Ухвала суду № 41349007, 04.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 року м. Київ К/800/50264/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 рокуу справі№ 804/16478/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі № № 804/16478/13-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.12.2013 року про застосування адміністративного арешту майна платників податків ТОВ «Нікопольська зернова компанія».

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 року апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25ю12.2013 року у справі № 804/16478/13-а скасовано. Прийнято нову постанову. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 71.1.1 п. 71.1 ст. 71, п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач запитом від 23.08.2013 року № 1879/10/04-07-15-01 з метою упередження фактів мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ зобов'язав ТОВ «Нікопольська зернова компанія» надати у десятиденний строк інформаційні матеріали та документи на підтвердження результатів господарських операцій з експорту в травні 2013 року.

Листом від 12.09.2013 року № 257 ТОВ «Нікопольська зернова компанія» відмовилось надати податковому органу витребувану інформацію та документи, зазначивши, що у товариства відсутній такий обов'язок з огляду на необґрунтованість запита.

22.10.2013 року відповідач направив на адресу ТОВ «Нікопольська зернова компанія» повторний запит щодо надання останнім у десятиденний термін від дати отримання запиту інформаційних матеріалів та документів щодо результатів господарських операцій з експорту в серпні та вересні 2013 року, оригінали та копії документів, які підтверджують перевезення товарів, розрахунки із перевізниками, договори зберігання, договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню.

На такий запит ТОВ «Нікопольська зернова компанія» відповіло відмовою у надані витребуваних документів у зв'язку з відсутністю підстав для надання запитуваної інформації.

29.11.2013 року начальником Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено наказ № 602 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нікопольська зернова компанія» на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

На підставі наказу про проведення перевірки 29.11.2013 року виписано направлення на перевірку № 224/22.08 встановленої форми, яке було пред'явлено представникам ТОВ «Нікопольська зернова компанія». Докази оскарження вищевказаного наказу відсутні.

Позивачем не було оскаржено наказ про проведення перевірки у передбаченому чинним законодавством порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами податкового органу 29.11.2013 року складено акт № 168/22.08 про відмову платника податків у допуску до проведення перевірки.

02.12.2013 року листом № 351 ТОВ «Нікопольська зернова компанія» надано пояснення податковому органу стосовно недопуску до проведення перевірки, в якому вказано про відсутність підстав для проведення документальної виїзної перевірки.

Податковий орган 02.12.2013 року прийняв рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Нікопольська зернова компанія», що перебуває за юридичною адресою платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що направлення на проведення перевірки не містить такого обов'язкового реквізиту як дата його видачі, що суттєво порушує право товариства бути повідомленим про дату виписки направлення, і що, на думку суду, тягне за собою скасування всіх наступних рішень і дій податкового органу, вчинених після виписки неналежного направлення на перевірку.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки у податкового органу були наявні встановлені законодавством підстави для застосування адміністративного арешту майна товариства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 цього Кодексу).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем направлено письмові запити про отримання від ТОВ «Нікопольська зернова компанія» інформації та документів згідно з вказаним у запитах переліком, які оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України та містять вичерпну інформацію про мету витребування у платника податків необхідних документів, колегія суддів вважає, що у відмова в наданні запитуваних документів ТОВ «Нікопольська зернова компанія» стала правомірною підставою для призначення перевірки.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України вказаної статті арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Враховуючи, встановлені судом апеляційної інстанції обставини наявності в направленні на перевірку дати, належного оформлення посвідчення працівника податкового органу, зауваження позивача щодо направлення на перевірку, які стали підставою для не допуску, є необґрунтованими, а тому відповідачем правомірно застосовано адміністративний арешт майна позивача.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія» відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 804/16478/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак