Ухвала суду № 41349205, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/66931/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В., Бухтіярової І.О., Костенка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистрибьюшн Юг»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р.

у справі № 2а/1570/8941/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистрибьюшн Юг»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

третя особа на стороні відповідача Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистрибьюшн Юг» (далі - позивач, ТОВ «Гранд Дистрибьюшн Юг») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), третя особа - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - третя особа, ДПІ у м. Херсоні), в якому просило суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2011 р. № 0001672340 та № 0001682340.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 р. адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0001682340 від 10.06.2011 р., № 0001672340 від 10.06.2011 р.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р., постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р. та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 р.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав.

Представники сторін в судове засідання 05.11.2014 р. не з'явились, про час та місце слухання справи належним чином повідомлялись. Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України .

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2011 р., на підставі направлень від 12.05.2011 р. № 279/237, № 280/237 та наказу № 1178 від 29.04.2011 р., посадовими особами ДПІ у м. Херсоні було проведено фактичну перевірку оптової бази, розташованої за адресою: м. Херсон, с. Антонівка, пров. Янтарний, 1, що належить ТОВ «Гранд Дистрибьюшн Юг», з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 17.05.2011 р. № 304/21/03/23/36161138 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків РРО в кількості 25 штук та пункту 2.6 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» щодо несвоєчасного та неповного оприбуткування готівкових коштів в сумі 85 791,79 грн. Так, «Z» звіт РРО № 0692 роздрукований 14.12.2010 р., а наступний звіт № 0693 роздрукований 16.12.2010 р. о 09 год. 59 хв., проте готівкові кошти в сумі 70 000 грн. отримані 15.12.2010 р. згідно контрольної стрічки, «Z» звіт РРО № 0534 роздрукований 29.05.2010 р. о 13 год. 10 хв., наступний № 0535 роздрукований 01.06.2010 р. о 14 год. 39 хв., проте готівкові кошти в сумі 15 791,79 грн. отримані 31.05.2010 р. згідно контрольної стрічки.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 10.06.2011 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0001672340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 500 грн. та № 0001682340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 428 958,95 грн.

За результатами оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішеннями ДПА в Одеській області та ДПА України скарги позивача були залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судом першої інстанції позов було задоволено з тих мотивів, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, - не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що докази надані позивачем не є належними та достатніми для спростування висновків які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважаючи його передчасним та таким, що винесене з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно тлумачити ці норми.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

В описовій частині рішення, зокрема, має бути зазначено зміст і підстави позовних вимог відповідно до позовної заяви; про внесені зміни підстав чи предмета позову, розміру позовних вимог, якщо вони мали місце, і узагальнено викласти позицію відповідача: чи визнає він позов, а якщо визнає, то повністю чи частково; у разі заперечень - у чому суть заперечень проти позову; пояснення осіб, які беруть участь у справі, висновки органів державної влади або місцевого самоврядування, якщо вони брали участь у справі, а також зазначити докази і обставини, для встановлення яких вони досліджувалися.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, та інші норми процесуального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін.

З огляду на викладене судова колегія Вищого адміністративного суд України не може визнати законним та обґрунтованим рішення суду апеляційної інстанції, у якому не вказано яким чином нормативні положення, на які посилається суд, впливають на вирішення даного спору.

У зазначеному рішенні відсутні посилання на будь-які обставини, що мають значення для справи, відсутні висновки суду про встановлені обставини їх правові наслідки, та не перевірено встановлені судом першої інстанції факти.

З огляду на викладене, а також той факт, що судом апеляційної інстанції не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити повно і правильно обставини відповідно до предмету доказування у справі та в залежності від встановленого і у відповідності до норм матеріального та процесуального права вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистрибьюшн Юг» задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р. у справі № 2а/1570/8941/2011 - скасувати.

Справу № 2а/1570/8941/2011 направити на новий судовий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко З оригіналом згідно