики Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України.

Правова позиція Верховного Суду України у цій категорії справ полягає у тому, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Тому, якщо відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, він не може бути притягнений до відповідальності за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

З наведеного вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтями 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Підстави пропуску Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів строку касаційного оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року визнати поважними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Підприємство Темнівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100)» про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Г. Кобилянський