Ухвала суду № 41349188, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2014 р. м. Київ К/800/29334/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р.

у справі № 2а/0370/384/11 (№ 9104/39437/11)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве» (далі - позивач, ТОВ «Сальве») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просило суд визнати безпідставним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2011 р. № 0000642303.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р. адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.02.2011 р. № 0000642303.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. і залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 30.11.2010 р. по 19.01.2011 р., на підставі направлення від 30.11.2010 р. № 05152 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2010 року, посадовими особами Луцької ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Сальве» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 26.01.2011 р. № 338/23-2/20148147 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 08.02.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000642303, яким до позивача, згідно згідно абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 244 152,75 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 338/23-2/20148147 від 26.01.2011 р. підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки перевіряючих про несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки в КОРО № 0318005457-Р/5 від 28.10.2009 р. на загальну суму 6 435,64 грн., в КОРО № 0318008602-Р/2 від 19.08.2009 р. на загальну суму 7 768,54 грн. та в КОРО № 0318008601-Р/2 від 03.09.2009 р. на загальну суму 34 626,37 грн., оскільки записи в даних КОРО здійснені до початку їх реєстрації в податковому органі.

Так, перевіркою було встановлено порушення, зокрема, несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в:

- КОРО № 0318005457-Р/5 від 28.10.2009 р. на загальну суму 6 435,64 грн., а саме: дану КОРО зареєстровано в Луцькій ОДПІ 28.10.2009 р., а фіскальні звітні чеки (Z-звіти) та відповідні записи в розділі 2 обліку руху готівки та сум розрахунків проводились: 26.10.2009 р. (Z-звіт № 1363) загальна сума виторгу 3 641,96 грн.; 27.10.2009 р. (Z-звіт № 1364) загальна сума виторгу 2 793,68 грн.;

- КОРО № 0318008602-Р/2 від 19.08.2009 р. на загальну суму 7 768,54 грн., а саме: дану КОРО зареєстровано в Луцькій ОДПІ 19.08.2009 р., а фіскальні звітні чеки (Z-звіти) та відповідні записи в розділі 2 обліку руху готівки та сум розрахунків проводились: 15.08.2009 р. (Z-звіт № 0372) загальна сума виторгу 2 182,36 грн.; 16.08.2009 р. (Z-звіт № 0373) загальна сума виторгу 1 706,52 грн.; 17.08.2009 р. (Z-звіт № 0374) загальна сума виторгу 1 706,95 грн.; 18.08.2009 р. (Z-звіт № 0375) загальна сума виторгу 2 172,71 грн.;

- КОРО № 0318008601-Р/2 від 03.09.2009 р. на загальну суму 34 626,37 грн., а саме: дану КОРО зареєстровано в Луцькій ОДПІ 03.09.2009 р., а фіскальні звітні чеки (Z-звіти) та відповідні записи в розділі 2 обліку руху готівки та сум розрахунків проводились: 23.08.2009 р. (Z-звіт № 0374) загальна сума виторгу 3 429,45 грн.; 24.08.2009 р. (Z-звіт № 0377) загальна сума виторгу 2 936,66 грн.; 25.08.2009 р. (Z-звіт № 0376) загальна сума виторгу 2 818,83 грн.; 26.08.2009 р. (Z-звіт № 0373) загальна сума виторгу 3 383,84 грн.; 27.08.2009 р. (Z-звіт № 0378) загальна сума виторгу 3 664,63 грн.; 28.08.2009 р. (Z-звіт № 0379) загальна сума виторгу 2 719,02 грн.; 29.08.2009 р. (Z-звіт № 0380) загальна сума виторгу 3 591,95 грн.; 30.08.2009 р. (Z-звіт № 0381) загальна сума виторгу 2 737,21 грн.; 31.08.2009 р. (Z-звіт № 0382) загальна сума виторгу 2 785,38 грн.; 01.09.2009 р. (Z-звіт № 0383) загальна сума виторгу 3 413,51 грн.; 02.09.2009 р. (Z-звіт № 0384) загальна сума виторгу 3 145,89 грн.

Судом першої інстанції позовні вимоги було задоволено з тих мотивів, що хоча позивач допустив порушення порядку ведення КОРО, однак оприбуткування готівки в касі було здійснено, а тому у відповідача не було підстав застосовувати до позивача фінансові санкції, передбачені абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Скасовуючи постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р. та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є обґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з позицією суду апеляційної інстанції про відмови у задоволенні позову щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення та дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Таким чином, виходячи з зазначених правових положень, встановлених обставин та враховуючи, що здійснення обліку відповідних готівкових коштів у КОРО які не зареєстровані в органах державної податкової служби не можна вважати належним здійсненням такого обліку, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про наявність порушення позивачем вимог пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у зв'язку з несвоєчасним оприбуткуванням у касах готівки, що у свою чергу підтверджує обґрунтованість прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій безпідставно залишено поза увагою факт порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Так, суд першої інстанції зазначив, що оскільки Законом України від 02.12.2010 р. № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набрав чинності з 01.01.2011 р., статтю 250 Господарського кодексу України було доповнено частиною другою, згідно якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, то обмеження у строках застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюються на штрафні санкції, що застосовуються органами податкової служби.

Однак, вказане твердження суду першої інстанції є помилковим з огляду на те, що вказані зміни не поширюються на порушення, які були вчинені платником податків до внесення таких змін.

Отже, фінансова санкція у вигляді штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарською санкцією, яка застосовується уповноваженими органами державної влади протягом строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як слідує з акту перевірки, штрафні (фінансові) санкції застосовано до позивача за порушення вчинені ним у період серпень-жовтень 2009 р., у той час коли спірне податкове повідомлення-рішення яким застосовано штрафні (фінансові) санкції прийнято 08.02.2011 р., тобто зі спливом законодавчо встановлених строків.

Вищезазначені положення законодавства та обставини справи судами попередніх інстанцій до уваги прийняті не були.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку скасувавши винесене Луцькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 08.02.2011 р. № 0000642303.

Враховуючи викладене та виходячи з того, що помилковість мотивів не впливає на законність судового рішення першої інстанції по суті, Вищий адміністративний суд України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 163, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. - скасувати, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 р. - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко